Норми витрат ресурсів на одиницю продукції
|
Ресурс |
Норми витрат ресурсів на одиницю продукції по видах продукції |
Запас ресурсу | |||
|
А |
В |
С |
| ||
|
1 |
2 |
1 |
2 |
| |
|
2 |
3 |
1 |
2 |
| |
|
3 |
2 |
2 |
1 |
| |
|
|
|
|
|
| |
Відома
ціна одиниці продукції кожного виду:
для А -
;
для
В -
;
для
С -
(у.
о.).
Визначити оптимальний план виробництва продукції в умовах обмеженості ресурсів, який дасть виробництву найбільший. Завдання розв'язати симплексним методом.
Розв'язання:
Припустимо,
що буде виготовлено
одиниць виробуА,
одиниць виробу В,
одиниць виробуС.
Тоді для виробництва такої кількості
виробів потрібно затратити
ум. од. сировини
першого виду.
Так як виробництво забезпечено сировиною першого виду в кількості 120 ум. од., то повинна виконуватися нерівність:

Аналогічні міркування відносно забезпеченості виробництва сировиною другого та третього виду приведуть до наступних нерівностей:

При цьому, так як кількість виробів не може бути від'ємною, то

Тоді
прибуток від реалізації даних виробів
складе

Математична модель вихідної задачі:


Знайдемо розв'язок прямої задачі лінійного програмування симплекс–методом.
Запишемо цю задачу в канонічній формі задачі лінійного програмування. Для цього перейдемо від обмежень-нерівностей до обмежень-рівностей. Введемо три додаткові змінні, в результаті чого обмеження запишуться у вигляді системи рівнянь:

Ці
додаткові змінні мають наступний
економічний зміст – не використана при
даному плані виробництва кількість
сировини того чи іншого виду. Наприклад,
- це невикористана
кількість сировини першого виду.
Перетворену систему рівнянь запишемо у векторній формі:

де







Оскільки
серед векторів
є
три одиничних вектори, для даної задачі
можна безпосередньо записати опорний
план:
який
визначається системою трьохмірних
одиничних векторів
, які утворюють
базис трьохвимірного векторного
простору.
Складаємо
симплекс-таблицю для І ітерації,
підраховуємо значення
та перевіряємо
вихідний опорний план на оптимальність:
-
обчислюється скалярний добуток векторів
та
. А для
обчислюється
скалярний добуток векторів
та
:

Для
векторів базису

Симплекс-таблиця І ітерації:
|
і |
Базис |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
1 |
|
0 |
120 |
2 |
1 |
2 |
1 |
0 |
0 |
|
2 |
|
0 |
200 |
3 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
|
3 |
|
0 |
120 |
2 |
2 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
-2 |
-3 |
-4 |
0 |
0 |
0 |
Як видно з таблиці, значення всіх основних змінних рівні нулю, а додаткові змінні приймають свої значення у відповідності з обмеженнями задачі. Ці значення змінних відповідають такому «плану», при якому нічого не виробляється, сировина не використовується і значення цільової функції рівне нулю (тобто прибуток відсутній). Цей план, звичайно, не буде оптимальним.
Це видно ще й з 4-ого рядка таблиці, так як у ній є 3 від’ємних числа. Від’ємні числа не лише вказують на можливість збільшення загальної вартості продукції, що виробляється, але й показують, на скільки збільшиться ця сума при введенні в план одиниці певного виду продукції.
З
економічної точки зору найбільш доцільним
є включення в план виробництва виробів
С. Це ж необхідно зробити і на основі
формальної ознаки симплексного методу,
оскільки максимальне за абсолютною
величиною від’ємне число
стоїть в 4-ому
рядку стовпця вектора
. Визначаємо
вектор, який потрібно виключити з базису.
Для цього знаходимо
для
, тобто –

Отже,
вектор
виключаємо
з базису. Стовпчик вектора
і
перший рядок являються направляючими.
Складаємо таблицю для ІІ ітерації.
Спочатку
заповнюємо рядок вектора, введеного в
базис, тобто рядок, номер якого співпадає
з номером направляючого рядка. Отже,
елементи 1-го рядка отримуються з
відповідних елементів їх діленням на
розв'язувальний
елемент (тобто на 2). При цьому в стовпці
записуємо коефіцієнт
, який знаходиться
в стовпці введеного в базис вектора
.
Потім заповнюємо елементи стовпців для векторів, які входять в новий базис. В цих стовпцях на перетині рядків та стовпців однойменних векторів ставимо 1, а всі інші елементи – 0.
Для визначення інших елементів застосовуємо правило трикутника.
Значення
в 4-ому рядку
стовпця вектора
знаходимо за
формулою:

Значення
в 4-ому рядку
стовпця вектора
знаходимо за
формулою:
Симплекс-таблиця ІІ ітерації.
|
і |
Базис |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
1 |
|
4 |
60 |
1 |
1/2 |
1 |
1/2 |
0 |
0 |
|
2 |
|
0 |
200-2*60=80 |
3-2*1=1 |
1-2*1/2 =0 |
0 |
0-2*1/2 = - 1 |
1 |
0 |
|
3 |
|
0 |
120-1*60=60 |
2-1*1=1 |
2-1*1/2 =3/2 |
0 |
0-1*1/2 = -1/2 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
-1 |
0 |
2 |
0 |
0 |
Отже, кінцева таблиця ІІ ітерації готова:
|
і |
Базис |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
1 |
|
4 |
60 |
1 |
1/2 |
1 |
1/2 |
0 |
0 |
|
2 |
|
0 |
80 |
1 |
0 |
0 |
- 1 |
1 |
0 |
|
3 |
|
0 |
60 |
1 |
3/2 |
0 |
-1/2 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
-1 |
0 |
2 |
0 |
0 |
Цей план не буде оптимальним, це видно з 4-ого рядка таблиці, так як у ній є 1 від’ємне число.
Включаємо
в план виробництва виріб В, оскільки
від’ємне число стоїть в 4-ому рядку
стовпця вектора
. Визначаємо
вектор, який потрібно виключити з базису.
Для цього знаходимо
для
, тобто –

Отже,
вектор
виключаємо
з базису. Стовпчик вектора
і
третій рядок являються направляючими.
Складаємо таблицю для ІІI ітерації.
Спочатку
заповнюємо рядок вектора, введеного в
базис, тобто рядок, номер якого співпадає
з номером направляючого рядка. Отже,
елементи 3-го рядка отримуються з
відповідних елементів їх діленням на
розв'язувальний
елемент (тобто на 3/2). При цьому в стовпці
записуємо коефіцієнт
, який знаходиться
в стовпці введеного в базис вектора
.
Потім заповнюємо елементи стовпців для векторів, які входять в новий базис. В цих стовпцях на перетині рядків та стовпців однойменних векторів ставимо 1, а всі інші елементи – 0.
Для визначення інших елементів застосовуємо правило трикутника.
Значення
в 4-ому рядку
стовпця вектора
знаходимо за
формулою:

Значення
в 4-ому рядку
стовпця вектора
знаходимо за
формулою:
Симплекс-таблиця ІІI ітерації.
|
і |
Базис |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
1 |
|
4 |
60-1/2*40 =40 |
1-1/2*2/3 =2/3 |
0 |
1 |
1/2-1/2* (-1/3)= 2/3 |
0 |
0-1/2*2/3 = - 1/3 |
|
2 |
|
0 |
80-0*40 =80 |
1-0*2/3 =1 |
0 |
0 |
-1-0* (-1/3) = - 1 |
1 |
0-0*2/3 =0 |
|
3 |
|
3 |
40 |
2/3 |
1 |
0 |
-1/3 |
0 |
2/3 |
|
|
|
|
|
8/3 |
0 |
0 |
5/3 |
0 |
2/3 |
Отже, кінцева таблиця ІІІ ітерації готова:
|
і |
Базис |
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
1 |
|
4 |
40 |
2/3 |
0 |
1 |
2/3 |
0 |
- 1/3 |
|
2 |
|
0 |
80 |
1 |
0 |
0 |
- 1 |
1 |
0 |
|
3 |
|
3 |
40 |
2/3 |
1 |
0 |
-1/3 |
0 |
2/3 |
|
|
|
|
|
8/3 |
0 |
0 |
5/3 |
0 |
2/3 |
Новим
опорним планом задачі є план
. При даному
плані виробництва виготовляється 40
виробів В, 40 виробів С і залишаються
невикористаними 80 ум. од. сировини ІІ
виду. Прибуток від виготовленої продукції
при цьому плані 280 ум. од.
Знайдений план задачі являється оптимальним. Це видно з 4-ого рядка таблиці , оскільки всі числа додатні.
Отже,
оптимальний план –
.

=
120
=
200
=
120
=
2
=
3
=
4

2
3
4











2
3
4











2
3
4











2
3
4











2
3
4








