18. Методи порівняння та розрахунку відносних і середніх величин

Метод порівняння

Порівняння — найбільш поширений метод проведення економічних досліджень, який полягає у зіставленні однорідних об'єктів з метою знаходження подібних або різних елементів.

По суті з нього розпочинається аналіз роботи підприємств, галузі, результатів реалізації економічної політики. В економічних дослідженнях застосовуються такі види порівнянь: з планом, попереднім періодом, нормативом, з іншими однопрофільними (кращими, гіршими, найбільш типовими) або суб'єктами, економічною моделлю, середньогалузевими та регіональними показниками, різними варіантами вирішення економічного завдання і т. п.

Обов'язковою умовою порівняння є повна зіставність показників за критеріями предметного змісту, типу виробництва, форм власності і господарювання, методології планування, обліку і калькуляції, виду продукції (валова, товарна, чиста), одиниць вимірювання, галузей, цін тощо.

Приведення даних до зіставного вигляду досягається шляхом відбору та відповідної обробки показників, перерахуванням даних за єдиною методикою, приведенням їх до тотожних одиниць вимірювання, відокремленням однорідної сукупності, заміною абсолютних величин на відносні, застосуванням різного роду коефіцієнтів, інтегральних показників.

Методи розрахунку відносних та середніх величин

Будь-які процеси, що відбуваються в економіці, можна охарактеризувати за допомогою

абсолютних та відносних величин.

Абсолютними є такі, що кількісно відображають розміри певного предмета або явища безвідносно до його структури та інших об'єктів (наприклад, вартості, ваги, обсягу, тривалості тощо), тоді як відносні застосовуються саме для зіставлення величин різних предметів або явищ, взятих в узгодженій системі координат (коефіцієнти, відсотки, частки тощо).

Серед відносних величин, які застосовуються найбільш широко у процесі аналізу, слід назвати відносні величини (проектного) планового завдання, виконання плану, динаміки, структури, координації, інтенсивності та ефективності.

Середні величини широко застосовуються при проведенні економічних досліджень для узагальнення маси однорідних явищ і виявлення закономірностей на основі спостережень.

Середні величини—це типові розміри кількісно варіюючих ознак якісно однорідних явищ, процесів. У такому розумінні середня є рівнодіючою впливу всіх факторів на величину ознаки.

Залежно від характеру усередненої ознаки і на явних даних в економічних дослідженнях використо вуються: середня арифметична, середня гармонійна, середня геометрична, мода, медіана та інші.

19. Методи функціонального факторного аналізу: сутність, види, сфера застосування.

Методи детермінованого (функціонального )факторного аналізу поділяються на дві групи:

1. методи, що не враховують взаємозв’язок між факторами. Серед них найбільш часто використовують методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць (також відомі методи простого перерахунку або коригуючого коефіцієнта, балансовий метод). Методика здійснення факторного аналізу даними методами є достатньо зрозумілою та простою для використання. Тому саме ці методи найбільш часто використовуються практиці;

2. методи, що враховують взаємозв’язок між факторами (інтегральний метод, методи пропорційного поділу, часткової участі, логарифмічний та інші). За даними методами визначення впливу факторів здійснюється за кінцевими формулами, отриманими в результаті достатньо складних розрахунків (інтегрування, розрахунку похідних тощо).

Різні методи детермінованого факторного аналізу розроблені та можуть використовуватися для різних типів детермінованих факторних моделей (таблиця 3).

Таблиця 3.

Сфера застосування методів детермінованого факторного аналізу

Методи детермінованого факторного аналізу	Адитивні моделі	Мультиплікативні моделі	Кратні моделі	Моделі змішаного тину
Балансовий метод	х
Метод ланцюгових підстановок	х	х	х	х
Метод абсолютних різниць	-	х	-
Метод відносних різниць	-	х	-	-
Інтегральний метод	-	х	х	х
Пропорційного поділу	х	-	-	Кратно-адитивні Мультиплікативно-адитивні
Часткової участі	х	-	-
Логарифмування	х	-	-	-

Методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, ґрунтуються на принципі елімінування. Тому їх часто називають методами елімінування.

Елімінування - від латинського eliminare - виключати, усувати.

Елімінувати - означає усунути, виключити вплив всіх факторів на величину результативного показника, крім одного¹.

Елімінування полягає у послідовному визначенні впливу кожного фактора на результативний показник за умови незмінності інших факторів та абстрагування їх від взаємного впливу².

20. Методи кореляційного факторного аналізу Спосіб парної кореляції. Метод кореляційного і регресійного (стохастичного) аналізу широко використовується для визначення тісноти зв'язку між показниками, що не перебувають у функціональній залежності, тобто зв'язок проявляється не в кожному окремому випадку, а в певній залежності. За допомогою кореляції вирішуються два головні завдання: 1) складається модель діючих факторів (рівняння регресії); 2) дається кількісна оцінка тісноти зв'язків (коефіцієнт кореляції). Матричні моделі. Матричні моделі являють собою схематичне відображення економічного явища чи процесу з допомогою наукової абстракції. Найбільшого поширення тут отримав метод аналізу «витрати-випуск», що будується з шахової схемою і дозволяє в найбільш компактній формі представити взаємозв'язок витрат і результатів виробництва. Математичне програмування. Математичне програмування - це основний засіб вирішення завдань щодо оптимізації виробничо-господарської діяльності. Метод дослідження операцій. Метод дослідження операцій спрямований на вивчення економічних систем, в тому числі виробничо-господарської діяльності підприємств, з метою визначення такого поєднання структурних взаємопов'язаних елементів систем, що найбільшою мірою дозволить визначити найкращий економічний показник з ряду можливих. Теорія ігор. Теорія ігор як розділ дослідження операцій - це теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах невизначеності або конфлікту декількох сторін, що мають різні інтереси.