Завдання для самостійної роботи Завдання і запитання для самоконтролю

1. Чому вважають, що імідж – це мистецтво керувати враженнями?

2. Які чинники впливають на формування особистого іміджу педагога?

3. Чому Кембріджський та Оксфордський університети мають високий імідж?

4. Сформулюйте правила професійного етикету викладача ВНЗ. Яке місце посідає володіння етикетом в структурі педагогічного іміджу?

5. Прокоментуйте відомий афоризм: «Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму».

Індивідуальні завдання

1. Вам доручили виступити з доповіддю на засіданні кафедри. Проаналізуйте, чи потребуєте Ви повного тексту своєї доповіді, її конспекту, плану чи тез?

! Якщо Ви вважаєте, що не зможете обійтися без тексту, рекомендуємо Вам діяти за планом:

1) Викладіть на папері хід Ваших думок. Прочитайте його.

2) Виділіть головні думки та підкресліть їх червоним олівцем.

3) Перевірте, чи є логічний зв’язок між визначеними думками.

4) Запишіть ці тези на окремий аркуш.

5) Допишіть на ньому все, що важко запам’ятати (числові дані, імена, результати досліджень тощо).

6) Залиште текст доповіді вдома і йдіть на засідання кафедри лише з цим аркушем.

7) Якщо відчуваєте невпевненість, візьміть конспект доповіді із собою. Покладіть поруч. Можливо він Вам не знадобиться, але його присутність забезпечить Вам психологічну рівновагу.

8). Не забувайте слідкувати за годинником. На нагоді має стати одна з головних ораторських аксіом: “Краще завершити виступ на одну хвилину раніше, аніж на одну хвилину пізніше.”

2. Проаналізуйте поради Ціцерона оратору:

“…Отже, якщо хто захоче бути першим у красномовстві, нехай він у гнівних місцях говорить напруженим голосом, у спокійних – м’яким; низький голос надасть йому важливості, голос, який коливається – зворушливості. Воістину дивна природа голосу, яка за допомогою тільки трьох звучань – низького, високого і перемінного – досягає настільки різноманітного і настільки досконалого у наспівах. Сама природа, ніби упорядковуючи людську мову, поклала на кожнім слові гострий наголос, притім тільки один, і не далі від третього складу від кінця, - тому мистецтво, випливаючи за природою, тим більше повинно прагнути до насолоди слуху. Звичайно бажано, щоб і голос був гарний; але це від нас не залежить, а постановка і володіння голосом – у нашій силі, отже, наш зразковий оратор буде змінювати і різноманітити голос і пройде всі ступені звучання, то напружуючи його, то стримуючи”.

Складіть власну програму удосконалення ораторської майстерності.

3. 1893 року у Московському університеті було упроваджено курс декламації. А.П.Чехов з цього приводу у звичному для нього іронічному стилі написав: “…Ораторське мистецтво у нас в досконалому загоні… У нас зовсім немає людей, які висловлюють свої думки ясно, коротко і просто. У столицях нараховують усього ораторів п’ять – шість, а про провінційних “златоустів” щось не чути. Ходить анекдот про деякого капітана, який неначе б коли його товариша опускали у могилу, збирався прочитати довгу промову, але вимовив тільки “Будь здоровий!”, крякнув і більше нічого не сказав. А скільки анекдотів можна було б розказати про адвокатів, що викликають своєю недорікуватістю сміх навіть у підсудних”¹.

Чи є актуальними слова Чехова у нашому сьогоденні? Чому? Спробуйте коротко викласти свої думки у розмовному, науковому, публіцистичному стилях. (Для бажаючих: можна спробувати це зробити у художньому та офіційно-діловому стилях).

4. Осмисліть з позицій сучасності українські прислів’я, присв’ячені правилам культури комунікації та педагогічного іміджу. Доберіть з них ті, які слід використати в практичній педагогічній діяльності:

1). Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням.

2). Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові.

3). Не пиво - диво, а слово.

4). Лагідні слова роблять приятелів, а гострі – ворогів завзятих.

5). М’які слова і камінь крушать.

6). Шабля ранить тіло, а слово – душу.

7). Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

8). Більше діла – менше слів.

9). Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

10). Будь господарем своєму слову.

11). Не кидай слів на вітер.

12). Менше говори – більше вчуєш.

13). Вмієш казати, вмій і мовчати.

14). Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

15). Не звання дає знання, а навпаки.

16). Треба знати, що де сказати.

17). Добре ім’я – найкраще багатство.

18). Шануй учителя, як родителя.

19). Красная мова находить добрії слова.

20). Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала.

21). Добре тому жити, хто вміє говорити.

22). Мовчанка гнів гасить.

23). Ліпше переконувати словами, аніж кулаками.

5. Про які негативні комунікативні якості йде мова у наступних прислів’ях і приказках:

1). Торохтить солоха, як діжка з горохом.

2). Говорить п’яте через десяте.

3). У городі бузина, а в Києві – дядько.

4). Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

5). Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.

6). Дуб має розуму із зуб.

7). Товче воду у ступі.

8). Вміє зуби заговорити.

9). Коли сам говорить, то й собаці не дасть слова мовити.

6. Як Ви прокоментуєте відомий афористичний вислів талановитого педагога П.Блонського: “Вчителю, стань людиною!”?

7. Познайомтесь та візьміть у практичне використання мовленнєві прийоми та поради, які допоможуть Вам вдосконалювати лекторську майстерність (табл.20).

Таблиця 20

Основні мовленнєві прийоми, які допомагають викладачеві спілкуватися з аудиторією

Дії	Мета	Поведінка	Приклади звертань до співрозмовника
Заохочення	1.Виразити інтерес. 2.Заохотити іншу людину говорити	…не погоджуйтеся, але і не сперечайтеся; …використовуйте нейтральні слова; …використовуйте інтонацію;	“Не могли б Ви розповісти мені про це більше”
Прояснення	1.Допомогти прояснити сказане. 2.Одержати більше інформації. 3.Допомогти тому, хто говорить, побачити інші аспекти	…ставте запитання; …переформулюйте почуте не зовсім точно, щоб той, хто говорить, продовжував пояснення;	“Коли це трапилося?”
Перепи-тування	1.Показати, що ви слухаєте і розумієте, про що йдеться. 2.Перевірити ваше розуміння почутого і вашу інтерпретацію	…перепитуйте, по-своєму формулюючи основні пропозиції і факти	“Тобто Ви хотіли б, щоб Ваші колеги Вам більше довіряли. Чи не так?”