
- •Курсовий проект
- •1.2 Обчислення геодезичних та плоских прямокутних координат вершин рамки заданої трапеції
- •1.4.Економічна характеристика району робіт.
- •1.5. Топогеодезична вивченість району робіт
- •2.Графічно розрахункова частина курсового проєкту
- •2.1. Вихідна геодезична основа
- •2.2 Проектування планово-висотних опорних точок
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії Таблиця 4
- •2.4. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.
- •2.5. Розрахункова частина полігонометричного ходу
- •2.6. Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань.
- •2.7. Розрахунок точності кутових вимірювань
- •Обчислимо допуски на окремі джерела похибок:
- •2.8. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •2.9.Проект прив´язки планово-висотних опознаків
- •Привязування опознаків методами,різних видів, засічок
- •Розрахунок точності висотної прив´язки опознаків
- •3. Методика та організація робіт на об'єкті
- •4. Додатки
- •Умовні позначення
- •4. Список літератури
2.9.Проект прив´язки планово-висотних опознаків
. Для планової прив´язки опознаків вибираємо такі методи : полігонометричні ходи 1 та 2 розрядів, прокладені між пунктами тріангуляції й полігонометрії 4 класу.та пряма кутова засічка
Перелік методів прив´язки ОПВ:
ОПВ—6,9,12 – хід полігонометрії 1 розряду;
ОПВ-4,7– хід полігонометрії 2 розряду;
ОПВ-1– теодолітний хід;
ОПВ-15 -Прямими кутовими засічками
ОПВ-14-Обернена кутова засічка
Гранична похибка положення пунктів планової знімальної мережі, зокрема й планових опознаків , відносно пунктів геодезичної основи не повинна перевищувати 0,2 мм у масштабі карти.
Так,
якщо масштаб 1: 5 000, то на місцевості
ця похибка буде дорівнювати 1 м. Тоді
будемо вважати , що 1 м – це гранична
похибка
в положенні найслабшого пункту ходу.
Тоді гранична нев´язка ходу буде дорівнювати:
Для визначення допустимої довжини ходу полігонометрії 1 та 2 розрядів потрібно скористуватись такою формулою:
Звідси отримаємо формулу для визначення допустимої довжини прив´язаного ходу.
За цією формулою розрахуємо допустимі периметри ходів полігонометрії 1 та 2 розрядів:
м
= 20 000м = 20км; ( 1 розряд );
м
= 10 000м = 10км; (2 розряд ).
Так як ходи вважаються витягнутими, то середню квадратичну похибку в кінці ходу обчислюємо за формулою:
;
де
-
виміряна на карті довжина прив´язного
ходу.
Для
полігонометрії 1 розряду
=
5”; для полігонометрії 2 розряду
=
10”, а
залежить від світловіддалеміра яким
буде проводитись знімання ( у моєму
випадку вимірювання ліній полігонометрії
1 та 2 розряду буде виконуватись
тахеометромSokia
SET
610).
Кути будуть вимірюватись приладом: 2Т2.
Розрахунок точності визначення положення ОПВ-6, 9, 12 прив´язаного полігонометричним ходом 1 розряду
Периметр
ходу
=6,125км;
=
12;
=510,417м.
Прилади: тахеометр Sokia SET3000 , теодоліт 2Т2,
середня
квадратична помилка вимірювання одного
кута для полігонометрії 1 розряду буде
=
5”
Висновок: Положення ОПВ-6, 9, 12 визначається з похибкою 0,333м, що менше від допуску 1 м.
Розрахунок точності визначення положення ОПВ-4.7 прив´язаного полігонометричним ходом 2 розряду
Периметр
ходу
=2,850км;
=
8;
=316,667м.
Прилади: тахеометр Sokia SET 610, теодоліт 2Т2
,
середня
квадратична помилка вимірювання одного
кута для полігонометрії 1 розряду буде
=
10”
Висновок: Положення ОПВ-3,7 визначається з похибкою 0,277м, що менше від допуску 1 м.
Розрахунок точності визначення положення ОПВ-1 прив´язаного теодолітним ходом
Периметр
ходу
=1,6км;
=
11;
=145.455м.
Прилади: тахеометр Sokia SET 610, теодоліт 2Т2
,
середня
квадратична помилка вимірювання одного
кута для полігонометрії 1 розряду буде
=
30”
Висновок: Положення ОПВ-1 визначається з похибкою 0,503 м, що менше від допуску 1 м.
Привязування опознаків методами,різних видів, засічок
Економічно найвигідніше планове прив’язування опорних точок виконувати різними видами засічок. Тому в даній курсовій роботі присутні окрім ходів, ще 3 різних види засічок: обернена кутова, пряма кутова, та лінійна засічки.
Похибку в плановому положенні опорної точки, яку визначатимуть оберненою кутовою засічкою обчислюємо за формулами:
де
,
,
- сторони оберненого трикутника;
-
його півпериметр;
F – площа трикутника;
=
6" (сумарна випадкова похибка вимірювання
кута)
Для
побудови оберненого трикутника спочатку
обчислимо величини
:
де,
- віддалі від вихідних пунктів до
визначуваного в метрах, виміряні на
карті;
Величини
відкладають у масштабі карти по трьох
відповідних сторонах напрямів від
визначуваного пункту до вихідних. Потім,
з’єднавши три точки, отримаю обернений
трикутник зі сторонами
,
,
.
Помірявши ці сторони, за формулою
, обчислюють похибку.
Використовуючи для прив’язування ОПВ , пряму кутову засічку, похибку у його плановому положенні обчислимо за формулою:
де
і
довжини
двох з трьох напрямків
кут
між цими двома напрямами;
;
В моєму проєкті: розрахуємо похибку в плановому положенні опорної точки ОПВ-15 прив’язаної прямою кутовою засічкою
Висновок:
похибка
планового положення опорної точки
ОПВ-15
не перевищує допуску, оскільки
γ
ОПВ15
Рис.9. До оцінки точності прямої кутової засічки
В моєму проєкті: розрахуємо похибку в плановому положенні опорної точки ОПВ-14 прив’язаної прямою кутовою засічкою
253м
Висновок: похибка планового положення опорної точки ОПВ-14 не перевищує допуску, оскільки м<1
ПВ14
δ
δ
δ
S1
S1
S3
Рис.8. До оцінки точності оберненої одноразової кутової засічки