Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Леся Курсова управлінський облік.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
937.98 Кб
Скачать

2.3. Облік матеріальних витрат

Витрата сировини, матеріалів, покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів на виробництво продукції на ТОВ “Вінпро” відображається, як правило, відповідно до первинних доку­ментів на відпуск їх зі складу. Однак такий облік витрат матеріалів не завжди відображає дійсне споживання їх у виробництві, оскільки на кінець звітного періоду в цехах можуть бути залишки невикористаних матеріалів, отриманих зі складу. Уточнення кількості дій­сно витрачених матеріалів, а також ефективності їх використання проводять за допомо­гою одного з методів контролю за використанням матеріалів у виробництві.

Інвентарний метод обліку і контролю за використанням матеріалів у виробництві застосо­вують у випадках, коли в цехах постійно залишаються невикористані матеріали на поча­ток і кінець місяця. При цьому щомісяця проводять інвентаризацію матеріалів, отрима­них зі складу, але не витрачених на виробництво, тобто виводять залишки матеріалів.

Фактичну витрату за місяць визначають з розрахунку: наявність невитраченого мате­ріалу на початок місяця плюс отриманий за місяць мінус залишок матеріалу на кінець місяця.

Фактичну витрату порівнюють з витратою за нормами і визначають результат: еко­номія чи перевитрата.

Метод партійного розкрою застосовують до матеріалів, які обліковуються у вимірі за площею. Для розкрою кожної партії матеріалу складається карта або акт розкрою мате­ріалу. В них зазначається кількість невикористаного матеріалу, кількість викроєних де­талей (заготівок) за нормою і фактично, кількість відходів, результат розкрою — еконо­мія чи перевитрата.

Метод сигнального документування застосовують щодо матеріалів, облік яких ведеть­ся поштучно. За цим методом відпуск матеріалів у межах норм витрати (установлених лімітів) оформляється звичайними первинними документами, додаткові витрати — спе­ціальними сигнальними документами (вимога — форма № М -10) з оцінкою «відхилен­ня від норм» на відшкодування перевитрат.

Для групування витрат матеріалів за об'єктами калькулювання, статтями витрат і міс­цями утворення витрат на ТОВ “Вінпро” складається таблиця розподілу витрат матеріалів за місяць. Записи проводять відповідно до первинних документів про видачу матеріалів на виробництво.

Вартість матеріалів, витрачених на виробництво продукції, відносять до дебету каль­куляційного рахунка 23 за статтею калькуляції «Сировина і матеріали» 1.

Д 23 «Виробництво»

К рах. 201, 202, 203, 207 та ін.

Від вартості матеріалів, витрачених на виробництво на ТОВ “Вінпро”, віднімається вартість отрима­них поворотних відходів за ціною їх використання за статтею калькуляції «Поворотні відходи». Поворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теп­лоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, які виникли в процесі виробництва про­дукції (робіт, послуг) і втратили цілком чи частково споживчі якості початкового ресур­су (хімічні або фізичні), і тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До поворотних відходів на ТОВ “Вінпро” належать:

• залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до технологічних процесів переда­ються в інші підрозділи підприємства як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

• супутня продукція, перелік якої визначено галузевими інструкціями. Поворотні відходи оцінюються:

• за зниженою вартістю вихідного матеріального ресурсу (за вартістю можливого ви­користання), якщо відходи можуть бути використані для основного чи допоміжного виробництва або реалізації на сторону;

• за повною ціною вихідного матеріального ресурсу, якщо відходи реалізуються сто­роннім організаціям для використання у виробництві іншої продукції.

Надходження поворотних відходів на склад за цінами можливого використання ві­дображається записом:

Д 20 «Виробничі запаси»

К 23 «Виробництво».

Витрати енергії на технологічні цілі, пари, стисненого повітря та інші подібні витра­ти визначаються за даними вимірювальних приладів або шляхом розрахунків. В обліку такі витрати відображаються за статтею калькуляції «Паливо та енергія для технологіч­них цілей»:

Д 23 «Виробництво»

К 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів нараховується відповідно до спе­ціальної таблиці. За даними цієї таблиці проводяться записи з нарахування амортизації на вартість інших необоротних матеріальних активів, які використовуються в основній виробничій діяльності:

Д 23 «Виробництво»

К 132 «Знос інших нематеріальних необоротних активів».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]