
- •Техніко-економічні показники роботи теплових апаратів.
- •5. Тепловий розрахунок апаратів
- •Індексація теплових апаратів
- •Електронагрівачі металеві
- •Класифікація газових пальників
- •Міні-словник
- •Диполь - система з двох однакових за величиною і протилежних за знаком електричних зарядів, які знаходяться один від одного на певній відстані.
- •Конструктивні елементи теплових апаратів.
- •Теплогенеруючі пристрої.
- •3.2. Газові пальники
- •Універсальні теплові апарати
- •Класифікація електроплит за видом жарильної поверхні
- •Режими приготування кулінарної продукції у пароконвектоматах
- •Лекція №3. Варильне устаткування
- •Класифікація варильного обладнання. Харчоварильні котли
- •Циліндричною формою варильної ємності
- •Арматура та контрольно-вимірювальні прилади: запобіжна, регулююча
- •Основні способи приготування кави
- •Лекція №4. Жарильно-пекарське устаткування
- •Класифікація сковорід
- •Класифікація жарильно - пекарських шаф
- •Міні-словник
- •8.1 Характеристика основних способів смаження та класифікація жарильно-пекарського обладнання
- •Класифікація жарильних апаратів
- •8.2 Будова та принцип роботи сковорід
- •8.3 Жарильні та пекарські шафи
- •Лекція № 5. Водогрійне і допоміжне устаткування
- •Основні види допоміжного устаткування
Індексація теплових апаратів
Порядок розташування букв, цифр |
Найменування |
Перша буква |
Найменування групи, до якої відноситься тепловий апарат. Приклад:плита - П; котли-К; шафи -Ш і т. п. |
Друга буква |
Найменування виду апарата. Приклад:секційні С; секційно-модульний- СМ; харчовальні - Х |
Третя буква |
Найменування енергоносія. Приклад:парові-П; газові-Г; електричні-Е. |
Цифра (відділена від буквеного позначення дефісом) |
Відповідає розміру або основному параметру даного апарата. Приклад:площа жарильної поверхні в м2(1,5; 2,5), кількість конфорок (2, 4, 6); кількість жарильних шаф (2, 3); продуктивність по окропу л/г (100, 200) ємкість котла л, дм3(100, 200) |
Залежно від показників
Питома
металоємність
Питома
енергоємність
Основні положення складання та розрахунку теплового балансу для всіх теплообмінних апаратів однакові. Розрахунки поділяються на конструктивні і перевірні.
В обох випадках основним розрахунковим рівнянням є рівняння теплопередачі і теплового балансу
Рівняння |
Символи і пояснення |
Теплопередачі |
Q- кількість теплоти, переданої поверхнею нагріву, Дж; k - коефіцієнт теплопередачі,Вт/м2с; F - площа нагрівання, м2; ∆t - температурний напір,0С τ - час, за який відбувається процес, с |
Теплового балансу |
Qзаг. - загальна кількість витраченого тепла, Дж; Qкор - корисно витрачене тепло, Дж; Qвит.- сума витрат тепла, Дж |
|
|
Складові теплового балансу, залежно від енергоносія
Вид енергоносія в тепловому апараті |
Корисно викорис-тане тепло |
Витрати тепла | ||||
з продук-тами згорання |
від хімічної неповноти згорання |
від меха-нічної неповноти згорання |
від зов-нішньої огорожі апарата |
на розігрів конструкції
| ||
Тверде паливо Газ Пара Електрична енергія |
Q1
Q1 Q1
Q1 |
Q2
Q2 -
- |
Q3
- -
- |
Q4
- -
- |
Q5
Q5 Q5
Q5 |
Q6
Q6 Q6
Q6 |
Визначення кількості теплоти, яка вноситься в апарат залежно від енергоносія
Вид енергоносія |
Розрахункове рівняння |
Символи і пояснення |
Газове паливо
Пара
Електрична енергія |
|
B – витрати палива, кг/с, м3/с;
D – витрати пари, кг/с;
A – витрати електроенергії, Втс; – тривалість процесу, с |
Тепловий баланс для нестаціонарного режиму, залежно від енергоносія
Розрахункове рівняння |
Символи і пояснення |
1 |
2 |
Газові
Qвитр.= Q1 + Q2 + Q5 + Q6
Електричні, парові
Qвитр.= Q1 + Q5 + Q6
|
Іу - ентальпія продукту згорання, що потрапляє до навколишнього середовища Дж/кг, Дж/м3; Іп - ентальпія повітря, яке надходить у камеру згоряння, Дж/кг, Дж/м3; В - маса або об’єм палива, яке використовують, кг/с, м3/с; Go - маса суміші, кг;
|
1 |
2 |
Q2 = (Iу-Iп)B
Q1=Gocсум(tк-tп.сер.)+Wc
(tк- tп)+∆Wr
Go=g1+g2+g3+...+gn
|
gn- маса окремих продуктів, кг; cсум.-теплоємність суміші, кДж/кгс; cn - теплоємність окремого продукту, кДж/кгс; tк -кінцева температура продуктів, 0С; tп.сум.-початкова температура суміші, 0С; W- кількість рідини, кг; c - теплоємність рідини, кДж/кгс; tк, tn- кінцева і початкова температури рідини,0С; i - коефіцієнт тепловіддачі в навколишнє середовище, Вт/м2с; Fi - площаі-го елемента, м2;
to - температура навко-лишнього середовища,0С; - час нестаціонарного режиму, с; ci - теплоємністьі-го еле-мента конструкції, кДж/кгс; Mi - масаі-го елемента конструкції, кг; ti - різниця температур окре-мих конструкцій,0С |
Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
Тепловий баланс для стаціонарного режиму роботи апарата
Розрахункове рівняння |
Символи і пояснення |
|
W- кількість випаровуваної рідини, кг; τ- прихована теплота пароутворення, кДж/кг; - час стаціонарного режиму, с. |
Упроцесі віддачі тепла від енергоносія
до стінки теплового апарата і від стінки
в навколишнє середовище має місце
складна тепловіддача одночасно конвекцією
і випромінюванням.
= к + в
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією
SHAPE
\* MERGEFORMAT
Для вирішування окремих задач
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням визначають за формулою Стефана-Больцмана
Розрахункове рівняння |
Символи і пояснення |
|
– степінь чорноти випромінювання поверхні для різних матеріалів; со– коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла,[со=5,67 Вт/м2к4]; Тп–абсолютна температура поверхні, к; То–абсолютна температура навколишнього середовища,0к |
Електронагрівання
дає можливість здійснити: автоматизацію
технологічних процесів (за температурою,
тиском, часом), регулювання кількості
тепла, що підводиться, в широких межах
при малих габаритах електронагрівача
і контролювання витрат електричної
енергії, а також децентралізацію теплових
апаратів.
В електронагрівачах використано одну з головних властивостей електричного струму здатність нагрівати провідники.