- •1 . Які функції у житті людини виконує світогляд? у чому полягає його необхідність для людини?
- •2. На яких засідках проводять типологію світогляду? Якою мірою можна вважати світоглядом мистецтво, релігію, філософію?
- •3.. Окресліть Характерні риси міфологічного світогляду та поясніть заподій підвищеного
- •4.Якими є найперші характерні особливості філософського мислення?
- •7. Окресліть вихідні ідеї Сократа, його найперші філософські тези їх відміннясть від тез софістів
- •8. У чому полягає сенс введення Платоном поняття ідеї? Окресліть основний зміст філософії Платона.
- •9. Окресліть вихідні філософські ідеї Арістотеля
- •10. Якимі булі найперші особливості та здобутки філософських шкіл пізньої античної філософії? Яка з цих шкіл видається Вам найбільш цікавою? (античної філософії: школи ідеї, передставники)
- •11. Зміні у світоглядіпідгодина переходувідантичностідо європейського Середньовіччя
- •Середньовічній світогляд
- •1. Монотеїзм (єдинобожжя).
- •12. Окресліть основні особливості середнбовічної філософії, етапи її розвитку, провідну проблематику, назвіть її представників
- •13. У чому полягають основні ідеї гуманізму у філософії епохи Відродження? у чому полягають вихідні особливості гуманізми як філософського напряму?
- •14. Поясніть основні особливості розвитку філософії в епоху Нового годині.Чим сморід булі зумовлені?
- •15. Що таке мислення здорового глузду? Які філософи Нового годині зробили свій внесок у обгрунтування його засідок?
- •16. Що таке емпіризм у теорії пізнання в епоху Нового годині? Чим він відрізняється від раціоналізму?
- •17. Охарактеризуйте основні філософські ідеї ф. Бекону.
- •18. Охарактеризуйте вихідні ідеї філософії р. Декарта.Поясніть його тезу „я мислю, отже існую”.
- •19. Охарактеризуйте суттєві риси теорії пізнання Дж. Локка. Що є для нього джерелами пізнання? (Філософія Дж.Локка
- •21. Охарактеризуйте суттєві риси філософської теорії б. Спінозі. Що озн. Поняття «субстанція», «атрибут», «модус» в онтології Нового годині? у якому значенні смороду вик. У нашу годину?
- •22. Які характерні риси булі притаманні філософії європейського Просвітніцтва? Ідеї, передставники та значення ідей європейського Просвітніцтва
- •Розвіток гносеології
- •Сенсуалізм і раціоналізм
- •Ідоли розуму по Бекону
- •23. Окресліть і поясніть судження Пськаля про людину та гідне мислення (б.Паськаль про місце та роль людини в світі)
- •24. Поясніть, чому нім. Класичну філософію виділяють в окремий період розвитку європейської філософії. Окресліть особливості та значення німецької класичної філософії
- •25.-26.
- •25.Поясніть, що мі називаємо «коперніканським переворотом» і.Канта у філософії .
- •26. У чому полягає зміст «категоричного імперативу» і.Канта? На скільки його ідеї можуть бути прийнятими в нашу годину?
- •27. Охарактеризуйте особливості розвитку німецької класичної філософії після Канта.Філософські, вихідні ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в.-й. Шеллінга
- •28.-29 У чому полягають провідні особливості філософії Гегеля? Що входити у філ. Систему Гегеля? Чому Гегеля вважають творцем діалектики? Якимі є засади діалектики як філософської теорії?
- •30. Поясніть зміст Антропологічного принципу л.Фейєрбаха
- •32. Окресліть Провідні ідеї та особливості філософії а. Шопенгауєра. Чому його вважають засновником ірраціоналізму?
- •34. Окресліть основні філософські ідеї Ніцше. Чим момна пояснити їх неоднозначну оцінку?(у чому суть "Переоцінки всіх цінностей" у філософії ф.Ніцше.
- •36. Окресліть основні напрями розробки „Наукової філософії” у хіх ст. Поясніть особливості філософії позитивізму.
- •37. Охарактеризуйте основні особливості філософії хх ст. Та подайте класифікацію її основних напрямів.
- •38. Окресліть позитивне та негативне в діяльності неопозитивізму як філософського напряму хх ст. Яку відношення до нього має філософія, що розвивалась у Львові?
- •39. У чому полягають найперші ідеї екзистенціалізму? Якою мірою ця філософія є прийнятою для сучасного життя, для вас?
- •40. Окресліть провідні ідеї філософської антропології у філософії хх ст.
- •41. У чому полягає філософське значення ідей з. Фрейда? Як окреслював з. Фрейд структуру людської психіки?
- •42. Розкрійте вихідні ідеї представників фрейдизму та неофрейдизму у філософії хх ст.
- •43. Розкрійте найперші особливості філософського поняття буття. Окресліть основні функції та значення поняття буття в сучасній філософії.
- •45. Окресліть основні концепції походження свідомості; покажіть їх позитивні та негативні сторони.
- •46. Розкрійте та поясніть структуру свідомості та її функції; у чому полягає життєве значення цих функцій?
- •47. (Розкрійте зміст основних ознак свідомості та поясніть їх) Поясніть зв'язок свідомості і мови.
- •48. Перерахуйте основні функції людської свідомості та дайте їх коротке пояснення.
- •50. Назвіть основні відіа пізнання і поясніть їх співвідношення. (Який із видів пізнання видається вам найважливішим або провідним. Чому?)
- •51. У чому полягає проблема буття людини? Чим буття людини відрізняється від її життя та існування?
- •52. Розкрійте співвідношення зрозуміти "людина - індивід - персона -особистість -"індивідуальність".
- •53. Розкрійте зміст поняття цінностей та окресліть вихідні цінності людського буття.
- •54. Охарактеризуйте філософське розуміння свободи та подайте її різновиди.
- •57. Назвіть і охарактеризуйте рівні духовного життя суспільства. Що таке ідеологія ?
- •58. Поясніть чому історія розгортається як процес. Що рухає цим процесом ? Як можна визначити суб*єкта та рушійні сили історії ?
- •59. Поясніть основні аспекти співвідношення культури та цивілізації.
40. Окресліть провідні ідеї філософської антропології у філософії хх ст.
філософська антропологія, що була заснована М.Шелером (1874-1928) та згодом набула багатьох прихильників, серед яких відомі А.Гелен (1904-1976), Е.Ротхакер (1888-1965), Г.Плеснер (1892-1985). Передставники антропології наполягали на тому, що найпершим об’єктом філософського дослідження повинна бути людина, проте людину слід розглядати та вивчати всебічно, в усіх її проявах та характеристиках, залучаючи до її розуміння результати багатьох наук. М.Шелер (основна праця – “Становіще людини у космосі”) вважав, що людина постає унікальним явищем світу, оскільки лише вона принаджена до буття як такого. Наслідком такого прилучення постає людська орієнтованість на цінності: людина перш за все є носієм цінностей, а це означати, що її первинним відношенням є відношення позитивне. Воно проявляється у ставленні до інших, найвищим проявом якого постає любов, бо любов – це унікальна зустріч із іншим, рівним тобі буттям і входження із ним у співзвучність. Але найвищею любов’ю є любов до Бога, оскільки лише в ній знаходить повний прояв унікальність людини її відношення до буття та ціннісні засади. Проте в реальному житті вищі людські цінності скоріше виявляють собі безсилими, а звідси випливає основне завдання людського життя – поєднати духовне із силою життя. А.Гелен (основна праця – “Людіна. Її природа та її становище у світі”) прийшов до висновку, що вихідною особливістю людини постає її недостатність та незавершеність, тобто її непристосованість до виживання на основі біологічних завдатків. Цю недостатність людина компенсує, створюючи культуру: через неї людина надолужує природну обмеженість та досягає відкритості для собі світу. Але історично культура тяжіє до раціоналізації, що веде до втрати людської єдності із світом. Звідси випливає завдання: повернутися до коренів культури, де панують безсвідомо-вітальні сили. Г, Плеснер називав людину найбільшою таємницею буття, бо людина ніде не занходить свого завершення і прагне виходити за всі і всіляки межі. Проте вона є принципово ексцентричною і тому знаходить своє вираження у тілесності – як тілесності створюваних нею мов, так і у культивуванні власної тілесності. Е.Ротхакер, поділяючи багато ідей своїх однодумців, наполягав на тому, що вирішальним чинником буття людини як особини є культуротворення. Він розглядав культуру як відповідь людини на виклик природи. На його думання, культура – це тій куля, який людина вичленовує із світу в якості “духовного ландшафту”, бо в основі культури лежати людське переживання свого життя та мова.
До безумовних надбань філософської антропології ХХ ст. слід віднести акцентування виключного значення проблеми людини для сучасного суспільства та філософії (у тому числі – переконливе доведення втрати людиною ХХ ст. надійних орієнтирів свого самоздійснення), а також намагання включити у осмислення людини всі її властивості, здатності та прояви.
41. У чому полягає філософське значення ідей з. Фрейда? Як окреслював з. Фрейд структуру людської психіки?
Важліву роль у формуванні сучасного погляду на людину відіграв у ХХ ст. фрейдизм. Його засновником був австрійський психіатр З.Фрейд (1856-1939). Сам Фрейд розпочинав свою діяльність як лікар, тривалий година він наполягав на тому, що його подивися та ідеї не претендують на статус якоїсь філософії, проте їх світоглядний вплив вніс у це питання свої корективи (пізніше з’ясувалось, що в деяких листах Фрейд все ж наполягав на тому, що він створив саме філософію). Ідеї З.Фрейда викликали і викликають суперечливе до них ставлення; досить розбіжними постають і їх оцінки. Проте сьогодні можна впевнено сказати, що Фрейду належить не лише відкриття, а й докладне дослідження явища несвідомого в людській психіці. Самій термін “несвідоме” був відомий ще з ХvІ ст. (його використовували, зокрема, Ф.Шеллінг та Г.Гегель), проте яка реальність приховувалась за ним, залишалось невизначеним. Вівчаючи різного роду неврози, З.Фрейд прийшов до висновку, що сморід зумовлені дією досить потужного кулі людської психіки, потужного, проте невидимого, прихованого; цей куля психіки він і назвавши несвідомим. У класичному фрейдизмі (а в діяльності З.Фрейда виділяють три окремі періоди) вважається, що за своєю будовою людська психіка нагадує айсберг: найбільша, прихована, але й найпотужніша частина – це несвідоме; за змістом це є прояви у людській психіці найперших та найпотужніших інстинктів життя. Ці інстинкти уходять коренями ще в передпсихічні процеси, тому сморід несвідомі і не можуть мати у свідомості адекватного виявлення. Видима частина “айсбергу” складається із двох частин: це, по-перше, свідоме, тобто контрольоване станом бадьорої психіки, та, по-друге, надсвідоме – ті, що привнесене у людську свідомість культурними правилами та нормами соціального життя. Несвідоме З.Фрейд називає “Воно”, оскільки його дія є безособовою, анонімною; свідоме – “Я”, а надсвідоме – “НАД-Я”. Несвідоме постає в концепції З.Фрейда найпотужнішим та вирішальним чинником людської психіки з однієї простої заподій: його зміст формувався мільярди років, у тієї година, як свідома частина психіки – лише кілька десятків років. У зміст несвідомого, за З.Фрейдом, входять перш за все два найпотужніші інстинкти: “Лібідо” – сексуальний інстинкт, та “Танатос” – інстинкт смерті і руйнування. Все живе повинне вмирати та народжуватись, тому воно водночас прагне до самопродукування та знищення вже наявного. Проте ці найперші інстинкти суперечать культурі, яка, на думання З.Фрейда, постає системою певних заборон (“табу”): інстинкти вимагають того, що боронує культурою та нормами соціального життя. Через це людське Я опиняється у ситуації “між молотом та ковадлом”: з одного боку на нього тиснути страшні за силою та недозволені за прямою реалізацією інстинкти, а з іншого боку – соціально культивовані правила і норми. Страшна внутрішня напруга здатна зруйнувати людську особистість, тому треба знайти способи “розвантаження” психіки. З одного боку, суспільство завжди припускало існування деяких “дозволених форм недозволеного”; за Фрейдом, це є оргії давніх культів, деякі свята (наприклад, купальська ніч), танці, балет, показ мод та ін.; з іншого боку існують форми “сублімації” – непрямого вивільнення – енергії несвідомого, наприклад, малювання оголених тіл, писання кримінальних романів та ін. Проте, коли справа доходити до зривів і людина сама вже не може із ними впоратись, треба вживати процедуру психотерапії – шляхом розпитувань, бесід, вільних асоціацій знаходити спосіб вивільнити, легалізувати заблоковану силу, хоча б, наприклад, у словах. Вчення фрейдизму інколи називають психоаналізом і це тому, що Фрейд ретельно розробляв методику ідентифікацій проявів несвідомого, наприклад, у сновидіннях, у невимушених обмовках та ін.