3.4.2. Цілі навчання магістра

Впровадження комп'ютерів в навчально-виховний процес переслідує мету підвищити ефективність цього процесу, яка може оцінюватися за трьома основними критеріями: поліпшення якості навчання, інтенсифікація навчального процесу і активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів і вчителів, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького характеру, повне розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів, задоволення їх запитів відповідно до нахилів і здібностей [251]. Це і є той кінцевий результат, який повинен бути отриманий внаслідок інформатизації навчального процесу. Для цього в педагогічних вузах необхідно готувати фахівців з новою кваліфікацією магістр освіти, на якого доцільно покладати функції заступника директора використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

Кваліфікаційні вимоги до підготовки магістрів освіти визначаються виходячи з тих основних функцій, які буде виконувати цей фахівець. Можна вказати дві основні сфери діяльності магістра освіти: організатор комп'ютерно-орієнтованого навчання з інформатики і з інших шкільних предметів і організатор використання інформаційних технологій для управління процесом навчання. Далі будемо розглядати функції магістра освіти в галузі навчання інформатики.

Володіючи технологією проектування, конструювання, реалізації, аналізу і розвитку методичних систем навчання інформатики, магістр повинен виконувати функції "конструктора" методичних систем навчання інформатики, структуру яких подано на рис.3.4.2.

Таким чином магістр освіти повинен мати такі методичні знання, уміння і навички: проектування, конструювання і впровадження методичних систем навчання; добору змісту навчання; добору методів, засобів і форм навчання; розуміння загальних принципів комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання і здатність передавати свої знання іншим вчителям-предметникам, організуючі їх роботу щодо використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Зрозуміло, що динаміка розвитку процесу інформатизації суспільства вимагатиме внесення певних коректив в підготовку фахівців з інформатики. Це означає, що описана нами кваліфікаційна характеристика випускника-інформатика педагогічного університету, яка містить перелік методичних знань, умінь і навичок магістра освіти, "відкрита" для внесення змін, що визначаються соціальним замовленням суспільства.

3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя

До складу багатьох навчальних предметів входять основи різних галузей відповідної науки (наприклад, до складу математики -арифметика, алгебра, геометрія, до складу інформатики - теоретична інформатика, обчислювальна техніка, програмування, чисельні методи, інформаційні технології, комп'ютерні мережі та ін.)- Тому розрізнюють загальну методику навчального предмета І часткові методики. Однак складність питання, пов'язаного із змістом інформатики, вимагає первинного виділення розділів навчального предмета. Питання добору змісту таких розділів вивчаються у частковій методиці навчання інформатики. Виходячи з сказаного, методика навчання інформатики повинна включати два розділи: загальна методика, часткова методика.

Загальна методика навчання інформатики - це розділ методики навчання, що вивчає питання побудови методичних систем навчання інформатики і будови навчального предмета.

Часткова методика навчання інформатики - розділ методики навчання інформатики, що вивчає питання систематизації і структуризації змісту шкільного курсу інформатики, питання добору методів, засобів і форм навчання для конкретних фрагментів змісту навчання та конкретного навчального закладу