
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Київ нухт 2012
- •Основні правила роботи у хімічній лабораторії та техніка безпеки
- •Лабораторна робота №1 Основні класи неорганічних сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №2 Атомно-молекулярне вчення
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 3 Теплові ефекти хімічних реакцій
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 4 Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага.
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №6 Розчини електролітів. Гідроліз солей
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №7
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №8 Електрохімічні процеси
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 9 Координаційні сполуки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота №10 Властивості елементів VII –а групи та їх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Властивості Мангану, Ренію та їхніх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота 11 Властивості елементів VI-а груп та їхніх сполук
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Властивості елементів VI-в групи та їхніх властивостей
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота 12 Властивості елементів V-а групи та їхні властивості
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 13 Властивості елементів IV I III груп
- •Властивості елементів IV групи
- •Властивості елементів ііі групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 14 Властивості елементів II групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 15 Властивості елементів і групи
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Лабораторна робота № 16 Елементи підгрупи Феруму
- •Завдання та запитання для самопідготовки
- •Рекомендована література
Завдання та запитання для самопідготовки
У вигляді яких сполук зустрічаються в природі елементи підгрупи Купруму? Як добувають мідь, срібло і золото у вільному стані?
Де використовують мідь, срібло та золото? В які сплави входить мідь та де їх використовують?
Дайте характеристику електронної будови атомів Купруму, Аргентуму та Ауруму.
Як можна пояснити різку відмінність фізико-хімічних властивостей лужних металів і металів підгрупи Купруму?
Поясніть, чому атоми елементів підгрупи Купруму можуть мати валентність вище одиниці.
Як пояснити, що на повітрі вироби з міді зеленіють, а з срібла – чорніють?
Яка реакція називається реакцією срібного дзеркала?
Чому безводний купрум (ІІ) сульфат – білого кольору, а мідний купорос – синього?
Охарактеризуйте комплексні сполуки елементів підгрупи Купруму. Наведіть приклади сполук.
10. Закінчити рівняння реакцій:
Au+HCl+Cl2→ Ag+H2S+O2→
Au+KCN+O2+H2O→ AgBr+Na2S2O3(надл.) →
Au+H2SeO4(конц.) → СuCl+NH3∙H2O→
Сu2S+HNO3(конц.) → CuSO4+Na2CO3+H2O→
СuSO4+NaCN(надл.) → Na2SnO2+AgNO3+H2O→
Лабораторна робота № 16 Елементи підгрупи Феруму
Мета: дослідити властивості сполук Феруму, Кобальту, Нікелю; визначити стійкість цих сполук в залежності від ступені окиснення елементу.
Дослід 1. Добування ферум (ІІІ) гідроксиду.
У пробірку внести 3-4 краплини розчину солі Мора (NH4)2SO4∙FeSO4∙6H2O і додати розведений розчин лугу до утворення осаду ферум(ІІ) гідроксиду зеленого кольору. Перемішати одержаний осад скляною паличкою і через 1-2 хв спостерігати побуріння осаду внаслідок окислення гідроксиду ферум(ІІ) до гідроксиду ферум(ІІІ) під дією кисню. Записати рівняння реакцій.
Дослід 2. Характерні реакції на іони Fe2+ i Fe3+.
Приготувати у пробірці розчин солі Мора і додати краплину розчину калій гексаціаноферату(III) – червоної кров’яної солі K3[Fe(CN)6]. Відмітити колір одержаного осаду (турнбулева синь). Вказати хімічну назву й формулу одержаної сполуки. Ця реакція є характерною на іони Fe3+. Записати рівняння реакції в молекулярній та іонній формах.
У пробірку внести 5-6 краплин розчину ферум(ІІІ) хлориду і додати краплину розчину роданіду амонію (калію). Записати рівняння реакції добування Fe(SCN)3, який надає розчину яскраво-червоного забарвлення. За допомогою цієї реакції можна відкрити іони Fe3+ у розчині, якщо вони присутні у невеликій кількості (висока чутливість реакції).
У пробірку внести 4-5 краплин розчину ферум(ІІІ) хлориду і додати краплину розчину калій гексаціаноферату(ІІ) – жовтої кров’яної солі K4[Fe(CN)6]. Що спостерігається? Який колір має одержаний осад (берлінської лазурі)? Вказати хімічну назву одержаної сполуки. Записати рівняння реакції в молекулярній та іонній формах.
Дослід 3. Взаємодія заліза з кислотами.
У три пробірки додають по 3 краплини розведених розчинів кислот: у першу – хлоридної, у другу – сульфатної, у третю – нітратної. У четверту пробірку додати 3 краплини концентрованого розчину сульфатної кислоти. У кожну пробірку внести по шматочку залізної стружки. Пробірку з концентрованою сульфатною кислотою нагріти (обережно). Що спостерігається?
Далі в кожну пробірку додати по краплині 0,01 н розчину роданіду калію (амонію), який з іонами Fe3+ утворює сполуку Fe(SCN)3, яка надає розчину характерного червоного забарвлення.
Переконатись у тому, що в хлоридній і розведеній сульфатній кислоті утворюються іони Fe2+, а в сульфатній концентрованій і нітратній кислотах – іони Fe3+. За появою забарвлення спостерігати треба уважно, оскільки через деякий час (1 хв) у кислому середовищі Fe(SCN)3 розкладається. Записати рівняння виконаних реакцій.
Дослід 4. Добування гідроксидів кобальту (ІІ) та нікелю (ІІ) і їх окиснення.
У пробірку внести 3-4 краплини розчину солі Кобальту і по краплинах додавати розчин лугу. Спочатку утворюється осад основної солі кобальту синього кольору. Далі осад змінює колір на рожевий внаслідок утворення кобальт(ІІ) гідроксиду. Додати до осаду 2-3 краплини розчину пероксиду гідрогену з масовою часткою 3%. Що відбувається з осадом? Скласти рівняння реакцій, що відбуваються.
У пробірку внести 2-3 краплини розчину солі Нікелю і по краплинах додати розчин лугу до утворення світло-зеленого осаду нікель(ІІ) гідроксиду. До осаду додати 2-3 краплини розчину пероксиду гідрогену з масовою часткою 3%. Що спостерігається? Скласти рівняння реакцій.
Провести подібну реакцію, замінивши Н2О2 на бромну воду. Пояснити явища, які спостерігались.
Дослід 5. Комплексні сполуки кобальту і нікелю.
До 3-4 краплин розчинів солей кобальту(ІІ) і нікелю(ІІ) додати по краплинах 25%-ий розчин аміаку до розчинення одержаних спочатку осадів. Спостерігати забарвлення аміачних комплексів, що утворилися. Записати рівняння реакцій утворення аміакатів кобальту і нікелю (координаційне число 6). Чому аміачний комплекс кобальту(ІІ) з часом змінює забарвлення?
Додати у пробірку 3-4 краплини насиченого розчину кобальт(ІІ) хлориду і один мікрошпатель сухого калій нітриту. Додати 2-3 краплини 2 н розчину оцтової кислоти і суміш нагріти. Спостерігати виділення азоту і утворення жовтого осаду K3[Co(NO2)6]. Записати рівняння реакції.