2. Особливості оцінки стану харчового статусу спортсменів

Особливості анкетного опитування спортсменів для оцінки стану їх харчового статусу були наведені вище за текстом, тому зупинимось тільки на об’єктивних показниках оцінки.

При проведенні оцінки харчового статусу спортсменів враховують ті ж основні об’єктивні показники, що й для інших груп населення. Але є й відмінності, які обумовлені необхідністю враховувати і вплив харчування на спортивну відповідність спортсмена вимогам його спортивної спеціалізації. Навіть на такі, як естетичність та краса статури, що має велике значення в таких видах спорту як спортивні танці ( в залі та на льоду ), художня гімнастика, тощо. В значній мірі, така відповідність залежить від величини маси тіла спортсмена. Тому, дуже важливим є розрахунок маси тіла спортсмена, в залежності від оптимальності складу його тіла, для покращення відповідності самого спортсмена (спортсменки ) вимогам конкретного виду спорту. В цьому плані, в спортивній дієтологічній практиці, широко застосовується визначення відсотку жиру в загальній масі тіла, для наступного використання в проведенні корекції ваги та статури спортсмена.

Вказані положення викладені в рекомендаціях фахівців Американської асоціації дієтологів ( цит. за Крістін А. Розенблюм, 2006 ).

Важливо відмітити, що керуватися показниками вмісту жиру для оцінки харчового статусу спортсменів, рекомендується тільки відносно дорослих спортсменів. Використання цих показників стосовно спортсменів, які не досягли статевої зрілості, може призвести до негативних наслідків для їх здоров я.

Нормальним діапазоном вмісту жиру у тілі людини для не спортсменів складає 15-18 % для чоловіків та 20-25 % для жінок. Небезпечні рівні вмісту жиру складають < 4 % для чоловіків і < 10 % для жінок. Оптимальний склад тіла за вмістом жиру для спортсменів різних спеціалізацій з урахуванням статі наведений у таблиці 9. Класичні методи визначення вмісту жиру у тілі людини за величиною шкірно-жирової складки розглядалися вище за текстом.

Додатково можуть бути використані і інші більш точні методи визначення вмісту жиру, такий наприклад як рентгенівська абсорбциометрія. Використання сучасних високоточних інструментальних методів визначення вмісту жиру, дозволяє максимально зменшити похибки у визначеннях , які виникають насамперед за рахунок процесу дегідратації організму при користуванні деякими дієтами.

Таблиця 9

Діапазони фактичних відносних величин вмісту жиру у тілі для чоловіків та жінок – спортсменів високої кваліфікації різних видів спорту

( цит. за. Крістін А. Розенблюм, 2006 ).

Вид спорту	Жир, %
	Чоловіки	Жінки

Бейсбол/Софтбол 8-12 12-18

Баскетбол 6-12 10-16

Культуризм 5-8 6-12

Каное 6-12 10 - 6

Велосипедний спорт 5-11 8-15

Фехтування 8-12 10-16

Американський футбол 6 - 8 -

Гольф 10-16 12-20

Гімнастика 5-12 8-16

Скачки 6-12 10-16

Хокей на льоду ( на траві ) 8-16 12-18

Спортивне орієнтування 5-12 8-16

П’ятиборство - 8-15

Гребля 6-12 8-16

Регбі 6-16 -

Ракетбол 6-14 10-18

Ковзани 5-12 8-16

Лижний спорт 7-15 10-18

Стрибки з трампліна на лижах 7-15 10-18

Футбол 6-14 10-18

Плавання 6-12 10-12

Синхронне плавання - 10-18

Теніс 6-14 10-20

Легка атлетика:

біг 5-12 8-15

стрибки та метання 8-18 12-20

Тріатлон 5-12 8-15

Волейбол 7-15 10-18

Важка атлетика 5-12 10-18

Боротьба 5-16 -

Інші підходи відносно визначення маси тіла спортсмена можуть включати індивідуальний аналіз маси тіла спортсмена ( найнижча маса у дорослому віці ), методи визначення маси м язів, тощо.

Хід розрахунку маси тіла на основі оптимального ( бажаного ) складу тіла

Приклад.

Реальна маса тіла спортсменки складає 61,4 кг, вміст жиру у тілі становить 23 %, бажаний вміст жиру ( за бажанням спортсменки ) повинен становити – 15 %. За останні 5 років маса тіла спортсменки при зважуваннях, за умов задовільного загального стану здоров я, не була меншою за 55 кг ( мінімальна маса тіла ).