
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ I описання проектованого апарата ( розпилювальної сушарки)
- •Розділ II. Місце та призначення розпилюльної сушарки в технологічній схемі
- •Розділ III
- •3.3. Геометричний розрахунок сушильної камери.
- •3.4.Розрахунок параметрів розпилу
- •3.5Розрахунок калорифера
- •3.6.Розрахунок вентилятора
- •Розділ V
- •Список використаної літератури
Розділ III
РОЗРАХУНОК РОЗПИЛЮЮЧОЇ СУШАРКИ
Вихідні дані:
«Розрахунок розпилюючої сушарки для сушіння ферментного розчину лізину».
Продуктивність W, кг/ год випарної вологи – 1000;
Початкова вологість продукту w1 , % - 75;
Кінцева вологість продукту w2, % - 4
Параметри свіжого повітря:
Відносна вологість
–70 % ,
Температура
- 18
,
Температура повітря після калорифера
– 160
,
Температура відпрацьованого повітря
– 70 ℃
3.1. Матеріальний баланс.
Продуктивність сушарки і кількості вологи, що видаляється, визначають з рівняння матеріального балансу сухих речовин.
3.1.1Кількість випаровуваної вологи
W
=
.
3.1.2Звідси
продуктивність
сушарки по
сирому матеріалу
кг/с:
3.1.3Продуктивність
сушарки по
висушеному матеріалу
кг/
с:
де
,
– відповідно вологість матеріалу до і
після сушіння ,%.
3.2Тепловий розрахунок сушильної камери
Для теплового
розрахунку сушильної камери використовуємо
І – х діаграму Рамзіна. За заданим
значенням початкової температури
і відносної вологості повітря
визначаємо положення точки А, що
характеризує стан свіжого повітря перед
надходженням у калорифер. З нагріванням
вологого повітря в поверхневих
теплообмінниках його вологовміст
залишається постійним, тому процес
нагрівання свіжого повітря в калорифері
зображується лінієюx=const.
При цьому температура і ентальпія
повітря збільшуються, а відносна
вологість зменшується. Точка В, що
відповідає стану повітря на виході з
калорифера, лежить на перетині ліній
х0=
const,
t1=
const[6].
За
теоретичного сушильного процесу, коли
ентальпія повітря постійна (І2=І1),
процес, що відбувається в сушильній
камері зображується лінією І= const.
Точка С, що характеризує стан повітря
на виході із сушильної камери, лежить
на перетині ліній І= const,
абоt2=
const,
що відповідають заданим значенням
кінцевої відносної вологості або
температури повітря. Процес, що
відбувається в теоретичній сушильній
установці, зображується ламаною лінією
АВС[6].
За І – х діаграмою: І0=40 кДж/кг; Х0=0,009 кг/кг; І1=186кДж/кг; Х1=0,009 кг/кг; І2=186 кДж/кг; Х2=0,044 кг/кг.
3.2.1Визначаємо
теоретичні питомі витрати повітря
в
сушарці[7]:
3.2.2Розраховуємо теоретичні абсолютні витрати повітря в сушарці:
3.2.3Складаємо рівняння теплового балансу для сушильної камери.
,
де
— теплові втрати:
3.2.4
3.2.5Визначаємо витрати тепла на сушку в сушильній камері та теплову поправку.
,
Де
— алгебраїчна сума абсолютних теплот
в сушильній камері, Вт.
3.2.6
3.2.7Розраховуємо
теплову поправку
.
3.2.8Визначаємо І2
Коректуємо витрати повітря на дійсний сушильний процес. Знаходимо точку С1 на перетині ізоентальпи І2 та ізотерми t2. З єднуємо прямою точки В і С1. Отримуємо криву АВС1, яка характеризує дійсний сушильний процес. Опустивши перпендикуляр із точки С1 на вісь х, визначаємо дійсний вологовміст на виході із сушильної камери Х2=0,048 кг/кг[7].
3.2.9Тоді реальні питомі витрати повітря:
3.2.10Розраховуємо дійсні абсолютні витрати повітря в сушарці: