- •Курсовий проект
 - •1.2 Обчислення геодезичних та плоских прямокутних координат вершин рамки заданої трапеції
 - •1.4.Економічна характеристика району робіт.
 - •1.5. Топогеодезична вивченість району робіт
 - •2.Графічно розрахункова частина курсового проєкту
 - •2.1. Вихідна геодезична основа
 - •2.2 Проектування планово-висотних опорних точок
 - •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії Таблиця 4
 - •2.4. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу.
 - •2.5. Розрахункова частина полігонометричного ходу
 - •2.6. Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань.
 - •2.7. Розрахунок точності кутових вимірювань
 - •Обчислимо допуски на окремі джерела похибок:
 - •2.8. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
 - •2.9.Проект прив´язки планово-висотних опознаків
 - •Привязування опознаків методами,різних видів, засічок
 - •Розрахунок точності висотної прив´язки опознаків
 - •3. Методика та організація робіт на об'єкті
 - •4. Додатки
 - •Умовні позначення
 - •4. Список літератури
 
2.7. Розрахунок точності кутових вимірювань
Основними похибками кутових вимірювань є:
а) похибка редукції;
б) похибка центрування;
в) похибка приладу;
г) похибка власне вимірювання;
д) похибка впливу зовнішнього середовища;
е) похибки вихідних даних.
Вплив окремих джерел похибок випадкового й систематичного характеру для ймовірності Р = 0,95 можна розрахувати за формулами:
;
;
Для
запроектованого ходу з параметрами :
8825м;
882.5
м;
425м;
10;
;

Обчислимо допуски на окремі джерела похибок:
а)
Похибку 
редукції візирної цілівизначимо
за формулою:

б) Похибку
за
центрування теодолітаодержимо
за формулою:
.

Висновок: Таку точність забезпечують оптичні центрири . Згідно з інструкцією центрувати прилади необхідно з точністю 1 мм.
в) Похибки приладу істотно зменшуються раціональною методикою вимірювань кутів. Але нахил „і” горизонтальної осі теодоліта не виключається методикою роботи і має випадковий характер. Нахил горизонтальної осі буде виключено при обчисленні середнього значення кута , виміряного при КЛ і КП. Але треба пам´ятати, що нахил „і” вертикальної осі теодоліта не виключається вимірюванням кута при КЛ і КП. Допуск для „і” визначаємо за формулою:
 
![]()
де 
кут нахилу напрямку. Знайдене значення
для 
при куті 9,5º
Якщо
![]()
то приймається рішення про застосування
накладного рівня.
![]()
г) Для похибки власне вимірювання кута розрахуємо кількість прийомів n вимірювання кута способом кругових прийомів за формулою

де 
-
похибка
візування, 
-
похибка відліку.
Для
кутових вимірювань у полігонометрії 4
класу, 1 і 2 розрядів використовують
точні теодоліти типу Т2 або Т5 , зорові
труби яких мають збільшення  не менше
ніж 25
.
Згідно із цими даними похибка візування
розраховується за формулою:
![]()
де 60”- критичний кут зору.
Похибка
відліку для теодолітів типу Т2 становить
=
2”, а для Т5 -
=8”.
Для кутових вимірювань вибираємо теодоліт 2Т2, для нього похибка візування буде :
;
=
2”
Розрахуємо кількість прийомів вимірювання кута способом кругових прийомів
![]()
Крім
того , треба розрахувати допустимий
розмах 
у прийомі за формулою:
![]()
Для мого
випадку при Р=0,95;
п=5;
=
4,03 отримаємо
![]()
Інструкція допускає розмах вимірів у прийомах 8˝.
д) Похибки впливу зовнішнього середовища спотворюють результати кутових вимірювань через горизонтальну рефракцію, забрудненість атмосфери, коливання зображень візирних марок. Для послаблення впливу названих факторів кутові вимірювання виконують у сприятливих умовах.
е) Похибки вихідних даних не спотворюють результатів вимірювань горизонтальних кутів , але впливають на нев´язку ходу тому враховуються в розрахунках точності як окреме джерело похибок.
2.8. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
На об´єкті робіт висоти пунктів запроектованого полігонометричного ходу 4 класу визначаємо з ходів геометричного нівелювання ІІІ або IV класів, прокладених між вихідними реперами.
Проектую хід нівелювання IV, так як висоти вихідних реперів визначені з нівелювання ІІІ.
Вихідними реперами для нівелювання IV є такі репери: Cт реперІІІ кл №850; гр. репер ІІІ кл.№405. Довжина ходу становить 15 км.т
Для розрахунку точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу можна використати співвідношення:
![]()
де 
-
гранична нев´язка  нівелірного ходу ,
-
середня квадратична похибка в найслабшому
місці ходу після урівнювання.
Для нівелювання IV класу маємо:
![]()
де 
-
довжина ходу, км.
Похибку визначення висоти найслабшого пункту ходу обчислюємо за формулою
![]()
Тоді для запроектованого ходу IІІ класу між заданими реперами який має довжину 15 км. буде:
77мм
мм
Висновок: Висоти пунктів полігонометрії 4 класу будуть визначатися з похибкою, меншою, ніж 38.7мм.
