- •1.1. Ознайомлення із базою практики¸ проходження інструктажу із охорони праці¸електробезпеки¸пожежної безпеки.
- •1.2. Набуття та поглиблення знань та навичок по виконанню функцій художника- конструктора ( дизайнера).
- •1.3. Освоєння передової технології і організації праці, навичок спілкування з замовниками дизайнерських робіт.
- •1.4. Поглиблення знань з економічних питань у професійній діяльності.
- •Розрахунок вартості матеріалів для ремонтних та оздоблювальних робіт.
- •1.5. Поширення знань з дизайнерського мистецтва в цілому; ознайомлення з творчістю провідних дизайнерів.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.4. Поглиблення знань з економічних питань у професійній діяльності.
Головним завданням сучасного суспільства є створення високохудожніх об'єктів дизайну , здатних формувати ідеали сучасної культури , підкреслювати рівень технологічного та інтелектуального розвитку , що реалізують життєвий потенціал , як творців цих об'єктів , так і їх споживачів . Пізнання духовної культури передбачає емоційно - інтелектуальну активність творчої особистості дизайнера , систематичне накопичення знань , постійне духовне збагачення . У цьому аспекті особливого значення набуває , в якості змісту проектно- художньої діяльності , особиста культура творця , під якою розуміються духовні цінності , особистісно освоєння в практичній діяльності.
Поєднання високого ступеня раціональності , осмисленості , системності творчості з грунтовністю , глибиною проникнення у зміст проектних завдань - ось та надзадача дизайну , здатна перетворити речі людського ужитку в явища культури , саме тому дизайнер намагається мислити категоріями природи і суспільства. Новизна завдань, що вирішуються дизайнером , вимагає постійної переорієнтації свідомості , постійної осмисленості дій , а значить , особистісного інтелектуального зростання , що дозволяє дизайнеру бути в курсі останніх інженерних , соціологічних і художніх досягнень . Тому актуальність дослідження зумовлена сучасними вимогами суспільства до розвитку особистісного потенціалу дизайнера в процесі формування його професійних навичок , а найважливішим аспектом цих вимог є питання інтеграції гуманітарного знання.
Існуюча сьогодні система мистецької підготовки дизайнерів ще проходить стадію формування . У зв'язку з тим , що дизайн як професійна діяльність з'явився в нашій країні недавно , кількість і якість професійних дизайнерів не може задовольнити виниклу в сучасному суспільстві потребу в цьому виді послуг. Професійна освіта в цій області тільки починає розвиватися , спираючись в основному на досвід факультетів технічної естетики , досвід західних колег і експериментів .
Соціальну значимість набуває внутрішній світ дизайнера , різноманіття і багатоаспектність його проявів , становлення і розвиток творчого потенціалу. У ринкових відносинах змінилося призначення художника -дизайнера як організатора цілісної середовища людини , виробника культурних цінностей , творця нових форм суспільного життя. Саме ці зміни , засновані на нових інформаційних технологіях , диверсифікації та ускладнення педагогічної діяльності у творчих вузах , вимагають значного підвищення якості та ефективності творчого освітнього процесу в підготовці фахівців художників- дизайнерів.
В умовах інтенсивно ведуться в освіті перетворень зростає потреба студента , майбутнього художника- дизайнера , у визначенні найбільш перспективною професійної стратегії , що спирається на реальні можливості перетворюючого розвитку , ціннісно - смислова спрямованість якого визначається прагненням до реалізації гуманістичних принципів засобами соціально -культурної діяльності .
Розвиток творчого потенціалу студента , вивчення проектного мислення , як основного виду мислення художника- дизайнера , видається актуальним . Формування і розвиток проектного мислення залишається до кінця не вивченим питанням для спеціальності «Дизайн» , і на етапі навчання художня творчість та проектна діяльність стають основним завданням підготовки художника- дизайнера , як його складова. Творчість відноситься не до вродженим здібностям , а до повсякденного способу дії потребностно - мотиваційної сфери особистості , в основі якої закладено пріоритет ціннісних орієнтацій , здатність до саморозвитку , самоактуалізації , емпатії , рефлексії , конструктивності , оригінального , творчого підходу до вирішення професійних проблем.