
- •Стандартизація та сертифікація
- •Структура дисципліни
- •1.2 Органи стандартизації в Україні.
- •1.3 Нормоконтроль технічної документації.
- •1.4 Техніко-економічна ефективність стандартизації.
- •Основна частина
- •2.2 Види уніфікації.
- •2.3 Показники рівня уніфікації продукції.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.2 Мета та пріоритети нссу.
- •3.3 Структурні елементи Національної системи стандартизації України.
- •3.4 Категорії та види стандартів.
- •Практична частина кейс: «Застосування міжнародних стандартів для підвищення рівня державного управління України на прикладі Держспоживстандарту України»
- •Запитання для самоконтролю
- •4.2 Класифікація промислової продукції і показників її якості.
- •4.3 Рівень якості продукції і методи його визначення.
- •4.4 Оцінка рівня якості продукції на етапах її розроблення, виготовлення, експлуатації та споживання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Державна система сертифікації продукції
- •5.1 Сутність державної системи сертифікації, її структура, функції та основні принципи продукції.
- •5.2 Вимоги до органів з сертифікації продукції і систем якості та до нормативних документів на продукцію, що сертифікується.
- •5.3 Загальні правила схеми та порядок проведення сертифікації.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Міжнародні системи стандартизації і сертифікації
- •Запитання для самоконтролю
- •4.Питання для підготовки до іспиту і заліку
- •Список літератури Основна література.
- •Допоміжна література.
2.2 Види уніфікації.
Розрізняють такі види уніфікації:
в залежності від проведення:
а) міжгалузева;
б) галузева;
в) заводська;
г) міжнародна;
2. в залежності від методів здійснення:
а) симпліфікація;
б) типорозмірна;
в) внутрішньотипова;
г) міжтипова.
Найбільш елементарним видом уніфікації є симпліфікація — усунення невиправданої різноманітності однойменних об'єктів шляхом простого скорочення кількості їх різновидів до технічно і економічно необхідної з точки зору задоволення існуючих потреб суспільства. Симпліфікація використовується для раціонального обмеження номенклатури об'єктів при розробці обмежувальних стандартів. Робота з симпліфікації основана на статистиці, яка виявляє типорозміри і типові конструкції виробів, що найчастіше використовуються. Симпліфікація веде до спрощення виробництва шляхом виключення зайвих типорозмірів деталей, особливо в галузі технологічного оснащення, зайвих видів звітів та документації, об'єднання норм запасів матеріалів та інше.
Типорозмірна уніфікація здійснюється у виробах однакового функціонального призначення, які відрізняються один від одного числовим значенням головного параметра.
Внутрішньотипова уніфікація здійснюється у виробах одного й того ж функціонального призначення, що мають однакове числове значення головного параметра, але відрізняються конструктивним виконанням складових частин. Міжтипова уніфікація здійснюється у виробах різного типу і конструктивного виконання.
Робота з уніфікації може здійснюватись на різних рівнях: міжгалузевому, галузевому і заводському. Міжгалузева уніфікація проводиться в масштабі декількох галузей промисловості; галузева — в рамках однієї галузі промисловості; заводська — проводиться в рамках одного підприємства. Останнім часом успішно розвивається міжнародна уніфікація.
2.3 Показники рівня уніфікації продукції.
Показником рівня стандартизації та уніфікації виробів є коефіцієнт застосування, який визначає частку стандартизованих та уніфікованих складових частин у виробі в відсотках.
де n — загальна кількість типорозмірів виробу;
no — кількість оригінальних типорозмірів. До оригінальних належать складові частини, розроблені для одного виробу.
Використовують також коефіцієнти з трудомісткості, маси, вартості та кількості деталей. Коефіцієнт міжпроектної (взаємної) уніфікації розраховують за формулою:
де Н- кількість проектів (виробів), що розглядаються;
nі – кількість типорозмірних складових частин в і-му виробі;
Q - кількість типорозмірних складових частин в Н виробах;
qj – кількість різновидів типорозмірів одного найменування в j-тій складовій частині;
m – загальна кількість найменувань складових частину виробах (проектах), які розглядаються;
nmax –максимальна кількість типорозмірів складових частин одного виробу (проекту).
При розрахунку даних коефіцієнтів дрібні деталі, а саме: деталі для кріплення, деталі з’єднання трубопроводів, шпонки, прокладки тощо враховуються окремо.
Література: [1, 5, 6]
Запитання для самоконтролю
Що являє собою „уніфікація”, „агрегатування”?
Які існують види уніфікації?
З якою метою застосовуються симпліфікація та типізація?
ОСНОВНА ЧАСТИНА
ЛЕКЦІЯ 3
Тема3: Національна система стандартизації України
3.1 Сутність Національної системи стандартизації України (НССУ).
3.2 Мета та пріоритети НССУ.
3.3 Структурні елементи НССУ.
3.4 Категорії та види стандартів.
Теоретична та практична частина
3.1 Сутність Національної системи стандартизації України.
Національна система стандартизації України1 — це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни. Зокрема, основні положення Національної системи стандартизації України визначають її основну мету та завдання; об'єкти стандартизації: організацію робіт зі стандартизації: категорії та види стандартів; порядок розробки, затвердження, перегляду та використання стандартів; державний нагляд за додержанням стандартів; міжнародне співробітництво.
Комплекс правил та положень Національної системи стандартизації наведено в основоположних стандартах України ДСТУ «Національна стандартизація...», які розроблено на заміну Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1—93) та низки інших пов'язаних з нею нормативних документів:
ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення.
ДСТУ 1.1:2001. Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності.