- •Сірководнева класифікація катіонів
- •Кислотно-основна класифікація катіонів
- •3.1. Ідентифікація катіонів за сірководневою схемою
- •3.1.1. Характеристика реакцій катіонів першої та другої аналітичних груп:
- •3.1.1.1. Реакції катіонів і аналітичної групи
- •Порядок відкриття катіонів першої аналітичної групи у невідомому розчині
- •3.1.1.2. Реакції катіонів другої аналітичної групи
- •3.1.1.3. Відкриття катіонів і та іі аналітичних груп в окремих розчинах
- •3.1.2. Характеристика реакцій катіонів III, IV I V аналітичних груп:
- •3.1.2.1. Реакції катіонів ііі аналітичної групи
- •3.1.2.2. Реакції катіонів IV аналітичної групи
- •3.1.2.3. Реакції катіонів V аналітичної групи
- •3.1.2.4. Відкриття катіонів III, IV, V аналітичних груп у невідомому розчині
- •3.2. Аналітичні реакції аніонів
- •3.2.1. Реакції аніонів і аналітичної групи
- •Аніон сульфату - so42–
- •Аніон сульфіту – so32–
- •Аніон карбонату - сo32–
- •Аніон фосфату - ро43–
- •3.2.2. Реакції аніонів другої аналітичної групи аніонів
- •3.2.3. Реакції аніонів ііі аналітичної групи
- •Аніон ацетату – ch3coo–
- •Аніон нітриту – nо2–
- •Аніон нітрату - no3–
- •3.3. Аналіз солей
- •Література
- •Контрольні запитання
Аніон карбонату - сo32–
1. При дії кислот (НCl, СН3СООН) на розчин карбонатів або на сухі карбонати утворюється слабка вугільна (карбонатна) кислота, яка швидко розкладається з виділенням вуглекислого газу СО2, який не має кольору і запаху:
СO32– + 2Н+ = Н2СO3 Н2О + СО2
При цьому спостерігається утворення бульбашок газу і шипиння. Якщо пропустити газ крізь розчин Са(ОН)2, утворюється осад СаСО3 і розчин мутніє.
Виконання: у дві чисті пробіркі внести 3 - 4 краплі Na2СO3, і додати 2 - 3 краплі 2 М розчину НCl, а в іншу – 2 - 3 краплі СН3СООН, перемішати.
У першій пробірці швидко виділяється велика кількість бульбашок СO2, а
у другій – газ виділяється поступово і бульбашки можна спостерігати значно довше.
При аналізі невідомого розчину перед виконанням реакції на аніон СO32– потрібно обов‘язково виконати реакцію на аніон SO32–, тому що з кислотами він утворює сірчисту кислоту Н2SO3, яка може розкладатися з виділенням бульбашок газу SO2.
Аніон фосфату - ро43–
Фосфат-іон може існувати у розчині у різних формах: при рН 4,3 у розчині існує переважно іон Н2РO4–, при рН 9,6 – іон НРO42– , а при рН 12,5-13 - іон РO43–. Тільки попереднє визначення рН невідомого розчину може вказати на одну з цих форм, оскільки всі вони дають однакові аналітичні реакції.
1. Магнезіальна суміш (MgCl2 + NH4Cl + NH4OH) утворює з фосфатом білий кристалічний осад фосфату магнію-амонію (магній-амоній фосфат):
HPO42– + Mg 2+ + NH4OH = MgNH4PO4 + H2O
Виконання: у чисту пробірку внести 2 - 3 краплі розчину MgCl2, додати 3 - 4 краплі NH4Cl і 1 - 2 краплі NH4OH, перемішати і спотерігати утворення безбарвного розчину (магнезіальна суміш). Додати 1 - 2 краплі Nа2НPO4, перемішати і спостерігати утворення білого осаду.
2. Молібденова рідина (HNO3 + (NH4)2MoO4) утворює з фосфатом жовтий кристалічний осад 12-молібдофосфату амонію:
Na2HPO4+12(NH4)2MoO4+23HNO3=(NH4)3P(Mo3O10)4+2NaNO3+21NH4NO3+12H2O
Розчин молібдату амонію в азотній (нітратній) кислоті (молібденову рідину) потрібно додавати у великому надлишку до фосфату. На відміну від попередньої реакції осад утворюється поступово (протягом 3 - 5 хв.): спочатку розчин жовтіє, потім мутніє. Процес можна прискорити додаванням кристалів NH4NO3 або нагріванням.
Виконання: у чисту пробірку взяти не більше однієї краплі розчину Nа2НPO4 (або невідомого розчину), додати не менш як 10 крапель молібденової рідини, перемішувати деякий час, залишити у штативі на 3 - 5 хв. Якщо осад не випадає, додати кілька кристалів NH4NO3, обережно підігріти. Спостерігати утворення жовтого дрібнокристалічного осаду.
3.2.2. Реакції аніонів другої аналітичної групи аніонів
1. Груповим реактивом, який осаджує усі аніони другої аналітичної групи, є катіони срібла у вигляді AgNO3.
Cl– + Ag+ = AgCl – білий
Br– + Ag+ = AgBr – блідо-жовтий
J– + Ag+ = AgJ – світло-жовтий
Осади є солями сильних галогеноводневих кислот і тому вони не розчиняються у сильних кислотах (для випробування береться 2 М розчин HNO3.). Аніони інших аналітичних груп утворюють з AgNO3 білі осади Ag2SO3, AgNO2, Ag2СO3, або жовтий Ag3РO4. Але ці осади є солями слабких кислот і розчиняються у сильній НNO3.
Виконання: у три чисті пробіркі внести по 3 - 4 краплі розчину NаCl, NаBr і КJ, додати 1 - 2 краплі AgNO3, перемішати і спотерігати утворення осадів відповідного кольору. Додати у кожну пробірку по 5 - 10 крапель 2 М розчину НNO3, перемішувати деякий час і упевнитися, що осади не розчиняються.
2. Розчин аміаку (NH4OH) зовсім не розчиняє осад AgJ, частково розчиняє AgBr і повностю розчиняє AgCl:
AgCl + 2 NH4OH = Ag(NH3)2+ + Cl– + 2H2O
Утворюється безбарвний розчин, який знов мутніє, якщо нейтралізувати амоніак азотною (нітратною) килотою:
Ag(NH3)2+ + Cl– + 2H+ = AgCl + 2NH4+
Виконання: у чисту пробірку внести 1 - 2 краплі розчину NаCl, додати краплю розчину AgNO3, перемішати і спостерігати утворення білого осаду AgCl. Додавати краплями 2 М розчин NH4OH і перемішувати, поки осад не розчиниться. Утворюється безбарвний прозорий розчин. Додавати до нього 2 М розчин НNO3 , поки знову не утвориться осад AgCl.
2. Хлорна вода (вільний хлор Cl2 у водному розчині) не реагує з хлоридами, а броміди і йодиди окиснює до вільних брому і йоду:
2Cl– + Cl2 = – не реагує
2Br– + Cl2 = 2Cl– + Br2 – жовто-бурий
2J– + Cl2 = 2Cl– + J2 – червоно-фіолетовий
У водному середовищі розчини брому і йоду мають жовто-бурий колір, тому проводять екстракцію хлороформом (або бензолом) і одержують жовто-бурий (Br2) і червоно-фіолетовий (J2) екстракти. Таким чином за кольором екстракту можна впевнено визначати аніон другої аналітичної групи: жовто-бурий екстракт дає бромід, а червоно-фіолетовий – йодид. Безбарвний екстракт (або забарвлений вільним хлором у дуже слабкий жовто-зелений колір) утворюється у випадку хлориду або аніону іншої групи, який не взаємодіє з хлорною водою.
Виконання: у три чисті пробірки внести по 3 - 4 краплі розчину NаCl, NаBr і КJ (або невідомий розчин), додати у кожну 1 - 2 краплі 2 М розчину НCl або 2 н. H2SO4, 2 - 3 краплі хлорної води (або розчину хлораміну) і 3 - 4 краплі хлороформу. Закрити кожну пробірку і інтенсивно збовтати. Залишити у штативі до повного розшарування води і хлороформу. Хлороформ важчий за воду і утворює нижній шар, колір якого вказує на присутність аніону, який реагував з хлорною водою: жовто-бурий колір – це бромід, червоно-фіолетовий – йодид.
4. Нітрит KNO2 (або NaNO2) у кислому середовищі окиснює йодид на відміну від броміду і хлориду:
2J– + 2 NO2– + 4H+ = 2NO + J2 + 2H2O
Виконання: проводиться як попередня реакція, тільки замість хлорної води додається розчин KNO2 (або NaNO2). Хлороформ забарвлюється у червоно-фіолетовий колір у присутності йодиду.