4. Класифікація наукових документів

Залежно від способу подання вся інформація, що міститься в науковому документі,  поділяється на сигнальну, релевантну (виправдану), бібліографічну, нову (основну).

Сигнальна інформація допомагає досліднику орієнтуватися у змісті документа і включає титульний лист, анотацію, заголовок, зміст та ін.

Релевантна (виправдана) інформація міститься у тексті, в примітках, авторських поясненнях і має на меті уточнити основну інформацію або дати певні тлумачення.

Бібліографічна інформація – це дані про використання дослідником літературних джерел із зазначенням автора, назви його праці, місця видання, видавництва, і рок видання.

Новою (основною) інформацією є зміст роботи, подані автором нові положення, система доказів, правила, формули.

Пошук літературних джерел зазвичай розпочинається з вивчення таких форм сигнальної інформації, як реферат, анотація, тезис, резюме.

Реферат – це короткий виклад змісту наукової роботи або її частини. Техніка реферування близька до логіки наукового дослідження і передбачає відображення погляду автора роботи, що реферується. Реферат, як правило, передбачає висвітлення таких позицій:

-         проблема або тема дослідження;

-         сфера дослідження;

-         мета і завдання дослідження, метод дослідження, вид дослідження - фундаментальне, пошукове, прикладне;

-         отримані результати та їх значення для науки і практики.

Згідно з вимогами до реферату як стислого викладу суті наукової роботи мова вторинного документа має бути досить лаконічною, мати велику інформативну насиченість.

Анотація – це коротка характеристика книги, статті або рукопису, в якій викладається зміст першоджерела, перелік ключових питань і дається його оцінка. В анотації як і в авторефераті, викладаються основні положення оригіналу, що вказують на значення та наукову новизну роботи, на основі якої підготовлена анотація.

Теза – основна думка або ключове положення доповіді, лекції, статті чи іншого авторського первинного документа. Теза може бути короткою або розгорнутою. Вона відрізняється від повного тексту  оригіналу тим, що в ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації.

Резюме – це анотація з елементами попереднього рецензування. Резюме як і анотація, має акцентувати увагу на ключових моментах роботи, що розглядається, а також відображати її композицію. Оскільки резюме носить оціночний характер, воно може бути позитивним і негативним.

Рецензія – це вид наукової, літературної і художньої критики, науково-критична стаття, що дає оцінку досліджуваному твору. Як правило рецензія відображає: актуальність теми; повноту розкриття поставлених питань; новизну і оригінальність рішень їх обґрунтованість; практичне значення розробок і можливість їх використання; ступінь оволодіння методами наукового дослідження тощо.

5. Структура та призначення наукових документів

Залежно від способу подання вся інформація, що міститься в науковому документі, поділяється на сигнальну, релевантну (виправдану), бібліографічну, нову (основну).

Сигнальна інформація допомагає досліднику орієнтуватися у змісті документа і включає титульний лист, анотацію, заголовок, зміст та ін.

Релевантна (виправдана) інформація міститься у тексті, в примітках, авторських поясненнях і має на меті уточнити основну інформацію або дати певні тлумачення.

Бібліографічна інформація – це дані про використання дослідником літературних джерел із зазначенням автора, назви його праці, місця видання, видавництва, і рок видання.

Новою (основною) інформацією є зміст роботи, подані автором нові положення, система доказів, правила, формули.

Пошук літературних джерел зазвичай розпочинається з вивчення таких форм сигнальної інформації, як реферат, анотація, тезис, резюме.

Реферат – це короткий виклад змісту наукової роботи або її частини. Техніка реферування близька до логіки наукового дослідження і передбачає відображення погляду автора роботи, що реферується. Реферат, як правило, передбачає висвітлення таких позицій:

- проблема або тема дослідження;

- сфера дослідження;

- мета і завдання дослідження, метод дослідження, вид дослідження - фундаментальне, пошукове, прикладне;

- отримані результати та їх значення для науки і практики.

Згідно з вимогами до реферату як стислого викладу суті наукової роботи мова вторинного документа має бути досить лаконічною, мати велику інформативну насиченість.

Анотація – це коротка характеристика книги, статті або рукопису, в якій викладається зміст першоджерела, перелік ключових питань і дається його оцінка. В анотації як і в авторефераті, викладаються основні положення оригіналу, що вказують на значення та наукову новизну роботи, на основі якої підготовлена анотація.

Теза – основна думка або ключове положення доповіді, лекції, статті чи іншого авторського первинного документа. Теза може бути короткою або розгорнутою. Вона відрізняється від повного тексту оригіналу тим, що в ній відсутні деталі, пояснення, ілюстрації.

Резюме – це анотація з елементами попереднього рецензування. Резюме як і анотація, має акцентувати увагу на ключових моментах роботи, що розглядається, а також відображати її композицію. Оскільки резюме носить оціночний характер, воно може бути позитивним і негативним.

Рецензія – це вид наукової, літературної і художньої критики, науково-критична стаття, що дає оцінку досліджуваному твору. Як правило рецензія відображає: актуальність теми; повноту розкриття поставлених питань; новизну і оригінальність рішень їх обґрунтованість; практичне значення розробок і можливість їх використання; ступінь оволодіння методами наукового дослідження тощо.

5. Принципи збору інформаційного матеріалу

Під час збору матеріалів для наукового дослідження слід керуватись такими принципами:

- матеріали повинні збиратися цілеспрямовано, залежно від мети і завдань наукового дослідження;

- склад і структура цих матеріалів має відповідати структурі дослідження;

- процес збору матеріалів складається з двох стадій: спочатку матеріал накопичується без оцінки його значення, а потім проводиться фільтрація, або відбір істотних, необхідних елементів та виключення зайвих чи дублюючих.