Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi.doc
Скачиваний:
92
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
250.37 Кб
Скачать

15.Методи економічного аналізу та їх класифікація

Економічний аналіз – це науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ через визначення їх структури, змісту та взаємозв’язків.

Як відомо, в економіці розподіляють три рівні аналізу

- макроекономічний (рівень світової та національної економік;

- регіональний та

- мікроекономічний (на рівні окремих суб’єктів підприємництва.

Всі види економічного аналізу можна систематизувати за галузевими, часовими, просторовими, функціональними ознаками, а також за ознакою використовуваних методів, суб’єктів користувачів, ступеня охоплення об’єктів, що вивчаються, змісту (спрямованості, головної ідеї) тощо.

Класифікація методів економічного аналізу:

Залежно від способу пізнання економічних систем, вони поділяються на три групи:

  1. Загальнонаукові:

а)методи теорії пізнання 

  • Аналіз - це такий метод пізнання, що припускає поділ цілого на окремі складові частини й вивчення кожної із цих частин

  • Синтез - це метод пізнання, заснований на поєднанні окремих частин явища, вивчених у процесі аналізу, у єдине ціле.

  • Індукція - метод пізнання, що базується на умовиводах від одиничного до загального.

  • Дедукція - метод пізнання, що припускає умовиводи від загального до одиничного.

б)евристичні методи

  • Аналогія - метод пізнання, що припускає перенесення властивостей з відомого явища або процесу на невідомі. При цьому можуть використовуватися досягнення в різних сферах знань

  • метод «мозкового штурму»

  • анкетування

  • морфологічний метод,

  • метод семикратного пошуку, .

2.економіко-логічні методи:

а)Методи детермінованого факторного аналізу ( елімінування, логарифмічний метод, інтегральний метод)

б)Методи загального аналізу (методи порівняння і групування, методи середніх величин та індексів, методи балансового зв'язку, графічні методи, методи комплексної оцінки).

3.економіко-математичні методи:

а)Методи економічної кібернетики,

б)Методи дослідження операцій

в)економетричні методи,

г)методи математичного програмування,

д)методи кореляційно-регресійного зв'язку

16.Принципи застосування методів економічного аналізу в наукових дослідженнях

У науці використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів, які тісно між собою пов'язані логічно і структурно. Серед них особливої уваги заслуговують методи економічного аналізу. Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, які базуються на діалектичному методі пізнання, і системне та комплексне використання яких дає змогу приймати обґрунтовані рішення в ході наукового дослідження.

До принципів та особливості методів економічного аналізу відносять:

1.Системний та комплексний підхід до аналізу наукових досліджень

2. Застосування системи показників та дотримання взаємозалежності та взаємозв’язку між ними.

3. Аналітичній підхід до загальних показників та їх деталізація відповідно до плану дослідження.

17. Методи інформаційно-логічного аналізу: їх суть і значення в проведені наукових досліджень

Методи інформаційно-логічного аналізу дають змогу шляхом зіставлення кількісних та якісних характеристик об'єкта чи явища визначити їх спільні риси, відмінності та співвідношення, при цьому не аналізуючи взаємозв'язків, їх природи, напрямків, сили тощо

Метод порівняння дозволяє оцінити роботу підприємства, виз­начити відхилення від планових показників, встановити причини їх виникнення й виявити наявні резерви.

Основні види порівняння, застосовувані при здійсненні аналізу є такими: - порівняння звітних показників з плановими показниками (обсяг виручки, валовий дохід, показники окремих статей витрат, прибуток тощо); - порівняння планових показників з показниками попередньо­го періоду; - порівняння звітних показників з показниками попереднього періоду; - порівняння показників роботи за кожний день; - порівняння показників підприємства з показниками діяль­ності конкурентів; - порівняння показників підприємства з середньогалузевими показниками; - порівняння показників технічного рівня та якості послуг да­ного підприємства з показниками аналогічних підприємств (фон­доозброєність, фондовіддача, фондоокупність, коефіцієнти щодо використання обладнання: екстенсивності, інтенсивності, інтег­ральний тощо).

Застосовувані методи порівняння передбачають співставність порівнюваних показників (єдність критеріїв оцінки, одночасність календарних термінів, усунення розбіжностей щодо обсягу, асортименту та якості; врахування сезонних особливостей, географічних умов тощо).

Метод аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Аналіз показників, економічних явищ, процесів, ситуацій починається з абсолютних величин. Абсолютний означає безвідносний, узятий поза зв'язком, поза порівнянням із чим-небудь.

Прикладами можуть бути: обсяг виробництва за вартістю або в натуральних показниках, сума валового доходу, сума прибутку. В процесі аналізу абсолютні величини використовуються як база для розрахунку середніх і відносних величин.

Відносний означає встановлений в порівнянні, у зіставленні із чим-небудь іншим, оцінюваний залежно від будь-яких умов і т. п. Економічний аналіз починається з розрахунку відносної величини.

Наприклад, якщо планом передбачалося випустити продукції на 100 тис. дол., а випущено лише на 95 тис. дол., то по відношенню до завдання це складає 95 %.

Відносні величини використовуються при аналізі динаміки явищ. Вони характеризують зміну показника, явища в часі (відношення, наприклад, випуску продукції за декілька років до базисного періоду, узятого за 100 %).

Середні величини узагальнюють відповідні сукупності типових однорідних показників, явищ, процесів. Вони зручні у процесі порівняння досліджуваних ознак за різними сукупностями, дозволяють абстрагуватися від випадковості окремих коливань. У розрахунках застосовуються середня арифметична, середня зважена, мода і т. п

Процедура аналізу є органічною складовою будь-якого наукового дослідження. Вона, як правило, становить початкову стадію вивчення об'єкта, на якій дослідник переходить від нерозчленованого опису цього об'єкта до виявлення його структури, складових, а також властивостей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]