Завдання 2

11. Для яких товарів перехресна еластичність дорівнює нулю:

a11. Для яких товарів перехресна еластичність дорівнює нулю:

a) незалежних товарів;

b) товарів-субститутів;

c) товарів-комплементів;

d) товарів Джіффена.

а) незалежних товарів;

Оскільки перехресна еластичність попиту показує ступінь зміни величини попиту на повар Х при зміні ціни на товар У, тому вона дорівнює нулю лише тоді коли товари не пов’язані між собою тобто є незалежними.

23. У моделі монополії вважається, що:

a)вхід на ринок нових фірм не можливий;

b)у покупців є альтернатива вибору іншого товару;

c)виробляється стандартизована продукція;

d)продавці і покупці сприймають ціни як задані.

a) вхід на ринок нових фірм не можливий;

Це пояснюється характерними рисами чистої монополії, для якої входження в галузь є заблокованими.

35. Крива пропозиції прав на забруднення:

a) має негативний нахил;

b) абсолютно еластична;

c) абсолютно нееластична;

d) має позитивний нахил

b) абсолютно нееластична; Тому що кількість прав – однакова. Але ціна буде зростати з роками, тому що зростатиме кількість населення та кількість підприємців. А обсяг шкідливих речовин, який може переробити водоймище або атмосфера, не зміниться.

Завдання 3

1. Записуємо рівняння попиту і пропозиції, пам’ятаючи, що їхні загальні рівняння мають такий вигляд:

Для таблиці ∆P1= -501,21

Отже,

Рівняння попиту

b= ∆Qd / ∆P1 b=3/(-501,21)=-0,005986

Qd = a -0,005986*P

Визначаємо вільний член “а”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Q_D i P з таблиці:

14 = a -0,005986*5009,79 => a = 43,9886

отже Qd = 43,9886 -0,005986*P

Рівняння пропозиції

d=∆Qs / ∆P1 d=-5/(-501,21)=0,009976

Qs = c +0,009976*P

Визначаємо вільний член “с”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Q_S i P з таблиці:

58 = c +0,009976*5009,79 => c = 8,0223

отже Qs = 8,0223 +0,009976*P

Будуємо криві попиту і пропозиції:

Рис. 3.1. Криві попиту і пропозиції

2. Визначаємо точку ринкової рівноваги.

Як відомо в точці ринкової рівноваги Q_D = Q_S.

Отже, прирівнюємо рівняння попиту і пропозиції:

Qd = 43,9886 -0,005986*P

Qs = 8,0223 +0,009976*P

43,9886 -0,005986*P=8,0223 +0,009976*P

P = 2253,2452 Q=30,5007

2. Як зміниться ситуація на ринку, якщо ціна на товар буде:

а) 25+N, тобто на 36 грн вищою за рівноважну

P1=2253+36 = 2289

Обчислюємо:

Qd = 43,9886 -0,005986*2289=30,29

Qs = 8,0223 +0,009976*2289=30,86

Qs>Qd, отже на ринку уторився надлишок розміром Qs-Qd = 0,57

б) 50+0,01*(N*N), тобто на48,79 грн нижчою за рівноважну

P2 = 2253-48,79=2204,21

Обчислюємо:

Qd = 43,9886 -0,005986*2204=30,8

Qs = 8,0223 +0,009976*2204=30,01

Qd>Qs, отже на ринку уторився дефіцит розміром Qd-Qs =0,79

2. а) якщо попит зміниться на +10% то крива попиту переміститься вправо а рівняння набуде вигляду

Qd = 1,1*( 43,9886 -0,005986*P )

Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння попиту прирівняти до рівняння пропозиції.

Qs = 8,0223 +0,009976*P

48,38746 -0,0065846*P = 8,0223 +0,009976*P P =2437,4213

Q =32,338

б) якщо пропозиція зміниться на -20% то крива пропозиції переміститься вліво а рівняння набуде вигляду

Qs = 0,8*( 8,0223 +0,009976*P )

Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння пропозиції прирівняти до рівняння попиту.

Qd = 43,9886 -0,005986*P

43,9886 -0,005986*P = 6,41784 +0,0079808*P P = 2690,0049

Q = 27,8862

d) зросте число покупців товару;

Рисунок 3.3 Як зміниться рівноважний обсяг і рівноважна ціна, коли зросте число покупців товару

l) підвищаться ціни на інші товари;

Рисунок 3.4 Як зміниться рівноважний обсяг і рівноважна ціна, коли підвищаться ціни на інші товари

2. Розраховуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту: Еp=(∆Q/Q)/(∆P/P)

Ep1 =((17-14)/14)/((4508,58-5009,79)/5009,79) = -2,1419

Ep2 =((20-17)/17)/((4007,37-4508,58)/4508,58) = -1,5874

Ep3 =((23-20)/20)/((3506,16-4007,37)/4007,37) = -1,1993

Ep4 =((26-23)/23)/((3004,95-3506,16)/3506,16) = -0,9124

Ep5 =((29-26)/26)/((2503,74-3004,95)/3004,95) = -0,6918

Ep6 =((32-29)/29)/((2002,53-2503,74)/2503,74) = -0,5168

Ep7 =((35-32)/32)/((1501,32-2002,53)/2002,53) = -0,3746

Ep8 =((38-35)/35)/((1000,11-1501,32)/1501,32) = -0,2567

Ep9 =((41-38)/38)/((498,9-1000,11)/1000,11) = -0,1575

Як видно всі коефіцієнти еластичності . Це означає, що попит є нееластичним впродовж усієї кривої попиту, тобто на усіх відрізках, що задані за умовою. Нееластичний попит зображено на рис. 3.3.

Рис. 3.5. Еластичність попиту

2. Розраховуємо дохід фірми за формулою: .

P	QD	TR
5009.79	14	70137.06
4508.58	17	76645.86
4007.37	20	80147.4
3506.16	23	80641.68
3004.95	26	78128.7
2503.74	29	72608.46
2002.53	32	64080.96
1501.32	35	52546.2
1000.11	38	38004.18
498.90	41	20454.9

Будуємо криві доходу і попиту.

Рисунок 3.6. Крива загального доходу

Рисунок 3.7. Крива загального попиту

Як видно з графіка зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу зменшується. Пов’язано це з тим, що попит на продукцію фірми є нееластичним, тобто слабо реагує на зміну в ціні, і коли продавець зменшує ціну (зверху вниз по таблиці) на певний відсоток, то величина попиту хоча і реагує на це зростанням, однак на менший відсоток. В результаті такого зниження ціни продавець втрачає. При накладанні графіків видно, що вся крива попиту, на якій попит власне є нееластичним відповідає спадній криві доходу.

9. Знаючи, що найбільший дохід отримується, коли попит є одинично еластичним, тобто , враховуючи формулу еластичності:, – а також беручи до уваги рівняння попиту обчислюємо ціну, при якій дохід максимальний, а згодом і сам дохід.

-1= -0,005986*((Q-43,9886)/-0,005986)/Q

-Q=Q- 43,9886

Q=21,9943

P=(21,9943-43,9886)/-0,005986=3674,29

TR=3674,29*21,9943=80813,4365

10. Визначаємо, що вигідніше підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Насамперед визначимо дохід при ціні ринкової рівноваги:

Z1 i Z2 - ???

TR=2243,9929*39,499=88635,4756 - це дохід, за яким будуть порівнюватись всі настпуні змінні

а) Збільшуємо ціну на 0грн. P1=2244+0 = 2244

Обчислюємо Qd1 = 52,8552 -0,005952 * 2294 =39,201312

Обчислюємо нове значення доходу: TR1 = 2294 * 39,2 = 89927,809728 TR1-TR=89927,809728-88635,4756=1292,3341-тому підняття ціни є доцільним, адже при цьому збільшується дохід фірми.

Порівнюємо отримане значення доходу із початковим:

б) Зменшуємо ціну на 0 грн. P2 = 2244-0=2244

Обчислюємо Qd2 = 51,8767 -0,005957 * 2170 = 38,95001

Обчислюємо нове значення доходу:TR2 = 2170 * 38,95 = 84521,5217

TR-TR2=88635,4756-86641,381728=1994,0939-тому зниження ціни є недоцільним, адже при цьому зменшується дохід фірми.

Отже фірмі не вигідно зменшувати ціну, бо це призводить до зменшення доходу.