Засоби, що стимулюють апетит

У побуті зниження апетиту коригується прийманням ряду смакових і екстрактивних засобів: перцю, кориці, гвоздики, лаврового листу, кропу, хрону, часнику, цибулі, гірчиці, материнки та ін. Сокогінну дію мають бульйони, овочеві відвари та соки, мінеральні води, столові (сухі) вина, пиво.

Із лікарських речовин, що підвищують апетит і секрецію шлункового соку, застосовують гіркоти, тобто препарати з інтенсивним гірким смаком. Як гіркоти застосовують настойку полину, настої золототисячника звичайного, трилисника водяного, кореневища аїру та ін.

Механізм дії гіркот встановлений у лабораторії І. П. Павлова в дослідах на езофаготомованих собаках, які мали пряму фістулу шлунка, вивчено також їх дію на секрецію шлункових залоз. Зрошення ротової порожнини таких тварин розчинами гіркот перед уявним харчуванням викликає активнішу секрецію шлункового соку порівняно з контрольними тваринами, яким гіркоти не застосовували. У разі введення цих речовин безпосередньо в шлунок через фістулу секреторний процес не стимулюється. Отже, дія гіркот на секрецію цих залоз здійснюється рефлекторно.

Вони, подразнюючи смакові рецептори слизової оболонки порожнини рота і язика, рефлекторно підвищують збудливість центру голоду, що викликає посилення секреції шлункового соку, підвищення апетиту, поліпшення травлення. На думку І. П. Павлова, вживання гіркот створює контрастне відчуття неприємного їх смаку, з одного боку, і приємного відчуття їжі, з другого, що є умовою для виділення «психічного» шлункового соку внаслідок збудження апетиту.

Обов'язковою умовою для виявлення позитивної дії гіркот на апетит і травлення є приймання їх усередину з невеликою кількістю води за 20-30 хв до їди. Приймання їх у лікарських формах, які маскують гіркий смак, як і введення в шлунок за допомогою зонда або в пряму кишку, є неефективним. Гіркоти, прийняті всередину під час їди, гальмують секрецію і моторику шлунка.

Гербіон® краплі шлункові

Склад: 1 мл (30 крапель) містить водно-спиртовий екстракт (1 : 5) коріння тирличу жовтого; трави золототисячнику; квіток ромашки лікарської; насіння тмину звичайного.

Форма випуску. Краплі для перорального застосування.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат “Гербіон ” виготовлений з лікарських трав, що містять в основному гіркоти.

Коріння тирличу жовтого та золототисячник містять гіркоти, які рефлекторним шляхом викликають підсилення секреції слини та шлункового соку. Крім цього, вони безпосередньо впливають на слизову оболонку шлунка і сприяють посиленню перистальтики шлунка та кишечнику. Це призводить до підвищення апетиту і кращого засвоєння їжі. Вони позитивно впливають на еритропоез і опосередково чинять гіперемічну дію.

Фармакокінетика. Ефірні олії за рахунок своєї ліпофільної природи добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. В організмі вони в основному зв’язуються з глюкуроновою кислотою і відносно швидко виводяться нирками і у меншому ступені – через шлунково-кишковий тракт. Частина ефірної олії, яка не зазнала метаболічного розпаду, виводиться легенями, а менша кількість – через шкіру.

Показання для застосування.

1. Знижений апетит.

2. Розлади травлення.

3. Здуття живота (метеоризм).

Спосіб застосування та дози. У разі недостатнього апетиту та порушенні травлення слід приймати 20 - 30 крапель тричі на день протягом 3-4 тижнів.

Побічна дія. Іноді може спостерігатись підвищена чутливість (алергія) до будь-якого з інгредієнтів препарату.

 Протипоказання. Алергія до будь-якого з інгредієнтів, при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки. Препарат містить 70 % об. етанолу, у зв’язку з цим його не варто давати людям, які повинні утримуватися від алкоголю (наприклад, хворим на алкоголізм), при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, епілепсії, а також людям з порушенням функції або захворюванням головного мозку.

Вагітним жінкам та матерям, що годують, препарат не призначають. Препарат не призначають дітям та підліткам, оскільки він містить алкоголь.