
- •Товарознавство. Продовольчі товари Навчальний посібник
- •Розділ 1. Зерноборошняні та хлібобулочні вироби
- •1.1. Характеристика зернових культур
- •1.2. Споживні властивості зерна та вимоги до його якості
- •1. 3. Крупи
- •1.4. Борошно
- •1.5. Макаронні вироби
- •1.6. Хліб і хлібобулочні вироби
- •Класифікація і асортимент хлібобулочних виробів. Хлібобулочні вироби класифікуються за декількома ознаками.
- •1.7. Бубличні та сухарні вироби
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 2. Кондитерські товари
- •2.1. Крохмаль і крохмалепродукти
- •2.2. Цукор і замінники цукру
- •2.4. Фруктово-ягідні кондитерські вироби
- •2.5. Шоколад і какао-порошок
- •2.6. Карамель
- •2.7. Цукерки
- •2.8. Борошняні кондитерські вироби
- •2.9. Східні солодощі і халва
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 3. Смакові товари
- •3.1. Чай, кава, чайні і кавові напої
- •3.2. Прянощі і приправи
- •3.3. Алкогольні напої
- •3.4. Вина виноградні
- •3.5. Слабоалкогольні напої
- •3.6. Безалкогольні напої і мінеральна вода
- •3.7. Тютюнові вироби
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 4. Овочі, плоди, гриби та продукти їх переробки
- •4.1. Загальна характеристика овочів та плодів
- •4.2. Свіжі овочі. Класифікація овочів
- •4.3. Бульбоплідні овочі
- •4.4. Коренеплідні овочі
- •4.5. Капустяні овочі
- •4.6. Цибулеві овочі
- •4.7. Зелені, пряносмакові та десертні овочі
- •4.8. Гарбузові овочі
- •4.9. Томатні овочі
- •4.10. Бобові та зернові овочі
- •4.11. Свіжі плоди. Класифікація плодів
- •4.12. Насіннячкові плоди
- •4.13. Кісточкові плоди
- •4.14. Ягоди
- •4.15. Субтропічні і тропічні плоди
- •4.16. Горіхоплідні
- •4.17. Пакування, транспортування і зберігання свіжих овочів і плодів
- •Питання для контролю знань:
- •1. Особливості пакування овочів.
- •4.18. Продукти переробки овочів і плодів. Квашені, солоні, мочені овочі та плоди
- •4.19. Сушені овочі і плоди
- •4.20. Консерви овочеві і плодовоягідні
- •Оцінка якості та дефекти консервів. Оцінка якостіконсервів відбувається за органолептичними показниками: зовнішній вигляд, колір, смак, запах.
- •4.21. Швидкозаморожені овочі і плоди
- •Питання для контролю знань:
- •4.22. Свіжі й перероблені гриби
- •Перероблені гриби. Для зберігання харчових властивостей та продовження терміну зберігання свіжі гриби підлягають різним видам переробки – сушінню, солінню, маринуванню, заморожуванню, консервуванню.
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 5. Молоко і молочні продукти
- •Вимоги до якості.Якість молока контролюють за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками.
- •5.2. Кисломолочні продукти
- •Способи виробництва дієтичних кисломолочних продуктів. До групи дієтичних кисломолочних продуктів відносять різні види кислого молока, ацидофільні продукти, кефір, кумис, інші кисломолочні напої.
- •5.3. Молочні консерви
- •5.4. Морозиво
- •5.5. Сичугові сири
- •5.6. Масло коров'яче
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 6. Харчові жири
- •6.1. Рослинні олії
- •6.2. Тваринні топлені жири
- •6.3. Маргарин
- •6.4. Кулінарні, кондитерські та хлібопекарні жири
- •6.5. Майонез
- •Ситуації до розділу
- •1) Порівняння фактичних показників із стандартними значеннями
- •Розділ 7. М’ясо і м'ясопродукти
- •7.1. Характеристика забійних тварин і первинна переробка худоби
- •7.2. Морфологічний і хімічний склад м'яса
- •7.3. Класифікація та маркування м'яса забійних тварин
- •7.4. Торгівельне розрубування туш
- •7.5. Післязабійні зміни в м'ясі. Вимоги до якості м'яса
- •7.6. М'ясні субпродукти
- •7.7. М'ясо птиці
- •7.8. Холодильна обробка м'яса, птиці і субпродуктів
- •7.9. М'ясні копченості
- •7.10. Ковбасні вироби
- •7.11. Варені ковбаси та їх різновиди
- •7.12. Запечені, ліверні та кров'яні ковбаси
- •Запечені ковбасні вироби.
- •7.13. Напівкопчені і копчені ковбаси
- •7.14. Вимоги до якості ковбас. Зберігання
- •7.15. М'ясні консерви
- •7.16. М'ясні напівфабрикати
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 8. Риба і рибні товари
- •8.1. Загальні відомості про рибу
- •8.2. Жива товарна риба
- •8.3. Охолоджена і морожена риба
- •8.4. Риба солона
- •8.5. В’ялена і сушена риба
- •8.6. Копчена риба
- •8.7. Рибні консерви
- •8.8. Рибні напівфабрикати і кулінарні вироби
- •8.10. Нерибні водні продукти промислу
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 9. Яйця та яєчні товари
- •9.1. Будова яйця і хімічний склад яєць
- •9.2. Класифікація яєць і вимоги до якості
- •9.3. Яєчні продукти
- •Ситуації до розділу
- •Розділ 10. Харчові добавки
- •10.1. Загальні відомості про харчові добавки
- •10.2. Характеристика харчових добавок речовини, що регулюють аромат та смак харчових продуктів
- •Ароматизатори
- •Барвники
- •Натуральний буряковий барвник (е162). Отримується з буряку. Має широке застосування в харчовій, особливо в кондитерській промисловості
- •Речовини, що посилюють гіркий і солоний смак
- •Підсолоджувачі та речовини, що замінюють цукор
- •Речовини, що замінюють цукор.
- •Інтенсивні підсолоджувачі
- •Кислоти та кислотоутворювачі
- •Підзолюючі речовини
- •Речовини, що збільшують терміни зберігання продуктів харчування
- •Речовини, що полегшують проведення технологічних процесів
- •Ферментні препарати
- •Освітлювачі
- •Розпушувачі й добавки для поліпшення випікання хліба
- •Монорозпушувачі
- •Речовини, що регулюють консистенцію й формують текстуру продуктів
- •Природні загусники
- •Штучні загусники
- •Гелеутворювачі (желеутворювачі)
- •Емульгатори
- •Стабілізатори піни (піноутворювачі)
- •Наповнювачі
- •10.3. Храктеристика біологічно активних добавок (бад)
- •Формування якості й створення безпеки харчових добавок
- •Ситуації до розділу
- •Література
Ситуації до розділу
1. Яйця замарковані червоним штампом круглої форми з позначкою „17.01. 0” (дата одержання 19.01). Маса одного яйця становить 61,6 г, маса 10 яєць – 623 г. Зробіть висновок про відповідність яєць даним маркіровки.
Хід рішення:
1) Порівняння фактичних показників із стандартними значеннями
Показники |
Норми, визначувані стандартом |
Фактично |
Висновок | |||
Дієтичні |
столові | |||||
Штамп |
Штам круглої чи овальної форми |
Круглий червоний |
дієтичне | |||
Червоного кольору |
Синього кольору | |||||
Позначка |
Число і місяць сортування |
Число і місяць сортування |
дієтичне | |||
Категорія |
Відбірна |
Перша |
Друга |
|
| |
Позначка |
0 |
1 |
2 |
0 |
Відбірна | |
Маса 1-го яйця, не менше |
65 |
55 |
45 |
61,6 |
перша | |
Маса 10 яєць, не менше |
660 |
560 |
460 |
623 |
перша |
2) Висновок: Яйця не відповідають даним маркіровки – за масою одного яйця і 10 яєць вони відносяться до першої категорії.
2. Зробіть висновок про відповідність яєць даним маркіровки, якщо вони замарковані синім овальним штампом з позначкою „14. 01 1” (дата одержання 25.01). Маса одного яйця – 57,4 г, 10 яєць – 579 г.
3. Яйця мають чисту, неушкоджену кремову шкаралупу; нерухому повітряну камеру висотою 4,5 мм; тривкий, ледь помітний при овоскопіюванні жовток, що займає центральне положення; щільний, світлий, прозорий білок. Зробіть висновок про якість яєць.
4. Зробіть висновок про якість яєць, що мають чисту, неушкоджену білу шкаралупу з великою кількістю брудних крапок; нерухому повітряну камеру висотою 5,2 мм; тривкий, ледь помітний при овоскопіюванні жовток, що пересувається; недостатньо щільний, світлий, прозорий білок.
Розділ 10. Харчові добавки
10.1. Загальні відомості про харчові добавки
У виробництві широкого асортименту продовольчих товарів використовуються харчові добавки.
Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників. Харчова добавка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але після введення у продукт є його невід’ємною частиною. Ці речовини вводять або для полегшення технології й підвищення якості продукту, або для надання йому підвищеної біологічної цінності, відповідно до спрямування спеціального або функціонального харчування .
У кінці XX століття виробництво харчових добавок стало могутньою галуззю. Об'єми виробництва харчових добавок постійно зростають. Чим вищий рівень розвитку харчової промисловості в країні, тим вище й рівень використання в технологіях створення продуктів харчових добавок.
З кожним днем залишається все менше продуктів, в технологіях виготовлення чи збереження яких, не використовувались би харчові добавки. На тепер це продукти для новонароджених дітей, які не мають їх містити, а також такі продовольчі товари як овочі і фрукти (крім цитрусових і бананів), зернові, мінеральна вода, яйця, мед, цукор. Але навіть при намаганні використовувати харчові продукти без харчових добавок, вони можуть потрапляти в сировину та продукти в тих чи інших кількостях, так як при вирощувані овочів та фруктів, зернових, тощо або при вирощувані та відгодівлі худоби й птиці, такі харчові добавки, як стимулятори та регулятори росту, або антибіотики чи пестициди, все одно попадають до складу продуктів чи сировини для них. Технології ж сучасних харчових виробництв не обходяться та все більше використовують як технологічні, так і біологічно активні харчові добавки. На сьогодні у світі використовується більше 5000 різновидів харчових добавок, починаючи із звичного для нас оцту. Директивами ЄС дозволено 2,5 тис. харчових добавок, в Америці – 1,5 тис., в Німеччині біля 450, в Росії – близько 360, а в Україні на сьогодні – 246 видів. Попит на харчові добавки, що постійно збільшується, пов’язаний із зростаючою конкуренцією в галузі харчової промисловості, підвищенням цін на сировину і в той же час сучасними тенденціями до здорового способу життя й адекватного харчування, що вимагають, як розробки нових продовольчих товарів, так і нових технологій їх виробництва, які могли б здешевіти продукцію й одночасно підвищити її якість за рахунок залучення нових високотехнічних інгредієнтів.
На сучасному етапі постійно розширюється спектр можливого використання харчових добавок (рисунок 10.1). Серед харчових добавок найпоширенішими є добавки для поліпшення якості та полегшення технології виготовлення продуктів – технологічні харчові добавки. Велику групу харчових добавок утворюють такі, що використовуються при виготовленні продуктів із заданими властивостями, зокрема для продуктів профілактичного, адаптогенно-
1.Речовини, що регулюють аромат та смак харчових продуктів, покращують колір харчових продуктів; 2.Речовини, що підвищують терміни зберігання продуктів харчування; 3. Речовини, що полегшують та прискорюють проведення технологічних процесів;4. Речовини, що регулюють консистенцію та формують текстуру продуктів.
Рис. 10.1 – Основні напрямки використання харчових добавок
го, функціонального, спеціального харчування, моно – та полібіологічно активні харчові добавки (БАД) адаптогенного, медичного та спеціального призначення.
Існує ще велика кількість добавок, які використовують для створення рослинної та тваринної сировини, для виготовлення продуктів харчування для промислових, сільськогосподарських та домашніх тварин Єдиної універсальної класифікації харчових добавок на сьогодні не існує.
Всі харчові добавки умовно можна поділити на технологічні та біологічно активні(БАД) добавки . Серед технологічних та біологічно активних харчових добавок розрізняють природні, ідентичні природним, штучно виготовлені (синтетичні). Також виділяють моно - та комплексні харчові добавки. Одні й ті ж речовини можуть використовуватись як БАД і як технологічні харчові добавки. Окремі харчові добавки можуть одночасно використовуватись як за різними напрямами, так і для розв’язання різних технологічних завдань.
Одними з найбільш сталих, розповсюджених та уживаних в харчовій промисловості є харчові добавки, що призначені для покращення технології виготовлення продукту та його якості на всіх етапах життєвого циклу продтовару. Такі харчові добавки можна визначити як технічні чи технологічні харчові добавки. Ці добавки є речовинами, які навмисно вводяться до харчових продуктів для виконання конкретних технологічних функцій, в першу чергу з метою покращення чи полегшення технології виготовлення, або забезпечення потрібних характеристик продукту.
Європейським Союзом розроблена система цифрового кодування для технологічних харчових добавок. Цю систему включено Об’єднаним комітетом експертів Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО) з харчових добавок та контамінантів (забруднювачів) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ) при ООН до „CodexAlimentarius” як міжнародну цифрова систему кодування харчових добавок (InternationalNumberingSistem–INS). Кожній харчовій добавці привласнений цифровий трьох - або чотиризначний номер (у Європі з попередньою йому буквою Е). Ці номери (коди) використовуються у поєднанні з назвами функціональних класів, що відображають групу харчових добавок за технологічними функціями (підкласами)”.
Буква Е перед харчовою добавкою означає, що вона пройшла відповідні випробовування для її безпечного використовування у харчові промисловості та технологіях харчування. Періодично харчові добавки піддаються повторній експертизі якості. Якщо при подальшому дослідженні, або при використовуванні сучасних методів оцінки якості, харчова добавка не відповідає вимогах безпеки для споживачів, вона, забороняється, про що повідомляється у „CodexAlimentarius”. Списки заборонених, або мало вивчених чи потенційно небезпечних харчових добавок постійно поповнюються та переглядаються.
Класифікація харчових добавок, що розроблена Європейським Союзом наведена в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1 - Класифікація основних груп харчових добавок за "Codex Alimentarius" у відповідності за призначенням
Код добавки |
Призначення у технологіях створення продовольчих товарів |
E100 - E182 |
Барвники. . |
E200 - E299 |
Консерванти. |
E300 - E399 |
Антиокислювачі (антиоксиданти). |
E400 - E499 |
Стабілізатори консистенції. |
E500 - E599 |
Регулятори кислотності, розпушувачі |
E600 - E699 |
Підсилювачі смаку й аромату. |
Е700 — Е800 |
Запасні індекси для іншої можливої інформації |
E900 - E999 |
Глазуруючі агенти, поліпшувачі хліба. |
За "Кодекс Аліментаріус" технологічні харчові добавки умовно поділяються на 23 класи та 49 підкласів на основі їх функціонального призначення (в таблиця 10.2.).
Таблиця 10.2 - Класифікація харчових добавок за функцією
Функціональні класи |
Підкласи (технологічні функції) |
Призначення добавок |
Кислоти |
Кислотоутворювачі |
Підвищувати кислотність та / чи надавати кислий смак продуктам |
Регулятори кислотності |
1.Кислоти; 2.Луги; 3.Буфери, 4.Регулятори рН |
Змінювати чи регулювати кислотність чи лужність харчового продукту |
Речовини, що перешкоджають злежуванню та грудкуванню |
1.Добавки, що перешкоджають затвердінню; 2.Речовини, що зменшують липкість; 3.Добавки, що підсушують; 4.Присипки; 5.Речовини, що розділюють |
Знижувати тенденцію часток харчового продукту прилипати один до одного |
Продовження таблиці10. 2 | ||
Пінопогашувачі |
Пінопогашувачі |
Перешкоджати чи знижувати утворення піни |
Антиокислювачі |
1.Антиокислювачі; 2.Синергісти антиокислювачів; 3.Комплексоутворювачі |
Підвищувати термін зберігання харчових продуктів, захищаючи їх від псування, що викликано окисленням, наприклад прогоранням жирів чи зміною кольору |
Наповнювачі |
Наповнювачі |
Збільшувати об’єм продукту, помітно не впливаючи на його енергетичну цінність (речовини інші, ніж вода чи повітря) |
Барвники |
Барвники |
Підсилювати чи відновлювати колір продукту |
Речовини, що сприяють зберіганню барв |
1.Фіксатори забарвлення; 2.Стабілізатори забарвлення |
Стабілізувати, зберігати чи підсилювати забарвлення продукту |
Емульгатори |
1.Емульгатори; 2.Помя’кшувачі; 3.Добавки, що розсіюють; 4.Поверхнево - активні добавки; 5.Помя’кшувачі речовин |
Утворювати чи підтримувати однорідну суміш двох чи більше фаз, що не змішуються (масло та вода в харчових продуктах) |
Емульгуючі солі |
1.Солі – плавники; 2.Комплексоутворювачі |
Взаємодіяти з білками сирів з метою попередження відділення жиру при виготовлені плавлених сирів |
Ущільнювачі (рослинних тканин) |
Ущільнювачі (рослинних тканин) |
Роблять чи зберігають тканини фруктів та овочів щільними та свіжими, взаємодіють з |
Продовження таблиці10. 2 | ||
|
|
агентами желювання - для виготовлення гелю чи укріплення гелю |
Підсилювачі смаку та запаху |
1.Підсилювачі смаку; 2.Модифікатори смаку; 3.Добавки, речовини, що сприяють розваренню |
Підсилюють природний смак та/чи запах харчових продуктів |
Речовини для обробки борошна |
1.Відбілюючи добавки; 2.Речовини, що додаються для покращення тіста; 3.Речовини, що додаються для покращення борошна |
Покращення хлібопекарської якості та кольору борошна |
Піноутворювачі |
1.Збиваючі добавки; 2.Аеруючі добавки |
Створювати умови для рівномірної дифузії газової фази у рідкі та тверді харчові продукти |
Гелеутворювачі |
Гелеутворювачі |
Текстурують продукт шляхом утворення гелю |
Глазуровачі |
1.Плівкоутворювачі; 2.Речовини, що полірують |
Надавати блискучий вигляд чи захисний шар при змазуванні ними зовнішньої поверхні продукту |
Вологозатримні агенти |
1.Добавки, що утримують вологу/воду; 2.Зволожуючі добавки |
Зберігати продукт від висихання шляхом нейтралізації впливу атмосферного повітря з низькою вологістю |
Консерванти |
1. Протимікробні та протигрибкові добавки; 2. Добавки для боротьби з бактеріями; 3. Хімічні стерилізуючи добавки для визрівання вин; 4. Дезінфектанти |
Підвищувати строк зберігання продуктів, захищаючи їх від псування, викликаного мікроорганізмами |
Пропеленти |
Пропеленти |
Виштовхувати продукт з контейнера (газ, інший ніж повітря) |
Продовження таблиці 10.2 | ||
Розпушувачі |
1.Розпушувачі; 2.Рречовини, що сприяють життєдіяльності дріжджів |
Вивільняти газ та збільшувати таким чином об’єм тіста (речовини чи суміші речовин) |
Стабілізатори |
1.Речовини, що зв’язують; 2. Ущільнювачі; 3. Волого - та вологозатримувачі; 4.Стабілізатори піни |
Зберігати однорідною суміш двох чи більш речовин, що не змішуються у харчовому продукті чи готовій їжі |
Підсолоджувачі |
1.Підсолоджувачі 2.Штучні підсолоджувачі |
Надавати харчовим продуктам чи готовій їжі солодкий смак (речовини, що не мають цукрову природу) |
Загусники |
1.Загусники; 2.Текстуратори |
Підвищувати в’язкість харчових продуктів |
Для зручності, звичайно, технологічні харчові добавки об’єднують у чотири великі групи: 1) речовини, що регулюють аромат та смак харчових продуктів чи покращують колір харчових продуктів; 2) речовини, що підвищують терміни зберігання продуктів харчування; 3) речовини, що полегшують та прискорюють проведення технологічних процесів; 4) речовини, що регулюють консистенцію та формують текстуру продуктів.