Плани семінарських занять

Змістовний модуль 1: "Загальнотеоретичне вчення про державу"

Семінарське заняття 1.

Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна. Функції науки теорії держави і права.

(2 год.)

План заняття:

1. Виникнення та розвиток загальнотеоретичної науки

про державу і право.

2. Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна.

3. Предмет науки теорії держави і права.

4. Система теорії держави і права, її головні наукові напрямки.

5. Методи пізнання теорії держави і права. Система

загальнонаукових та спеціально-юридичних методів як засобів

дослідження державних та правових інститутів.

6. Сутність понять „функції юридичної науки" та "функції науки

теорії держави і права". Види функцій теорії держави і права.

Методичні вказівки

1. Розкриваючи перше питання, слід відзначити, що процес становлення науки теорії держави і права пройшов певні етапи, і вона не з’явилася сама собою як сукупність ким-небудь заздалегідь встановлених теоретичних знань, будь-ким визначених державно-правових термінів, догм і понять. Її поява як самостійної юридичної науки зумовлена, з одного боку, накопиченням і узагальненням всіх юридичних знань, які містили в собі прообрази сучасних галузевих юридичних наук – цивільного, сімейного, кримінального права та інших і які не мали скільки-небудь визначеної системи, єдиного предмету вивчення. Ці первинні знання про державу і право містила в собі інша юридична наука – так звана „енциклопедія права”. З іншого боку, становленню теорії держави і права сприяли положення та висновки науки філософії права, яка вивчала об’єктивні та загальні закономірності становлення і розвитку правових явищ з точки зору теорії природного права.

Отже, на основі окремих знань про право та філософського осмислення основних явищ правової дійсності в 70-х роках ХІХ століття вперше вводиться науковий термін „теорія права” (А. Меркель), під яким розуміється система наукових знань про закономірності виникнення та розвитку права, а незабаром – держави і права.

2. Друге питання теми слід розкривати з визначення сутності науки взагалі і суспільної та юридичної наук зокрема, до яких належить теорія держави і права. Тут необхідно зауважити, що будь-яка наука, в тому числі і наука теорії держави і права, являє собою сукупність певних знань, які отримані в результаті дослідницької діяльності фахівців по вирішенню певних проблем, що виникають в житті суспільства. Всі науки поділяються на точні, природничі та суспільні. Теорія держави і права належить до наук суспільних. Студент повинен визначити, система яких знань складає цю науку.

Необхідно відзначити також, що теорія держави і права є сукупністю знань про державу і право взагалі. Не було і не могло бути теорії рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держави і права, як і теорії держави і права Стародавнього Риму, Київської Русі, Сполучених Штатів Америки, сучасних України або Росії тощо. Наука теорії держави і права на основі положень та висновків, опрацьованих іншими юридичними науками, вивчає всі державно-правові інститути, що притаманні будь якій державі і будь-якій правовій системі, незалежно від того, на якому конкретно-історичному етапі вони виникли та існували.

Якщо наука є системою всіх без винятку знань щодо певних явищ, то навчальну дисципліну можна характеризувати як систему лише тих знань, з якими знайомлять передусім студентів з огляду на необхідність їх використання в майбутній практичній діяльності як фахівців певних галузей економіки, соціально-культурного будівництва та адміністративно-політичної діяльності. Отже, студент має визначити, що ж являє собою теорія держави і права як навчальна дисципліна.

3. Відповідь на третє питання необхідно давати, враховуючи, що предмет будь-якої науки становлять ті явища навколишнього світу, які вивчає ця наука. Втім, слід вміти відокремлювати поняття „предмет” та „об’єкт” науки, бо один і той же об’єкт може вивчатися багатьма науками за допомогою своїх особливих методів. Наприклад, земля вивчається і ґрунтознавством, і правознавством (як один з об’єктів екологічних правовідносин); економічні відносини вивчаються і економічною теорією, і правознавством (якщо вони врегульовані правом). Отже, об’єкт науки – поняття більш широке за поняття „предмет науки”. Предмет науки теорії держави і права становлять основні, загальні закономірності виникнення, існування та розвитку держави і права. Студент повинен охарактеризувати ці закономірності, провести розмежування цього предмету від предмету наук історії держави і права та історії вчень про державу і право.

4. Характеризувати систему науки теорії держави і права при висвітленні четвертого питання слід, враховуючи головні напрямки, за якими її представники здійснюють наукові дослідження. А це, зокрема, аналіз питань щодо визначення сутності держави та її інститутів; еволюції форми та функцій держави; принципів демократичної, соціальної, правової держави; удосконалення механізму держави з розвитком її інститутів; удосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин та його елементів, а також постановка та вирішення проблем, пов'язаних із вчиненням правопорушень та застосування порівняно нових заходів окремих видів юридичної відповідальності

5. Даючи відповідь на п'яте питання, студент має провести паралель між предметом і методом науки: якщо предметом науки є те, що вона вивчає, то метод вказує на те, як, за допомогою яких засобів та прийомів вона здійснює свої дослідження. З огляду на це студент і має дати визначення методу науки теорії держави і права, охарактеризувати загальнонаукові (філософської діалектики, сходження від простого до складного та від абстрактного до конкретного, єдності історичного і логічного, системності, соціального експерименту ) та спеціальні методи – прийоми та засоби, які: 1) опрацьовані іншими науками – технічними, гуманітарними, природними (кібернетичний, статистичний, конкретно-соціологічний); 2) є суто юридичними (формально-юридичний, порівняльно-правовий).

6. Висвітлюючи шосте питання теми, слід мати на увазі, що вирішення завдань, які постали перед будь-якою наукою, здійснюється за декількома паралельними напрямками, які й характеризують функції тієї чи іншої науки і вказують на ті цілі, яких вона покликана досягти, на ту роль, що відіграє кожна з них у справі виявлення істини у пізнанні природних та суспільних явищ та запровадженні наукових результатів у практику людського буття. З цієї точки зору і юридична наука, у тому числі й наука теорії держави і права, виконує певні функції.

Студент має розкрити сутність понять "функції науки" та "функції науки теорії держави і права" та вказати, який вплив і на які об'єкти здійснює наука теорії держави і права.

Характеризуючи окремі функції науки теорії держави і права, які вказані в плані заняття, студент має звернути увагу на те, в чому саме полягає їх сутність і в чому вони знаходять свій прояв.

Так, студент має усвідомити першорядне значення в юридичному освітянському процесі онтологічної (від грецького оntos – сутнє та logos – наука. Тобто це – наука про сутність, буття будь-чого) або пізнавальної функції і вказати на те, що саме пізнається за допомогою науки та навчальної дисципліни теорії держави і права, які державно-правові явища, їхні загальні риси та особливості й закономірності їх виникнення, існування та розвитку.

Характеризуючи евристичну функцію, студент повинен вказати на ті наукові відкриття, які винайшла наука теорії держави і права, досліджуючи загальнотеоретичні питання стосовно ознак державності, принципів існування демократичної, соціальної, правової держави тощо, а також стосовно елементів правового регулювання суспільних відносин, визначення ознак певних правових інститутів, сутності законності та правопорядку і засобів їх забезпечення тощо.

Студенту слід вказати на сутність та призначення ідеологічної функції цієї науки, на прикладах довести, що вона є відображенням інтересів домінуючих у суспільстві політичних сил, відіграє визначальну роль у формуванні правової свідомості всіх членів суспільства та окремих його груп, сприяє підвищенню рівня правової культури громадян та посадових осіб.

Розкриваючи зміст прогностичної функції, необхідно визначити, які саме зміни у суспільному, державному і правовому житті можна прогнозувати, використовуючи положення науки теорії держави і права.

Особливу увагу студент має приділити науково-прикладній функції, яка знаходить свій прояв у тому, що окремі положення науки теорії держави і права (зокрема, щодо теоретико-правових шляхів подолання прогалин і суперечностей у праві, застосування аналогії права та аналогії закону) і сьогодні застосовуються в практичній діяльності державного апарату, передусім в роботі судових і правоохоронних органів.