4.5 Склад комплексів для виробництва дрібноштучних стінових виробів із бетону методом напівсухого пресування (нп)
Основна відміна методу НП, що реалізується на пресах різноманітних конструкцій, від описаного вище вібропресування полягає у значно вищій міцності сирцю, достатній для багатошарового вкладання на піддони чи вагонетки. Завдяки цьому немає необхідності у використанні численного парку піддонів та засобів для їх транспортування (стелажів, тощо). Зменшується й необхідний об’єм пропарювальних камер за рахунок більш щільного вкладання виробів. Недоліками методу НП є набагато більші маса й вартість пресів НП, ніж вібропресів, а також те, що номенклатура виробів вітчизняних пресів обмежена тільки цеглою – одинарною чи потовщеною. Конструкція й параметри пресів НП із механічним приводом описані у розділі 7. Перелічені недоліки, разом із відсутністю серійних вітчизняних пресів невеликої продуктивності та укладачів сирцю до них, обмежують застосування методу НП виробництвом шлакоцементної цегли, а також популярної в Україні високоякісної цегли із заповнювачем – дробленим ракушняком, яку випускає на невеликих гідравлічних пресах фірма “Фагот” з м. Червоний Луч.
Крім ділянки формування, усі інші ділянки комплексів при використанні методу НП не відрізняються від описаних вище ділянок з вібропресами. Бетонна суміш для обох типів комплексів практично однакова як по складу компонентів, так і по вологості.
На рис.4.9 приведена схема комплексу із пресами НП.
Бетонна суміш розподіляють по бункерах 3 пресів 4 НП за допомогою стрічкового конвеєра 1 та плужкових скидачів 2. Після формування цеглу-сирець відбирають від пресів 4 й на пості 5 вкладають у декілька шарів на піддони. Якщо операція виконують вручну, то доцільне вкладання зразу в транспортні пакети, без послідуючої перекладки. Для зручності пост вкладання пакетів обладнують поворотними колами.
Після вкладання завантажені піддони 7 кран-балкою 6, обладнаною спеціальним захватом, транспортують у пропарювальні камери 8 на ТВО. Режим ТВО описаний вище. Температура ізотермічної витримки при виробництві шлакоблоків, як правило, вища, ніж бетонних на природних заповнювачах. По завершенню пропарювання тією ж кран-балкою 6 піддони транспортують до поста 9, на якому за допомогою кліщового захвату, причепленого до гака кран-балки, пакети перекладають із металевих технологічних піддонів, на яких проводилася ТВО, на транспортні дерев'яні піддони для відправлення споживачам. Далі пакети вивозять на склад за допомогою візка 10 або електронавантажувача (електрокари). Іноді пакети обв'язують стрічкою.
Реалізовані варіанти описаної схеми, у яких замість піддонів використані вагонетки, а замість ТВО - природне твердіння. Перший варіант дозволяє без кран-балки подавати пакети на ТВО та відбирати їх по завершенню ТВО при використанні пропарювальних тунелів. Варіант із вагонетками більш характерний для використання автоматів-укладачів сирцю. Якщо конфігурація пакетів після вкладання автоматом не задовольняє споживачів, то цеглу вручну перекладають у транспортні пакети на посту 9.
На рис.4.10 приведена схема максимально спрощеного мінікомплексу по виробництву шлакоцементної цегли на базі єдиного револьверного преса НП. Компоненти суміші з бункерів шлаку 1 і цементу 3 подають у скіп 5 для транспортування їх до змішувача 7, де відбувається приготування суміші перед пресуванням. Змішувач розвантажується у бункер 8 преса 9. Для підвищення тиску пресування до рівня 3040 МПа можна дещо змінити конструкцію серійного преса 9 таким чином, щоб пресувати одну цеглину замість двох. Цей захід направлений на збільшення міцності сирцю та цегли. Сирець вручну або автоматом вкладають на піддони 11 вагонеток 12 і транспортують в камери ТВО. Готова цегла після ТВО упаковується й відправляється на склад.
Для забезпечення марки цегли М 150÷200 потрібно витрачати 15 18% цементу марки ПЦ-400. Знизити собівартість цегли за рахунок зменшення витрат цементу у три-п’ять разів можливо використанням активації. На рис. 4.11 приведена схема комплексу з барабанно-валковим активатором (БВА) безперервної дії.
Характерною її особливістю є застосування двохшнекового живильника 9, що виконує функції живильника, дозатора й змішувача, забезпечуючи рівномірне завантажування БВА попередньо зволоженою до заданого рівня й змішаною сумішшю шлаку з мало відсотковою активуючою добавкою. Шлак і добавка (цемент або вапно) з вмістом 3÷5% подаються у живильник 9 з витратних бункерів 7 й 10, а вода – дозатором 11. Попередньо підготовлена у живильнику 9 суміш поступає в БВА 12. Після активації суміш конвеєром 13 подається у бункер 14 преса 15 (наприклад, серійного револьверного СМС-294А). Вагонетка 16 із цеглою-сирцем транспортується на ТВО.
Використання БВА циклічної дії проілюстроване на рис.4.12.
Зволожена суміш шлаку й активуючої добавки готується у змішувачі 7 циклічної дії. Компоненти суміші дозуються у змішувач дозаторами 3, 5 та 6. Після змішування порція суміші завантажується у БВА 8, звідки після активації потрапляє у скіп 9 з лебідкою 10. Скіп транспортує порцію активованої суміші у бункер 11 преса 12. Ємність змішувача 7 і ВВА 8 повинні бути однаковими, а ємність бункера 11 – хоча б удвічі більшою.
