Методи планування потреби в мтр

1. Методи із застосуванням норми витрат ресурсів:

– метод прямої лічби;

– метод розрахунку за аналогією;

– метод динамічних коефіцієнтів.

Також при розрахунку потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах розраховуються:

– потреба в ресурсах на основне виробництво, капітальне будівництво та ремонтно-експлуатаційні роботи;

– потреби на ремонтно-експлуатаційні роботи.

В таблиці 1. наведено розрахункові формули для розрахунку потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах за кожним із зазначених методів.

Таблиця 1. Методи із застосуванням норми витрат ресурсів

Метод прямої лічби
1	Загальна потреба в матеріальних ресурсах	, де – потреба в і-виді матеріальних ресурсів; –норма витрат і - виду ресурсів по випуску j-виду продукції; –виробнича програма випуску i-виду продукції; і - кількість видів продукції ().
Метод розрахунку за аналогією		Метод розрахунку потреби за аналогією передбачає використання в розрахунках не конкретної норми витрат конкретного виробу, а опосередкованої норми витрат іншого, аналогічного представника Розрахунки здійснюються за формулою: , де – коефіцієнт, який враховує відмінності у виробництві від типового представника і-виду продукції; –програма випуску і-виробів; –норма витрат аналогічного виробу.
Метод динамічних коефіцієнтів		Метод динамічних коефіцієнтів використовують у випадку відсутності в період розрахунку потреби ресурсів інформації про обсяги виробництва та норм витрат для i-виробу. Тому цей метод найбільш поширений при розрахунках потреб в ресурсах для малих підприємств. Потреба в ресурсах за даним методом визначається за формулою: , де – потреба в ресурсах; –фактичні витрати ресурсів у базовому періоді; –індекс середнього зменшення норм витрат, %. –індекс змін виробничої програми, який знаходиться за формулою: , де – фактичний об’єм виробництва продукції на підприємстві у базовому періоді у грошовому вимірюванні; –плановий обсяг виробництва даної продукції у грошовому вимірюванні.

2. Методи експертних оцінок (евристичні методи):

– спосіб апріорного ранжування;

– спосіб порівняння паралельних рядів.

Згідно першого методу інформація, що отримується від експертів, ранжується і узгоджується за допомогою коефіцієнта координації, значущість якого в свою чергу перевіряється.

У відповідності до другого методу після ранжування і знаходження різниці рангів відповідних ознак, знаходиться коефіцієнт рангової кореляції з подальшим проведенням оцінки погодження думок експертів.

3. Методи статистичної екстраполяції.

Найбільш поширеними способами пошуку виду тренду є:

– графічний спосіб;

– спосіб послідовних різниць.

Графічний спосіб пошуку виду тренду.

Ґрунтується на графічному відображенні залежності між факторними та результативними ознаками досліджуваного процесу з наступним знаходженням аналітичної залежності між цими ознаками на підставі умови про те, що рівняння тренду даної залежності відповідає значенням функції виду:

Факторними ознаками називаються ознаки, які характеризують причини даного процесу. Відповідно, результативними ознаками є ознаки, що характеризують наслідки цього процесу.

Аналітичний спосіб пошуку виду тренду

Аналітичний спосіб пошуку виду тренду – дуже складне завдання, яке не передбачає використання якихсь наперед визначених методів і способів, а потребує більш досконального детального аналізу.

При цьому можна користуватися наступним логічним прийомом. На підставі аналізу поведінки певного досліджуваного показника в базисному періоді, робиться логічне міркування про ймовірність його поведінки у майбутньому.

Наприклад, якщо приріст обсягів потреби будь-якого виду матеріальних ресурсів на усьому динамічному ряду спостережень практично не змінюється, то за рівняння тренду обирається пряма лінія, а рівняння виду тренду матиме вигляд:

Якщо ж приріст обсягів потреби у матеріальних ресурсів з року в рік збільшується, то найкраще користуватися при виборі виду тренду рівнянням параболи:

або рівнянням напівлогарифмічної кривої: