- •Розділ 1. Теоретична частина. Теоретичні аспекти проведення аудиту фінансових результатів та прибутку
- •Підсистеми бухгалтерського обліку
- •2.2.Організація аудиторської перевіркифінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •2.3. Здійснення аудитуформування фінансового результату та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •2.4. Здійснення перевірки взаємоузгодженості даних форм фінансової звітності пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •2.5. Здійснення аудиту фінансового стану пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •2.6. Узагальнення результатів аудиторської перевіркифінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •Розділ 3. Рекомендаційна частина. Формування рекомендацій щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті фінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •3.1. Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті фінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •3.2. Рекомендації щодо формування в пат «Львівський хлібозавод № 1» механізму внутрішнього аудиту фінансових результатів та прибутку для запобігання порушенням
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •ДодатКи Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •1. Предмет угоди
- •2. Оплата послуг
- •3. Предмет (об'єкт) послуг
- •4. Відповідальність та зобов' язання сторін
- •5. Юридичні адреси сторін
- •Додаток д
- •Додаток ж
- •Програма аудиту формування фінансових результатів
- •Додаток к
- •Додаток л
- •1. Основні відомості про аудиторську фірму
- •2. Основні відомості про умови договору на проведення аудиту
- •4. Аналіз фінансового стану пат «Львівський хлібозавод № 1»
- •5. Аналіз активів
- •6. Аналіз ділової активності пат «Львівський хлібозавод № 1»
2.2.Організація аудиторської перевіркифінансових результатів та прибутку пат «Львівський хлібозавод № 1»
Взаємодія організації-клієнта з аудиторською фірмою повинна починатися з направлення на її адресу листа-пропозиції, у якому викладаються мета аудиторської перевірки і перелік бажаних аудиторських послуг. Після ухвалення рішення про укладання договору аудиторська фірма направляє на адресу клієнта лист-зобов'язання аудиторської організації про згоду на проведення аудита (Додаток Б).
До укладання договору (Додаток В) необхідно мати максимально повну інформацію про клієнта і його економічну діяльність. Цьому сприяє одержання відповідей на питання, перераховані в інформаційній анкеті.
Планування – це розроблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиторської перевірки, на виявлення проблем, що слід перевірити більш ретельно. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу, а також скоординувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій. Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, що перевіряється.
Найважливіша складова планування аудиту – це отримання аудитором уявлення про стан справ ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1».
Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах існують суттєві перекручення. З цією метою аудитори пропонують заповнити спеціально складену анкету (Додаток Д). Загальний рівень ризику визначається шляхом підсумовування всіх балів. виставлених за результатами анкетування. Потім отримана сума балів порівнюється зі значеннями, вказаними в діапазонах (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Визначення діапазону значень для підрахунку власного ризику і ризику контролю
Рівень ризику |
Діапазон значень для розрахунку ризику |
Низький |
1-t |
Середній |
1+t-2t |
Високий |
1+2t-3t |
Інтервал «t» визначається, виходячи з максимальної кількості питань, які наводяться в анкеті. В нашому випадку в анкеті пропонується дати відповідь на 33 питання, з яких 13 відповідей було оцінено в один бал, 16 відповіді оцінено в два бали, а 4 відповідей оцінено в три бали, за результатами розрахунку отримуємо загальний бал 57 (20*1+24*2+6*3). Дане значення знаходиться в діапазоні від 51 до 100 балів, через це можна зробити висновок, що рівень ризику контролю середній (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Визначення рівня власного ризику і ризику контролю
Рівень ризику |
Діапазон значень для розрахунку ризику |
Низький |
1-50 |
Середній |
51-100 |
Високий |
101-150 |
Для визначення ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» ризику контролю в табл. Додатку Д представлені тести з можливими відповідями «так» і «ні». Таким чином, загальна кількість балів складає 116 (58*2). Згідно наведених відповідей кількість балів дорівнюватиме: 1 бал – 50 відповідей, 2 бали – 8 відповідей; тоді (1*50)+(2*8) = 66 балів. Згідно наведеної нижче табл. 2.4 ризик контролю середній.
Таблиця 2.4
Визначення рівня ризику контролю
Рівень ризику |
Діапазон значень для розрахунку ризику |
Низький |
1-58 |
Середній |
59-116 |
Високий |
117-174 |
Для оцінки останньої складової аудиторського ризику – ризику не виявлення – необхідно скористатися інформацією, наведеною в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
Показники |
Рівень ризику контролю: | |||
Високий |
Середній |
Низький | ||
При цьому рівень ризику не виявлення буде складати: | ||||
Рівень власного ризику: |
Високий |
Дуже низький |
Нижче середнього |
Середній |
Середній |
Нижче середнього |
Середній |
Вище середнього | |
Низький |
Середній |
Вище середнього |
Найвищий |
Враховуючи той факт, що власний ризик підприємства середній, а ризик контролю також середній, то за даними табл. 2.5, ризик не виявлення буде середній. Для переведення якісного показника аудиторського ризику у коефіцієнт, необхідно скористатися даними табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Переведення якісних показників аудиторського ризику у кількісні
№ з/п |
Розмір ризику (якість інформації) |
Найменування градацій ризику |
1 |
0,1-0,2 (0,9-1,0) |
Мінімальний |
2 |
0,2-0,3 (0,8-0,9) |
Малий |
3 |
0,3-0,4 (0,7-0,8) |
Середній |
4 |
0,4-0,6 (0,5-0,7) |
Високий |
5 |
0,6-0,8 (0,5-0,3) |
Максимальний |
6 |
0,8-1,0 (0,3-0,1) |
Критичний |
Таким чином, власний ризик (ВР) складає 0,3; ризик контролю (РК) – 0,3; ризик не виявлення (РН) – 0,4. Скориставшись формулою розрахунку аудиторського ризику (АР), можна визначити на основі тестового контролю аудиторський ризик в ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1».
АР = ВР*РК*РН (2.1)
АР = 0,3*0,3*0,4 = 0,04 або 0,04*100 = 4%.
Це означає, що вірогідність настання негативних наслідків незначна, а достовірність даних складає 96%.
Таким чином, за результатами дослідження можна зробити висновки, що ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» ПАТ «Львiвський хлiбозавод №1» аудиторський ризик незначний, складає 4%, тобто достовірність фінансової звітності підприємства складає 96%, підприємство є стабільним, облік ведеться у відповідності до нормативно-законодавчої бази.
При плануванні складу спеціалістів, що входять в аудиторську групу, керівництво аудиторської фірми повинно враховувати: бюджет робочого часу для проведення кожного етапу роботи; передбачувальні строки роботи групи; кількісний склад групи; посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.
У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб’єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати загальний план аудиторської перевірки (Додаток Ж1).
Аудиторську програму перевірки формування фінансового результату та прибутку відображено в Додатку Ж2.
Програма проведення аудиту є документом, у якому зібрані процедури аудиторського контролю. Ця програма являє собою перелік операцій, які слід виконати в процесі аудиту. Вона має забезпечити високу ефективність використання перерахованих в ній процедур, відображає певну організацію та методику проведення аудиту.
Таким чином, програма аудиторської перевірки – це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об’єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання.