Пам’ятка Комунікативний мінімум педагога

1. Поняття про педагогічне спілкування, його особливості і принципи.

2. Еволюція поглядів не теорію і практику комунікації в історії наук про людину.

3. Спілкування в системі наук про людину і суспільних відносин.

4. Педагогічна культура і культура комунікації: сутність, діалектика взаємодії.

5. Гуманістичне спілкування і його особливості.

6. Структура комунікативної культури викладача ВНЗ.

7. Етичні норми педагогічного спілкування.

8. Педагогічний такт у спілкуванні.

9. Стилі педагогічного спілкування. Їх вплив на результатив-ність навчально-пізнавальної діяльності студентів.

10. Комунікативні риси особистості викладача ВНЗ.

11. Методи самодіагностики комунікативної культури.

12. Вербальні і невербальні засоби педагогічного спілкування.

13. Механізми взаємопізнання в процесі педагогічного спілкування.

14. Рефлексія як умова удосконалення комунікативної культури.

15. Комунікативні бар’єри в педагогічному спілкуванні. Засоби їх подолання.

16. Риторична культура викладача. Витоки, еволюційні процеси, механізми розвитку.

17. Культура педагогічного спілкування в структурі педагогічної культури.

Безумовно, одними лише теоретичними знаннями не забезпечити високого рівня комунікативної культури. Для успішного педагогічного спілкування викладач повинен володіти необхідними комунікативними уміннями.

Комунікативні педагогічні уміння.

Комунікативні уміння – вид професійних умінь педагога, котрі забезпечують реалізацію компонентів педагогічного спілкування, роблять можливим здійснення суб’єктивної взаємодії, відносяться до продуктивної діяльності, формуються і розвиваються в ній. На основі аналізу різних підходів до класифікації комунікативних умінь можна запропонувати систему узагальнюючих комунікативних умінь (табл.19), які складатимуть третю компоненту структури комуніка-тивної культури педагога.

Таблиця 19

Узагальнені комунікативні уміння педагога

№п/п	Зміст узагальненого комунікативного уміння	Складові узагальненого комунікативного уміння
1	2	3
1	Уміння педагогічно доцільно організовувати педагогічне спілкування і керувати ним	1а – уміння здійснювати емоційний контакт; 1б – уміння моделювати процес майбутнього спілкування; 1в – уміння об’єктивно оцінювати психологічні особливості партнера по спілкуванню і аудиторію; 1г – уміння прогнозувати результат педагогічної комунікації; 1д – уміння регулювати власний психологічний стан у спілкуванні;
2	Уміння стимулювати спілкування	2а – уміння слухати і ”чути” співрозмовника (емпатичне слухання); 2б – уміння активізувати спілкування словом, поглядом, жестом;
3	Уміння педагогічно доцільно організовувати обмін інформацією (діалогове спілкування)	3а – уміння чітко, логічно і лаконічно виражати свої думки; 3б – уміння тактовно, з додержанням етичних норм висувати педагогічні вимоги; 3в – уміння організовувати діалог і полілог зі студентами; 3г – володіння технікою аргументації; 3д – уміння здійснювати педагогічно доцільну імпровізацію;
4	Уміння ефективно викорис-товувати засоби вербальної і невербальної комунікації	4а – ораторські вміння (літературна мова, чітка дикція, оптимальний темп, тембр мовлення, висота голосу);
		4б – педагогічно доцільні міміка, жести, рухи, пози; 4в – уміння об’єктивної, візуальної діагностики психологічних особливостей співрозмовника;