
- •Львівський ордена Червоної Зірки інститут
- •Розділ і Танкова гармата 2а46
- •1.3. Ствол
- •1.5. Затвор з напівавтоматикою.
- •1.6. Люлька
- •Розбирання люльки
- •1.7. Огородження
- •1.8. Спусковий механізм
- •1.9. Взаємодія затвора танкової гармати
- •1.10. Робота противідкотних пристроїв (пвп)
- •1.11. Перевірка пвп
- •1.12. Можливі несправності.
- •Можливі несправності гармати і способи їх усунення
- •1.14. Заходи безпеки
- •Питання для самоперевірки
- •2.4. Підготовка до роботи
- •2.6. Можливі несправності мз
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ ііі Призначення, характеристика, застосування, будова системи управління вогнем (сув)
- •3.1. Будова механізмів сув
- •3.1.1. Приціл 1г42
- •3.1.2. Стабілізатор танкового озброєння
- •Характеристика сто
- •3.1.3. Танковий балістичний обчислювач (тбв)
- •|Вежі|..
- •3.1.4. Перетворювач напруги.
- •3.1.5. Регулятор частоти.
- •Вивірювання нульової лінії прицілювання
- •3.1.7. Режими роботи сув
- •3.1.8. Можливі несправності.
- •3.1.9. Заходи безпеки
- •Розділ іv Комплекс прицілів та приладів спостереження.
- •4.1. Призначення. Характеристика, загальна будова прицілу тпн-1-49-22
- •Устрій| Будова та принцип дії нічного прицілу
- •4.2. Призначення, характеристика, загальна будова приладу ткн-3в
- •4.3. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу пзу-5
- •4.4. Можливі несправності зку
- •Розділ V Вимоги безпеки обслуговування, терміни їх проведення
- •5.1. Технічне обслуговування танкової гармати
- •5.2. Технічне обслуговування механізму заряджання.
3.1.2. Стабілізатор танкового озброєння
Призначення і область застосування стабілізатора
Стабілізатор спільно з прицілом-далекоміром призначений для:
стабілізації і стабілізованого наведення в двох площинах гармати і спареного кулемета в ціль при стрільбі з місця і з ходу;
для відпрацювання гарматою кута прицілювання за сигналам 1Г42 та ТБО;
для приведення гармати до кута заряджання;
для узгодження гармати з лінією візування після заряджання;
для аварійного розвороту башти в площині ГН від сигналу механіка водія;
для гідростопоріння гармати при відскоках від верхнього-нижнього упорів при швидкості, що перевищує 7-8.5 о/с.;
для гідростопоріння гармати при відкоті-накаті;
для постановки і зняття з гідростопора гармати при приведенні її на кут заряджання;
для гідростопоріння гармати після спрацювання гідромеханічного стопора на куті заряджання на весь час заряджання;
для гідростопоріння гармати при ввімкненому вимикачі «ПУШКА-СТОП».
Таблиця 3.1.
Характеристика сто
Температура повітря, оС |
від - 40 до + 50 |
Відносна вологість повітря, % |
до 95-98 |
Механічні дії на систему |
тряска, вібрація, удари |
Природні дії |
іній, роса, дощ, пил |
Напруга, В |
22-29 |
Перепад температури, оС |
від +65 до - 50 |
Попадання снарядів |
1-2 без порушення внутрішньої поверхні броні |
Кути крену та нахилу, о |
15 |
Застосування противником |
ядерна, бактеріологічна і хімічна зброя |
Вплив парів мастила, бензину, ДП, НОР |
не впливають на роботу |
Короткочасне пониження напруги, В |
до 18 на час 3с. |
Швидкість наведення у вертикальній площині, о/с. |
з мінім. швидкістю не більше 0.05о/с. та у всьому діапазоні швидкостей, задаваємих1Г42 |
Швидкість наведення у горизонтальній площині, о/с. |
з мінім. швидкістю не більше 0.05 о /с. у всьому діапазоні швидкостей, задаваємих 1Г42, та з максимальною швидкістю 16-24 о/с. |
Безперервний час роботи, год. |
6, у бойових умовах - необмежено |
Час приведення у бойову готовність, хв. |
не більше 2 |
Забезпечення дозволу пострілу при наведенні в ВП і ГП на швидкості, о/с. |
до 1 |
Потужність, що споживається, кВт |
не більше 3.5 |
Гарантійний термін служби |
250 год. роботи ( або до 5000 км пробігу протягом 6 років від моменту випуску) |
Склад і розміщення частин стабілізатора
Стабілізатор складається з двох приводів (електрогідравлічного - в площині ВН і електромашинного - в площині ГВ) і складових частин, що забезпечують їх роботу.
До складу електрогідравлічного приводу ВН входять: прилад приведення, обмежувач кутів і гідропривод (живляча установка, виконавчий циліндр, шланги і трубопроводи).
У склад електромашинного приводу ГН входять: датчик лінійних прискорень, друга розподільна коробка (К-2), гідропривод ГН (гідромотор, насос з приводним двигуном, поповнюючий бак та трубопроводи).
Загальними частинами, що забезпечують роботу приводів ВН і ГН, є: блок гіротахометрів, блок управління К1 (К1-М2), одиночний комплект ЗІП.
Складові частини стабілізатора розміщені під гарматою, в башті і корпусі танка.
На огородження під казенною частиною гармати розміщені:
- блок гіротахометрів, призначений для вироблення електричних сигналів, пропорційних абсолютним кутовим швидкостям переміщення гармати у вертикальній і горизонтальній площинах, необхідних для отримання стійкої роботи стабілізатора;
- живляча установка, призначена для перетворення електричної енергії на енергію потоку робочої рідини.
У башті танка розміщені:
- блок управління К-1, розташований під сидінням навідника і призначений для розміщення підсилювачів, інтеграторів, диференціаторів, перетворювачів, регулювальних, пускових і комутаційних елементів схеми і світлових індикаторів вбудованого контролю стабілізатора;
- датчик лінійних прискорень, розташований за оглядовим приладом командира, праворуч від листа огородження гармати і призначений для компенсації помилок стабілізації, що виникають за рахунок прискорень башти в| поперечно-вертикальній площині|плоскості| ГН|, викликаних|спричинених| неврівноваженістю башти|вежі|, і є електромагнітним приладом маятникового| типу;
- прилад приведення, розташований зліва від гармати і прикріплений до кронштейна; прилад приведення призначений для приведення гармати до кута заряджання і утримання її на цьому куті на період заряджання;
- обмежувач кутів, розташований зліва від гармати, поряд із приладом приведення, і прикріплений до кронштейна. Він призначений для перемикання електричних ланцюгів блокування системи при підході гармати до граничних кутів піднесення або зниження і при відході від них;
- виконавчий циліндр, розташований зліва від гармати, попереду за прицілом. Він призначений для перетворення енергії робочої рідини при дії електричних сигналів на стабілізуючий або стопорний моменти;
- електродвигун ЭДМ-16У, розташований на погоні башти перед навідником і зістикований з об'єднаним механізмом повороту башти. ЭДМ-16У є малоінерційним електродвигуном постійного струму, що продувається, з якорем і збудженням від постійних магнітів.
У лівій передній частині корпуса танка, між бойовим відділенням і відділенням управління, розміщений електромашинний підсилювач, який призначений для посилення електричного сигналу, що поступає з електронного підсилювача, до величини, необхідної для роботи виконавчого двигуна.
Друга розподільна коробка (К-2) розташована зліва від електромашинного підсилювача і кріпиться до корпуса танка. Вона призначена для розміщення пускових елементів приводного електродвигуна ЕМП.
Електричний зв'язок між складовими частинами стабілізатора, які розміщені в корпусі і башті танка, здійснюється через контактний пристрій, що обертається.
З'єднання гідравлічних складових стабілізатора здійснюється за допомогою сталевих трубопроводів і гнучких шлангів. Шланги і кабелі комплекту монтажних частин розташовані на частині гармати, що коливається, в башті і в корпусі танка.
Розширений устрій і робота стабілізатора викладені в Технічному описі і інструкції з експлуатації виробу 2Э42.