Методології опису потоків даних (Data Flow Modeling)

Ще одна група методологій, активно використовуються на практиці, - нотації DFD (Data Flow Diagramming), призначені для опису потоків даних. Вони дозволяють відобразити послідовність робіт, виконуваних по ходу процесу, і потоки інформації, що циркулюють між цими роботами. Крім того, нотація DFD надає можливість описувати потоки документів (документообіг) і матеріальних ресурсів (наприклад, рух матеріалів від однієї роботи до іншої). Методологія DFD може ефективно використовуватися для опису процесів при впровадженні процесного підходу до управління організацією, оскільки дозволяє максимально знизити суб'єктивність опису бізнес-процесів. За допомогою схеми процесів в DFD виявляють основні потоки даних, що важливо для подальшого створення моделей структури даних і розробки вимог до інформаційної системи організації.

Методології опису потоків робіт (Work Flow Modeling)

Друга найважливіша методологія опису процесів - IDEF3, призначена для опису робочих процесів або, іншими словами, потоків робіт. Стандарт IDEF3 близький до алгоритмічних методів побудови схем процесів і стандартних засобів створення блок-схем. Слід зазначити, що стандарт включає два істотно різні методи опису процесів. Нижче розглянемо метод, що отримав найбільше розповсюдження. Основу методології IDEF3 становить побудова моделей процесів за принципом послідовно виконуваних у часі робіт (функцій, операцій). Можна стверджувати, що IDEF3 лежить в основі популярної в даний час методології ARIS еЕРС.

Методологя aris

В даний час спостерігається тенденція інтеграції різноманітних методів моделювання, що виявляється у формі створення інтегрованих засобів моделювання. Одним з таких засобів є програмний продукт, що носить назву ARIS (Architecture of Integrated Information Systems), розроблений німецькою фірмою IDS Scheer.

ARIS підтримує чотири типи моделей (і безліч видів моделей в кожному типі), що відображають різні аспекти досліджуваної системи.

Підтримувані типи моделей в ARIS:

• Організаційні моделі, що представляють структуру системи - ієрархію організаційних підрозділів, посад і конкретних осіб, зв'язки між ними, а також територіальну прив'язку структурних підрозділів.

• Функціональні моделі, що містять ієрархію цілей, що стоять перед апаратом управління, з сукупністю дерев функцій, необхідних для досягнення поставлених цілей.

• Інформаційні моделі, що відображають структуру інформації, необхідної для реалізації всієї сукупності функцій системи.

• Моделі управління, що представляють комплексний погляд на реалізацію бізнес-процесів у рамках системи.

Для побудови перерахованих типів моделей використовуються як власні методи моделювання ARIS, так і різні відомі методи і мови моделювання, зокрема, UML. Процес моделювання можна починати з будь-якого з типів моделей.

Основна бізнес-модель ARIS - eEPC (extended Event-driven Process Chain, розширена модель ланцюжка процесів, керованих подіями). Нотація ARIS eEPC є розширенням нотації IDEF3. Бізнес-процес в нотації eEPC являє собою потік послідовно виконуваних робіт (процедур, функцій), розташованих у порядку їх виконання. Реальна тривалість виконання процедур у eEPC візуально не відбивається. Для отримання інформації про реальну тривалості процесів необхідно використовувати інші інструменти опису, наприклад, MS Project.

Моделі в ARIS являють собою діаграми, елементами яких є різноманітні об'єкти - "функції", "події", "структурні підрозділи", "документи" і т.д. Між об'єктами певних видів можуть бути встановлені зв'язки певних видів ("виконує", "приймає рішення", "повинен бути проінформований про результати" і т.д.). Кожному об'єкту відповідає певний набір атрибутів, які дозволяють ввести додаткову інформацію про конкретний об'єкт.