Причини виникненя козацтва усттрій Запорізької Січі Передумови та причини виникнення запорозького козацтва

Козацтво -давнє побутове явище, що виникненням завдячує сусідству українського народу з кочовим хижацьким степом. Воно стало наслідком постійної боротьби народу з набігами кочівників. "Козак" - слово тюркського походження (які "казан", "базар", "сарай", "караван" тощо), яке з'явилося в українському лексиконі у 90-х роках XV ст. Половці називали козаками тих, хто ніс сторожову службу.Але в Україні термін "козак" почали вживати на означення окремого соціального стану. Козаками вважали людей, вільних від кріпацтва, тих, хто не лише господарював, а й повсякчас був готовий боронити рідну землю. "Запорозькими" козаків стали іменувати, бо ті селилися за дніпровськими порогами, на притоках Дніпра і Південного Бугу.Однією з головних причин утворення козацтва були утиски з боку феодалів. Після Люблінської унії на землях України запанував колоніальний польський режим. Саме польська влада з її панщиною, звичаями і традиціями адміністративного управління, законодавчими нормами і нетерпимим релігійним світоглядом несвідомо сприяла породженню ворожої для себе сили в особі українського, а потім і запорозького козацтва.

Передумови появи козацтва були політичні, економічні, соціальні та релігійні.До утворення нового прошарку на теренах України спонукала турецько-татарська агресія, яка за середньовічних часів становила смертельну небезпеку для багатьох слов'янських народів. Після розпаду Золотої Орди у середині XV ст. виник ряд ханств і орд, зокрема у 1449 р. - Кримське ханство, яке володіло степовими землями Північного Причорномор'я і Приазов'я. У 1475 р. турки завоювали Крим, і кримський хан визнав себе васалом Туреччини. Після цього становище України значно погіршилося. Об'єднані турецько-татарські загони вчиняли спустошувальні набіги на українські землі. Це поставило під загрозу існування українського народу як етносу. Польська держава не могла і не виявляла особливого бажання захистити українських "хлопів" ("бидло"), а українська політична і майнова еліта вся перейшла на бік завойовників. Відтак народ мусив захищати себе сам. Обставини стимулювали козаків об'єднувати зусилля, створювати укріплення, так звані засіки (січі), і зі зброєю в руках боронити свої свободу і життя.У південних степових районах із XV ст. населення було доволі строкате із соціальної точки зору. Тут жили люди вільні від кріпацтва і не обмежені правовими нормами феодальної держави. Більше того, козацтво не приймало звичних для феодальних країн Середньовіччя суспільно-політичних умов і правових засад.На відміну від подібних формацій того часу в інших регіонах (таборити в Чехії - XV ст., граничари у Хорватії, донське козацтво в Московській державі), українське козацтво еволюціонувало до найвищої форми соціально-політичної організації - створення власної держави, якою стала Козацька республіка.Козацтво розвивалося на широкій соціальній основі. Серед нього були селяни, міщани, феодали, духовенство. Запорозька Січ стала прихистком для всіх, хто виступав проти соціального і національного гніту, хто над усе цінував волю. Крім українців, що становили переважну більшість, тут було багато росіян, білорусів, литовців, грузинів. Потрапляли також італійці, французи й навіть араби. Козак був людиною іншого, волелюбного соціально-політичного світогляду та інакшої психології. Така соціальна верства не вписувалася в рамки феодальної суспільної організації