Навчально-методичний комплекс дисципліни (орієнтовний варіант). Розділ “Тематичний план навчальної дисципліни”

Тема	Усього, год	Лекції, год	Семінарські та практичні заняття, год	Самостійна робота, год	Індивідуальні навчально-дослідні завдання, год
Змістовий модуль І Перелік тем
Змістовий модуль ІІ Перелік тем
Усього годин

Розділ 4 “Зміст дисципліни”. У цьому розділі слід надати коротку анотацію кожного змістового модуля та кожної теми курсу з висвітлення основних понять, характеристик, ознак та інших навчальних елементів, що розкривають зміст навчального матеріалу. Кожний змістовий модуль має містити перелік основних понять та категорій, знання яких є обов’язковим для успішного опанування студентами навчальної дисципліни.

Розділ “Тематика та плани лекцій” передбачає наведення планів лекцій за змістовими модулями із зазначенням засобів та методів активізації навчального процесу.

Розділ “Тематика та плани семінарських, практичних і лабораторних занять” повинен містити орієнтовний перелік питань до семінарських занять та орієнтовний зміст практичних і лабораторних занять.

Розділ “Завдання для самостійної роботи студентів” повинен містити інформацію щодо змісту і форм самостійної роботи студентів. У цьому розділі потрібно зазначити форми контролю за самостійною роботою студентів.

Якщо самостійна робота студента передбачає виконання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, їх зміст зазначається окремо. Для дисциплін, з яких передбачена курсова робота, пропонується перелік тем курсових робіт та методичні поради до їх виконання. З інших дисциплін наводиться перелік тем рефератів, творчі завдання, завдання з підготовки до наукових студентських конференцій тощо. Можливе наведення рекомендацій для самостійної індивідуальної роботи з метою підвищення рівня підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей студентів.

Розділ “Ключові поняття та терміни” – важливий розділ, де бажано навести перелік основних понять та категорій. Цей розділ обов’язковий, якщо навчальна дисципліна має новаторський характер або передбачається викладання іноземною мовою.

Розділ “Система поточного і підсумкового контролю” має розкривати підходи до технології оцінювання знань студентів (зокрема особливості організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання), перелік різних видів навчальних робіт, які повинен виконати студент під час проведення поточного контролю, зразки модульних завдань, екзаменаційних завдань та критерії їх оцінювання.

Зазначені матеріали бажано викласти за такою структурою:

• перелік питань для самоконтролю знань студентів та підготовки до іспиту, що охоплюють весь зміст програмного матеріалу дисципліни;

• приклади типових завдань, що виносяться на іспит;

• порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни у вигляді критеріїв отримання оцінки студентом;

• зразки завдань для модульної контрольної роботи та критерії оцінювання її виконання;

• завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання (тематика та завдання для виконання контрольних робіт, якщо контрольна робота передбачена планом);

• зразок екзаменаційного білета та критерії оцінки знань студента.

У розділі “Список рекомендованої літератури” подається перелік основної та додаткової літератури з навчальної дисципліни, а також Інтернет-ресурси.

Навчальна книга в структурі професійної підготовки: зміст, функції та критерії якості.

Зміст освіти, що визначається навчальними планами і програмами, конкретизується в підручниках, навчальних посібниках, методичних вказівках та інших навчально-методичних матеріалах (робочих зошитах, збірниках текстових завдань, інструкціях тощо).

Підручники та навчальні посібники є одним з основних джерел знань для студента. У зв’язку з цим слід згадати думку І. Франка, висловлену чітко і лаконічно:

Книги – морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Підручник – книга, в якій викладається система знань з конкретної навчальної дисципліни на рівні сучасних наукових досягнень у відповідності з цілями навчання, визначеними навчальною програмою і психолого-педагогічними вимогами. Він повинен відповідати сучасному рівню розвитку науки і практики, бути написаним доступно, красивою літературною мовою з чітко сформульованими визначеннями, правилами, законами, ідеями, містити за необхідністю ілюстрації, схеми, малюнки. Суттєве значення має художнє та естетичне оформлення підручника.

Навчальний посібник – книга, матеріал якої висвітлює окремі розділи навчальної програми, розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

У навчальному процесі вищої школи використовуються монографії (від грец. моно- один, графо – пишу) – книги, в яких відображено одноосібну або колективну наукову працю з однієї проблеми. Для монографій характерна наявність розгорнутої концепції, велика кількість фактичного матеріалу.

Збірник наукових статей є колективною роботою дослідників з певної теми або проблеми. Збірники поділяються на такі типи:

• тематичні збірники (розпочинаються зі статей, які теоретично осмислюють тему; інші статті конкрети­зують її аспекти);

• праці наукових з'їздів, конференцій, нарад, симпозіумів;

• праці найавторитетніших учених.

Вихід у світ неперіодичних видань не підлягає чітко встановленому графіку, а зумовлюється готовністю нау­кового матеріалу для оприлюднення та ін.

Періодичні видання виходять друком регулярно че­рез певні проміжки часу. До них зараховують:

• серійні видання. Серію можуть формувати найрізноманітніші твори, об’єднані певною загальною ознакою (тематикою, предметом, ідейною схожістю тощо);

• серійні збірники праць з певного профілю науки або наукової теми науково-дослідних установ чи навчальних закладів;

• газети, часописи (журнали). Ці видання публікуються регулярно згідно зі встановленою їх засновниками періодичністю. Періо­дичні видання можуть бути центральними органами однієї або кількох державних, наукових, громадських організацій, мати постійну редакційну колегію та редактора. Наукові журнали, як правило, тематичні, ві­дображають наукові досягнення, проблеми в певній га­лузі знань.

Створюючи підручник чи навчальний посібник, викладач ВНЗ повинен враховувати наступне:

• навчальна книга повинна мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат (ключові слова, глосарій, предметний показник, бібліографічний список);

• текст повинен бути викладений у доступній формі, теоретичний матеріал необхідно пов’язувати з практичними знаннями;

• у книзі повинні ураховуватися міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами, які вивчає студент;

• достатня увага повинна приділятися питанням професійної спрямованості.

У найбільш загальному вигляді структуру навчальної книги можна подати у наступному вигляді (рис.10):

Рис. 10. Структура навчальної книги

Методичні вказівки (методичні рекомендації) – це навчальні видання, метою яких є роз’яснення з певної теми, розділу або групи питань навчальної дисципліни, поради студентам щодо організації навчальної діяльності по їх засвоєнню. Готуючи «Методичні рекомендації» викладачеві слід урахувати, що вони повинні відповідати наступним вимогам:

• змістовно і лаконічно розкривати методи пізнавальної діяльності студентів;

• конкретизувати обсяг і зміст навчального матеріалу, який слід засвоїти;

• пропонувати зразки та методики виконання завдань, ілюстрації, таблиці, графіки, матеріали експериментальних робіт, джерела інформації, які дозволять краще засвоїти тему.

У зв’язку з упровадженням технології дистанційної освіти все більшого поширення набувають електронні посібники (ЕП) – навчально-методичні засоби, що призначені для допомоги студентам в самостійній роботі щодо засвоєння навчальної дисципліни або окремих її розділів з використанням комп’ютерних технологій.

У «Тлумачному словнику термінів інформаційної освіти», підготовленому Інститутом інформатизації освіти РАО, запропоноване наступне означення: “Електронний підручник – це інфомаційна система (програмна реалізація) комплексного призначення, яка за допомогою єдиної комп’ютерної програми, без звертання до паперових носіїв інформації, забезпечує реалізацію дидактичних можливостей засобів інформаційно-комунікативних технологій у всіх ланках дидактичного циклу процесу навчання:

• постановку пізнавального завдання;

• подання змісту навчального матеріалу;

• організацію застосування первинно отриманих знань;

• зворотний зв’язок, контроль діяльності учнів;

• організацію підготовки до подальшої навчальної діяльності.

При цьому електронний підручник, забезпечуючи безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання, надає теоретичний матеріал, організовує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією і сервісні функції¹.

Критерії якості електронного підручника можна умовно поділити на декілька груп:

1. Ефективність (економія часу студента, кількість інформації, модернізація змісту навчалної дисципліни, можливість виходу в суміжні галузі знань та ін.).

2. Методичні властивості (відсутність мовних помилок, простота використання програми, відповідність стандартним вимогам до інтерфейсу, можливість розширення кола вирішуваних завдань).

3. Якість екранного дизайну (лаконічність, академічний стиль; оптимальність кількості інформації на екрані; обгрунтованість вибору кольорів, розміру шрифту, елементів оформлення кадру у відповідності до вимог медико-ергономічних та психолого-педагогічних наук).

4. Економічна обгрунтованість (коло можливих користувачів, конкурентоспроможність; відкритість для модифікацій іншими версіями і розробками).

Спираючись на принципи дидактичного конструювання навчальної книги (підручника, навчального посібника, робочого зошита тощо) в електронному вигляді, запропоновані Д.В. Чернилевським та іншими авторами, вважаємо, що її оптимальною структурою може бути наступна:

1. Вступ до навчальної дисципліни (актуальність, предмет, таксономії цілей вивчення дисципліни, анотація, визначення місця дисципліни в системі науково-професійної підготовки фахівця, її зв’язки з іншими навчальними дисциплінами).

2. Робочий план і робоча програма вивчення дисципліни.

3. Мультимедійне відтворення змісту навчальної дисципліни, структуроване за модулями чи міні-модулями (розділами і параграфами): електронні конспекти, структурно-логічні схеми тощо. Мультимедійне відтворення змісту має поєднувати звукове та відеовідтворення: дикторський текст, коментарі, відеосюжети, допомогу. Бажано, щоб кожен модуль мав такі компоненти:

• теоретичне ядро;

• приклади;

• завдання і вправи для самостійного опрацювання;

• довідку (Help);

• історичний коментар (за необхідності);

• запитання для самоконтролю (з відповідями);

• контрольні запитання з теорії;

• контрольну роботу.

4. Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу.

5. Тренувальні і творчі вправи, завдання для самостійної роботи, завдання для самоконтролю (за параграфами, розділами, модулями), які повинні супроводжуватися відповідями на запитання з метою забезпечення дієвого самоаналізу студентами якості набутих знань.

6.Тематика науково-дослідних робіт (есе, рефератів, самостійних спостережень та ін.), спрямованих на поглиблення і розширення знань, окреслених навчальною програмою.

7.Завдання для контролю навчальних досягнень. Завдання можуть бути диференційованими (рівня А, В-С, Д-Е). Право вибору рівня може надаватися студенту.

8. Глосарій (термінологічний словник ключових термінів та базових понять). У цьому розділі може пропонуватися також іменний покажчик відомих вчених, чиї ідеї використовувалися в електронному посібнику.

9. Довідкова система (можливий список скорочень, абревіатур та ін).

10. Список джерел інформації (основних та додаткових – для поглиблення знань).

Ми виклали зміст основних елементів електронного посібника. У практичній діяльності його можна поповнити ілюстративними матеріалами, наприклад, опорними конспектами, "листами основного змісту теми", структурно-логічними схемами теми чи модуля. Якщо викладач вважає за необхідне мінімізувати звернення студентів до додаткових джерел інформації, то має сенс розміщення у посібнику дайджесту з дисципліни, який містить хрестоматійні матеріали: витримки з інших підручників, монографій, наукових статей, методики діагностування особистих якостей майбутніх фахівців, методики і методи спостережень та вивчення виробничих процесів, інших навчальних матеріалів за тематикою дисципліни.

Ураховуючи, що потреба створення електронних варіантів навчальних посібників і навчально-методичних матеріалів для дистанційного навчання масово зростає, спираючись на дослідження О.В.Морозова та Д.В.Чернилевського, пропонуємо алгоритм діяльності викладача, який може полегшити цей процес (рис. 2.7).

Зазначимо, що обов’язковим структурним елементом навчально-методичного забезпечення дистанційного навчання повинні бути інструктивні матеріали, основною функцією яких є допомога студентам у самостійній діяльності . Інструктивні матеріали, окрім вирішення дидактичних завдань, повинні забезпечувати в чіткій логічній послідовності практичні дії студентів, але не обмежувати їх творче мислення.

Схема 2.4. Алгоритм створення електронного варіанту навчального посібника

Крок 1. Визначення цілей вивчення навчальної дисципліни, таксономії дидактичних, виховних завдань та завдань розвитку студента, які можуть бути вирішені у процесі її вивчення.

Крок 2. Визначення характеру і обсягу знань та умінь, якими повинен оволодіти студент при вивченні:

а) кожної теми (розділу); б) кожного модуля;

в) програми з навчального курсу в цілому.

Крок 3. Визначення рівня пізнавального досвіду студента з даної дисципліни та її попередників з метою:

а) встановлення міжпредметних зв’язків;

б) запобігання дублювання матеріалу.

Крок 4. Розробка структури навчального посібника (розподіл матеріалу за розділами, параграфами і модулями)

Крок 5. Визначення ключових слів до кожного розділу і параграфу (модуля чи міні-модуля).

Крок 6. Дидактичне опрацювання змісту параграфів:

а) розподіл змісту матеріалу за параграфами;

б) викладання змісту навчального матеріалу у відповідній формі: опорного конспекту, структурно-логічної схеми; конспекту з малюнками, графіками, таблицями тощо;

в) складання творчих завдань, запитань, тестів для перевірки засвоєння змісту параграфу (теми, розділу, модуля);

г) моделювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні параграфу, складання творчих завдань, завдань для самостійних роздумів, підготовки рефератів, есе, виконання творчих вправ, завдань для самоперевірки;

д) прогнозування засобів закріплення знань і формування практичних умінь: добір вправ, задач, контрольних запитань, завдань для самоспостережень і т.д.;

є) визначення логіки розуміння визначених компонентів на паперовому носії та на сторінках електронного посібника з урахуванням психолого-педагогічних та медико-ергономічних вимог (використання різного шрифту, розмірів літер, слів, фраз, кольорів, використання підкреслень, розміщення слів і фраз з використанням прийомів мнемоніки тощо).

Крок 7. Формування пакету завдань для самоконтролю (з відповідями) та контролю академічних досягнень

Крок 8. Формування глосарію, списку скорочень та абревіатур, основних та додаткових джерел інформації

Крок 9. Реалізація гіпертексту в еектронній формі; розроблення комп’ютерної підтримки; вибір матеріалу для мультимедійного втілення; розроблення і реалізація звукового супроводу; візуалізація матеріалу.

Крок 10. Апробація посібника, рецензування, "пілотне упровадження"

Позитивний результат Негативний результат

Крок 11. Упровадження в масову

педагогічну практику Повернення до кроку 1

Тому в якості тренувальних та творчих вправ і завдань студентам слід пропонувати пошук інформації в монографіях, спеціальних журналах, довідковій літературі по конкретній проблемі майбутньої спеціальності, добір літератури за конкретною темою, пошук матеріалів у каталогах та в мережі Internet. Узагальнення отриманої інформації можна рекомендувати здійснити у вигляді есе, реферативного огляду, розміщення дібраних матеріалів в «Портфоліо», а кращі із цих матеріалів розміщати в університетський інформаційній мережі. Ця функція є однією з багатьох, які виконує започаткований у Херсонському державному аграрному університеті Центр дистанційної освіти. Особливої уваги вимагає від авторів електронних посібників створення словника базових понять (термінологічного словника, глосарію), де концентруються основні терміни, визначення та поняття. Інформація в "словнику" має відповідати принципу науковості, бути лаконічною за змістом і чіткою за формою. Виконання цих вимог сприятиме інтенсивному відновленню в пам’яті студента змісту навчальної дисциплін, узагаліненню й систематизації знань при підготовці до контрольно-діагностичних заходів. Пошук дефініцій можна здійснювати двома способами. Перший передбачає послідовний перегляд усіх слів у словнику, другий (на наш погляд ефективніший) – набір потрібного слова у вікні.

І.М. Буцик та В.В. Ільїн, урахувавши що в електронному підручнику навчальна інформація сприймається студентом через монітор та звуковідтворювальні пристрої, запропонували логічне і цілеспрямоване використання системи наочності, структуру якої об’єднують послідовно розміщені кадри. Презентація кадрів на екрані відбувається у такій послідовності (рис.11):

1. Презентація титульного кадру, в якому повідомляється: назва дисципліни, розділи, теми, модулі, автори-розробники.

2. Презентація вступного кадру, в якому подаються рекомендації щодо методики роботи із ЕП та розміщених у ньому навчальних модулів.

3. Презентація навчальних модулів, до складу кожного з яких входять:

• основний інформаційний кадр (містить навчальний матеріал, який підлягає обов’язковому вивченню);

Рис. 11. Узагальнена структура взаємозв’язку кадрів у ЕП під час вивчення студентом навчальної теми (І.М. Буцик, В. Ільїн)

• додаткові інформаційні кадри (містить повідомлення, що доповнюють, розширюють та ілюструють зміст основного інформаційного кадру);

• тестові кадри (ТК), які містять тренувально-контрольні тестові завдання, виконання який дозволяє студентам засвоїти зміст інформаційних кадрів та набути первинних умінь їх використовувати;

• консультативні кадри (КК), в яких подана інформація, що допоможе студентам виправити помилки, які вони можуть допускати під час виконання тестових завдань.

Для подання відомостей в основному. додатковому та консультаційних інформаційних кадрах необхідно максимально використовувати виразні можливості інформаційних технологій – мультимедійні вставки, звукове оформлення, анімацію, що спроможні поліпшувати доступність навчального матеріалу, активізувати процес його сприйняття та засвоєння.

Доцільно конструювати електронний підручник у вигляді гіпертексту або переплутаного тексту, послідовність опрацювання якого залежить від вибору користувача або наслідків виконання тестових завдань.

Під час роботи із ЕП студент повинен не тільки сприйняти та усвідомити пропонований в інформаційних кадрах зміст навчального матеріалу, але і закріпити його у своїй свідомості та набути уміння його використовувати, тому в складі ЕП повинні бути спеціалізовані кадри тренування та самоконтролю. У такому кадрі розміщуються завдання (питання, вправи або задачі), вирішення яких дозволить студенту цілком засвоїти та закріпити навчальний матеріал, що був ним сприйнятий та усвідомлений під час роботи з інформаційним кадром, отримати від комп’ютера оцінку результатів навчальної діяльності.

Кадри закріплення та самоконтролю ЕП містять відкриті та закриті тестові завдання, за результатами виконання яких студент глибше усвідомлює та запам’ятовує сутність навчального матеріалу, що міститься в інформаційних кадрах, набуває уміння оперувати ними і використовувати у практичній діяльності.

Організовуючи роботу студентів із джерелами інформації, слід максимально використовувати їх позитивну мотивацію до самоосвіти, спираючись на думку видатного вченого, нобелівського лауреата А. Ейнштейна: “Нічого не можна навчити, можна тільки навчитися”.