1. Розробка варіантів схеми організації зв’язку

1.1 Методика вибору можливих варіантів типу кабелю та цсп

1.1.1. Методика визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі

При проектуванні схеми організації телекомунікаційної мережі необхідно визначити, до якої мережі – внутрішньо-зонової (ВЗМ) або магістральної (MM) належить ЦСП, що проектують. Згідно нормативних документів ITU-T [1] довжина еквівалентного гіпотетичного кола (ЕГК) дорівнює 2500 км, яке поділяється на окремі ділянки. Структура ЕГК представлена на рис. 1.1. На рисунку позначено: МІД – місцева ділянка; ВЗД – внутрішньозонова ділянка; МД – магістральна ділянка.

Рис. 1.1. Структура ЕГК

Довжину l_АВ магістралі, що проектують (довжина магістралі між географічними пунктами А та В), визначають згідно співвідношення:

, (1.1)

де l_АБ – довжина магістралі між географічними пунктами А та Б, l_БВ – довжина магістралі між географічними пунктами Б та В.

За отриманим значенням l_АВ визначають, до якої мережі належить магістраль, що проектують:

250 < l_АВ км – до ММ

1. 1.1.2. Аналіз можливих варіантів побудови схеми організації зв’язку.

Розглядаємо всі можливі варіанти побудови схеми організації зв'язку, і вибираємо для подальшої роботи два варіанти: перший - для двокабельного режиму роботи та другий - для однокабельного режиму, з можливих:

1. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

2. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 4x4 двокабельний режим

3. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

4. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 4x41x4 двокабельний режим

5. ЦСП ІКМ-480, кабель МКТ-4 однокабельний режим.

Оптимальний варіант визначають шляхом порівняння кількості ЦСП, ємності кабелів та мінімальної кількості резервних пар кабелю.

Для визначення кількості та типу ЦСП необхідно визначити загальну кількість каналів ТЧ з перерахунком ПЦП і ВЦП на цифрові канали ТЧ.

Нехай n_ПЦПАБ , n_ПЦПБВ , n_ПЦПАВ – кількість ПЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; m_ВЦПАБ , m_ВЦПБВ , m_ВЦПАВ – кількість ВЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; Nк_АБ , Nк_БВ , Nк_АВ – кількість КТЧ між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно, тоді схема магістралі, що проектується, буде мати вигляд, зображений на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема магістралі, що проектується

Далі необхідно розрахувати кількість КТЧ, що виходять з пункту А, і пункту В:

(1.3)

(1.4)

Двокабельний режим

1. Система ІКМ-480C по кабелю МКСА 1x4

Потрібно 2 системи ІКМ-480C, 4 кабелі МКСА 1х4. Резервних каналів – 103, резервних пар немає.

2. Система ІКМ-480C по кабелю МКT-4

Потрібно 2 системи ІКМ-480C, 1 кабель МКТ-4. Резервних каналів – 95, резервних пар немає.

Таким чином, надалі розглядатимуться два варіанти:

- двокабельний режим ІКМ-480С по кабелю МКСА 1x4;

- однокабельний режим ІКМ-480 по кабелю МКТ-4.

1.2. Методика розробки і формування структури мережі зв'язку на базі

ЦСП з ІКМ

У РГР необхідно розробити детальну схему організації зв'язку з розкриттям обладнання, яке необхідно встановити в кінцевому пункті А (КП_А), обслуговуваному регенераційному пункті Б (ОРП_Б), та кінцевому пункті В (КП_В). Крім того, необхідно передбачити шляхом розрахунків кількість і місце розташування обслуговуваних регенераційних пунктів (ОРП_ДЖ), що забезпечують дистанційне живлення, в тих випадках коли ділянки А-Б чи Б-В більші довжини секції дистанційного живлення l_ДЖ , яка визначається як: l_АБ > l_ДЖ чи l_БВ > l_ДЖ .