Навчальна література

1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копейчикова.- К.: Юрінком, 1997, с. 10-14.

2. Загальна теорія держави і права (Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів) / За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина.- Харків: Право, 2002, с. 10-15.

3. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах. Учебно-методическое пособие.- М.: Юристъ. 2003. с. 28-30.

4. Нечитайленко А.О. Державний екзамен з теорії держави і права. Навчальний посібник. – Харків, 2007, с. 46-52.

5. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Юрайт-М, 2001. с. 35-39.

6. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.- Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000, с. 17-24.

7. Скакун О.Ф, Подберезский Н.К. Теория права и государства.- Харьков, 1997, с. 14-23.

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою правознавство.

2. Які науки належать до суспільних.

3. Який зв'язок має теорія держави і права з філософією.

4. Як теорія держави і права співвідноситься з економічною теорією.

5. Який вплив здійснює на науку теорії держави і права політологія.

6. Які положення соціології використовує наука теорії держави і права.

7. В чому знайшов свій прояв вплив історичної науки на науку теорії держави і права.

8. Як співвідноситься наука теорії держави і права з археологією, антропологією, географією та іншими спеціальними науками, які досліджують певні сторони існування людського суспільства.

9. Що являють собою юридичні науки. Що спільного вони мають з іншими суспільними науками і у чому полягають їх особливості.

10. Які юридичні науки належать до історико-теоретичних, і як з ними співвідноситься наука теорії держави і права.

11. Що утворює систему галузевих та міжгалузевих юридичних наук і за якими напрямками взаємодіє з ними наука теорії держави і права.

12. Які особливості мають спеціальні юридичні науки і у якому зв'язку з ними знаходиться теорія держави і права.

13. Яким є сучасний стан науки теорії держави і права, і які існують перспективи її подальшого розвитку.

14. Як впливає наука теорії держави і права на формування нових галузей знань про державу і право.

Теми рефератів

1. Теорія держави і права в системі інших суспільних наук.

2. Теорія держави і права в системі інших юридичних наук.

3. Теорія держави і права та розвиток юридичної науки.

Семінарське заняття 3.

Передумови виникнення держави.

Наукові теорії виникнення держави

(2 год.)

План заняття:

1. Структура первісного суспільства. Органи влади і управління у первісному суспільстві.

2. Причини та загальні закономірності виникнення держави.

3. Особливості виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних (азіатських) держав.

4. Відмінність держави від організації публічної влади первісного суспільства. Специфічність утворення держав у ХХ столітті.

5. Загальна характеристика теоретичних досліджень про походження держави та основних теорій походження держави.

6. Положення сучасної вітчизняної науки теорії держави і права щодо основних закономірностей походження держави.

Методичні вказівки

1. Розгляд першого питання, природно, слід розпочинати із визначення періоду існування первісного ладу, а це час від появи людини (близько двох мільйонів років тому) до виникнення держави (близько п'яти тисяч років тому). Це питання передбачає характеристику структури первісного суспільства, під якою розуміється сукупність його складових елементів. Необхідно назвати ці елементи і визначити сутність сім'ї, роду, фратрій, плем'я, союзу племен.

Характеризуючи владу у первісному суспільстві, слід підкреслити її особливості, а саме, що вона не знала майнових, станових, класових та інших ознак або певних форм. Єдиним джерелом і носієм цієї влади була уся община, а способом її реалізації – самоврядування.

Необхідно назвати також органи влади і управління в цьому суспільстві і усвідомити, що найбільш важливі питання життєдіяльності структурних елементів первісної общини вирішувалися її загальними зборами; плинні ж питання розв'язували старійшини (ради старійшин). Студент має зазначити, що простота побудови органів влади у той час зумовлювалась недосконалістю економічної і соціальної організації первісного суспільства, а тому ще не було необхідності створювати спеціальний апарат управління, у тому числі й апарат примушування, який об'єктивно мав би бути відокремлений від суспільства.

2. На другому питанні студент має зосередити особливу увагу, оскільки саме воно присвячене по суті центральній проблемі, з дослідженням і вирішенням якої пов'язане домінування тієї чи іншої наукової точки зору на виникнення держави і права. Слід враховувати, що держава як організація суспільства особливого типу виникає на певному етапі його розвитку, і походження держави пов’язується перш за все з об’єктивною необхідністю існування інституту влади в політичній системі суспільства. А ця необхідність зумовлена передусім тим, що внаслідок трьох великих розподілів праці суспільство опинилося на якісно новому етапі свого розвитку, що й потребувало суттєвих змін в організації його управління. Студент має охарактеризувати ці розподіли праці і вказати, чому саме вони стали основною причиною виникнення держави. Слід охарактеризувати й інші причини.

3. Відповідаючи на третє питання і характеризуючи процес походження державності в різних частинах світу, слід відзначити відмінності, які існували в житті суспільства на Заході та Сході нашого континенту, на роль приватної власності на засоби виробництва у виникненні держав сучасної Європи та на вплив географічних та кліматичних факторів у виникненні ознак державності на Сході. При цьому студент повинен вказати і на особливості виникнення окремих держав.

4. Відповідь на четверте питання має бути побудована на порівнянні ознак держави і державної влади та ознак публічної влади у первісному суспільстві. Зокрема, необхідно детально охарактеризувати такі риси організації влади до появи держави: 1) соціальна однорідність та відсутність антагоністичних (непримиренних) протиріч між окремими групами суспільства; 2) розподіл людей за кровно-родинною ознакою; 3) наявність суспільної влади, яка співпадала з інтересами всіх людей і захищала ці інтереси; 4) по суті був відсутній спеціальний апарат примусу; 5) не було будь-якого формального розподілу функцій при здійсненні публічної влади; 6) поведінка людей регулювалася неписаними правилами – соціальними нормами (моральними, етичними, релігійними, а також звичаями, традиціями, табу та ін.), які складалися у суспільстві впродовж всього періоду його існування і розвитку, жили у свідомості людей, виконувалися ними добровільно, і за їх порушення застосовувалися заходи впливу, які виходили від певних груп суспільства, де вони діяли, і визнавалися загальнообов'язковими.

Паралельно необхідно назвати й ознаки держави, коротко розкриваючи їх зміст, оскільки детально вони будуть розглядатися на наступних заняттях.

Що ж до утворення держав у ХХ столітті, то необхідно враховувати, що в той час існувала вже переважна більшість сучасних держав. Втім, з'являлись і нові – в самостійні перетворювалися колишні колонії; деякі об'єднувалися в єдині держави (СРСР,СФРЮ), а деякі, навпаки, ставали незалежними, виходячи із складу інших держав (держави колишнього СРСР); інші виникли внаслідок національно-визвольних рухів. Студент має усвідомити, який саме досвід будівництва попередніх століть міг бути чи був врахований при утворенні держав в цей період.

5. При розкритті п'ятого питання слід звернути увагу на розмаїття точок зору мислителів давнини, а пізніше – й представників різноманітних, перш за все суспільних, наук на походження держави. Студент має усвідомити, чому в основу відповідних вчень було покладено морально-релігійні, психологічні, еколого-географічні, військово-політичні, соціально-економічні, та інші фактори і які теорії побудовані на цих факторах. Характеризуючи окремі теорії походження держави, необхідно виявляти як їх прогресивні риси, так і слабкі сторони, наявність яких не дозволяє сприйняти ці вчення як бездоганні та єдино вірні.

6. Шосте питання слід розглядати на основі аналізу сучасних наукових розробок науковців-юристів та представників інших суспільних наук, висновки яких ґрунтуються перш за все на соціально-економічних факторах як основних при виникнення державності. Студент має вказати на ці фактори, охарактеризувати їх та висловити свою власну думку щодо беззаперечності (або хибності) положень сучасної науки відносно походження держави.