Методи фазового простору
Методи фазового простору – це сукупність кількісних і якісних, аналітичних і графічних методів аналізу і синтезу нелінійних САУ самих різних типів.
У більшості випадків нелінійна динамічна система (НДС) може бути подана у формі Коші:
(1)
де -n-мірний вектор стану;
- m-мірний вектор управління;
- p-мірний вектор обурень;
- n-мірний вектор нелінійних функцій;
Обмежимось поки розглядом НДС при тазаданих функціях часу.
З теорії диференційних рівнянь відомо, що при заданих початкових умовах та при заданихотримаємо деяке єдине розв’язання рівняння (1). Це розв’язання можна подати деякою траєкторією у просторі змінних
Геометричне місце таких точок дає траєкторію процесу у просторі станів.
Якщо не залежать від часу, то можна розглядати процеси у фазовому просторі без урахування часу, тільки в аспекті зв’язку між координатами.
Для того, щоб перейти до фазових траєкторій, виключимо із системи рівнянь (1) час.
Тоді фазова траєкторія буде описуватись системою із (n-1) рівняння:
Зображення процесів у фазовому просторі знайшло найбільш широке розповсюдження для систем 2-го порядку. У цьому випадку фазовий простір зводиться до фазової площини.
Для п=2:
В деяких випадках можливо про інтегрувати останнє рівняння.
Властивості фазових траєкторій
Розглянемо деякі важливі властивості фазових траєкторій:
1) Фазові траєкторії не перетинаються якщо і однозначні і закінчуються при в нескінченості або в особливих точках.
В окремому випадку (тобто х1 координата, х2- швидкість) фазові траєкторії мають слідуючі властивості.
3) В верхній напівплощині фазові траєкторії відхиляються в право, в нижній - вліво (доведіть самі!!!).
Особливі точки відповідають положенням рівноваги систем управління, що використовуються, так як в цих точках .
Ізоклиною- називається геометричне місце точок з однаковим кутом нахилу інтегральних кривих ().
Ізоклини полегшують побудову фазових траєкторій.
Приклад:
Перехідний процес у часі Перехідні процеси на фазовій площині
Класифікація особливих точок
1) Стійкий вузол.
2) Стійкий фокус.
3) Нестійкий фокус.
4) Нестійкий вузол.
5) Сідло.
Стійкість нелінійних систем
У першій частині ми отримували необхідну і достатню умову стійкості лінійних динамічних систем. Усі корені характеристичного рівняння системи повинні бути „лівими”. Для імпульсних лінійних систем корені повинні лежати всередині 1-го кола. Для нелінійних САУ таких простих і загальних критеріїв і методів аналізу стійкості немає.
Для нелінійних систем існує багато часткових методів. І один загальний – другий метод Ляпунова.
Особливість другого методу – треба кожного разу конструювати функцію Ляпунова.
Перейдемо до розгляду цього методу.