Категорія для порівняння

Дорослі

Неповнолітні та молодь

Термін, на який укладається трудовий договір

три види: строковий, безстроковий, на час певної роботи

перше робоче місце після навчання чи звільнення із військової (альтернативної) служби – на строк не менше 2 р., для молодих спеціалістів по розподілу – не менше 3 р.

випробування при прийнятті на роботу

призначається: для робітників – до 1 місяця; для вчителів, інженерів, лікарів, службовців – до 3 місяців; для службовців за погодженням з профкомом – до 6 місяців

не призначається (призначати заборонено)

переведення на іншу роботу

можна переводити на іншу роботу без згоди працівника на термін до 1 місяця протягом року

переводити без згоди заборонено

Переводити без згоди заборонено

40 годин

для осіб віком 15-16 років – 24 години; для осіб віком 16-18 років – 36 годин

Тривалість відпустки; право на відпустку у перший рік роботи

мінімальна : 24 календарні дні (через шість місяців роботи)

31 календарний день (до настання 6-місячного терміну, влітку)

Особливості звільнення з роботи з ініціативи власника

потрібна згода профспілкового комітету

крім згоди профкому потрібна згода комісії у справах неповнолітніх, а для молодих спеціалістів – дозвіл міністерства або відомства, якому підпорядковано підприємство

Обмеження застосування праці

загальних обмежень не існує

заборонено застосовувати: – на важких роботах, шкідливих, небезпечних, підземних, у нічний час, вихідні, святкові дні, на надурочних роботах, по підійманню і переміщенню вантажів понад норму

№

Проблема

Установа/Організація

Дії установи чи організації для вирішення проблеми

1

Знущання, насильство над дитиною в сїм`ї

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї;органи внутрішніх справ; кризові центри; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї;

органи опіки і піклування.

Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 р. чітко встановлено правові, соціальні та організаційні основи попере­дження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладаєть­ся здійснення заходів попередження насильства в сім'ї. Насильс­тво в сім`і — це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї до іншого, що порушують конституційні права і свободи дитини або завдають їй моральної шкоди чи шкоди її фізичному або пси­хічному здоров'ю.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім’ї: -розробляє і затверджує методичні рекомендації щодо проходження корекційної програми та організовує забезпечення кризових центрів такими методичними рекомендаціями; -надає органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян, окремим громадянам методичну і практичну допомогу, консультації з питань попередження насильства в сім’ї; -організовує і проводить просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї або де було вчинено насильство в сім’ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися; -організовує і проводить просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед громадськості про проблему насильства в сім’ї та заходи, які існують з попередження насильства в сім’ї.Центральний орган виконавчої влади: бере участь в розробленні та реалізує державну політику щодо попередження насильства в сім'ї; координує діяльність уповноважених підрозділів органів внутрішніх справ, органів опіки і піклування у питаннях попередження насильства в сім'ї; визначає потребу регіонів у створенні спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї та організовує роботу з їх створення; здійснює контроль за організацією і діяльністю спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї; здійснює збір та узагальнення даних про насильство в сім'ї відповідно до законодавства; організовує і проводить соціологічні, психолого-педагогічні та кримінологічні дослідження насильства в сім'ї; організовує проходження корекційної програми особами, які вчинили насильство в сім'ї; звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за наданням відповідної допомоги жертвам насильства в сім'ї; приймає і розглядає заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім'ї і реальну загрозу його вчинення; направляє жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза його вчинення, до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.

Повноваження уповноважених підрозділів органів внутрішніх справ щодо попередження насильства в сім'ї:

-виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; -беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними; -відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу; -виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї; -приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення; -вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї; -повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися; -направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства; -виносять захисні приписи у випадках, передбачених цим Законом; -надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів; Органи опіки і піклування: -надають допомогу у відновленні порушених прав та захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях, дітям-сиротам, які залишилися без піклування батьків і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників), прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також членам сім'ї, визнаним в судовому порядку недієздатними, у випадках, коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї; -представляють у суді інтереси дітей та недієздатних членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї або стали жертвами насильства в сім'ї; -здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в сім'ї, передбачені законом.

Кризові центри :

-здійснюють прийом членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; -здійснюють прийом осіб, які вчинили насильство в сім'ї, для проходження корекційної програми; -організують надання необхідної психологічної, педагогічної, медичної, юридичної допомоги членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; -розробляють корекційні програми та організовують їх проходження особами, які вчинили насильство в сім'ї; -відповідно до можливостей надають притулок для тимчасового перебування членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; - взаємодіють із засобами масової інформації, громадськими організаціями у проведенні просвітницької та виховної роботи з питань попередження насильства в сім'ї. Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї :

-надають жертвам насильства в сім'ї первинну медико-санітарну і психологічну допомогу, окремі види психіатричної допомоги на підставах та в порядку, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" -за необхідності направляють жертв насильства в сім'ї для відповідного подальшого лікування; -організовують надання юридичних консультацій жертвам насильства в сім'ї та у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги; повідомляють про вчинене насильство в сім'ї уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ; -надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів.

2

Відмова у прийнятті на роботу неповнолітніх

Районна(міська) служба у справах дітей, державна служба зайнятості

У разі відмови у прийнятті на роботу громадян, які належать до соціально незахищених категорій населення відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", в тому числі неповнолітніх, державна служба зайнятості стягує з роботодавців штраф. При відмові роботодавця від добровільної сплати штрафу - він стягується центром зайнятості у судовому порядку. Порушення законодавства про працю караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

3

Звільнення неповнолітнього з ініціативи

роботодавця без

поважних на те причин

Районна(міська) служба у справах дітей

Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці; поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.Якщо міська служба дійде висновку, що немає серйозних підстав для звільнення, власник на має права звільняти неповнолітню особу з власної ініціативи. Відповідно до ст. 172 Кримінального кодексу України незаконне звільнення неровнолітнього працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

4

Відмова батьків сплачувати аліменти

Державна виконавча служба

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове рішення.Порядок стягнення аліментів визначено Законом України «Про виконавче провадження». У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника. Крім того, у випадку, коли батьки злісно ухиляються від виконання аліментного обов’язку, до них застосовується кримінальна відповідальність. Так, згідно зі статтею 164 Кримінального кодексу України за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. Також слід звернути увагу на те, що якщо у платника аліментів немає реальної можливості виплачувати аліменти, то мають притягуватися до участі інші родичі дитини. Слід зазначити, що поняттям «родичі» охоплюються такі особи, як баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. Згідно зі статтею 265 СК баба, дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. У разі неможливості надавання такої допомоги, держава несе обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами. Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. Додатково зазначаємо, що згідно із  Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року з 1 січня 2010 року впроваджуються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, зокрема з 1 січня для дітей віком до 6 років становить - 755 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 901 гривню.

5

Встановлення строку випробовування для молодого спеціаліста

Профспіфлкова організація

Випробування встановлюється угодою сторін.Одностороннє встановлення власником умови про випробування є неприпустимим!Умову про випробування має бути застережено в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (абзац перший ст. 26 КЗпП. Але це для випадку з юридичною особою. Що стосується приватного підприємця, то краще умову про випробування зазначити у трудовому договорі. Щоб додатково підтвердити обопільну згоду сторін на встановлення строку випробування, необхідно продублювати згоду працівника ще в якомусь документі, наприклад у заяві про прийняття на роботу.У деяких випадках і для деяких категорій працівників, зокрема перелічених у ст. 26 КЗпП, не допускається встановлення строку випробування.Не встановлюється випробування при прийнятті на роботу:- для осіб, які не досягли вісімнадцяти років; - для молодих працівників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; - для молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; - для осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби; - для інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, до установи, організації, а також в інших випадках, передбачених законодавством.Тобто можна зробити висновок, що для молодого спеціаліста, який щойно закінчив ВНЗ, не може бути встановлено строк випробування, і в будь-якому разі він не може перевищувати 3 місяці(6 місяців за згодою з профспілкою)