3. Обстеження власного мовлення дитини (експресивного мовлення)

А. Стан артикуляційного апарату (за Савченко)

Дані про будову та рухомість артикуляційного апарату учнів отримують на основі огляду видимих органів та за допомогою різних вправ, що їх виконують учні за завданням логопеда.

Як свідчить досвід, вади будови артикуляційного апарату перешкоджають оволодінню правильною вимовою лише тоді, коли поєднуються 3 вадами прикусів, зубних рядів, вуздечки язика, з вадами піднебіння.

Якщо дитина має виразні вади прикусу, зубного ряду, піднебіння, її треба направити на консультацію та лікування до ортодонта. Якщо коротка вуздечка, дитину направляють на хірургічну операцію. Але перед цим слід переконатися, що вуздечка справді вкорочена, що дитина не може доторкнутися кінчиком язика до краю нижньої губи. Якщо ж дитина може виконати таку вправу, треба спробувати виробити правильну вимову звука р без хірургічного втручання. Для визначення рухомості губ, щелепи, язика пропонують: відкрити — закрити рот, посміхнутись — витягнути губи трубочкою, покласти язик на нижню, верхню губу, підняти язик до верхніх альвеол, піднебіння.

Щоб перевірити уміння міняти положення органів мовлення, утримувати їх у певному положенні протягом деякого часу, пропонують такі вправи: висунути язик і тримати його в такому положенні (не торкаючись зубів і губ), поки логопед лічить до трьох (п'яти); виконати серію рухів типу: покласти кінчик язика на верхню губу, нижню, перевести кінчик язика в правий, а потім лівий куток рота; покласти кінчик язика за верхні зуби, нижні, на нижню губу, верхню (3-4 послідовних рухи).

Якщо язик під час утримування його в певному положенні відхиляється вбік (частіше в правий), є труднощі у виконанні серії рухів, стан рухової функції треба ретельно перевірити. Це особливо важливо в тих випадках, коли порушена вимова звуків кількох артикуляційних груп та наявний боковий сигматизм. Ці симптоми можуть бути сигналами того, що в дитини не дислалія, а стерта дизартрія. Для встановлення остаточного діагнозу таких дітей має оглянути лікар-психоневролог.

А) Будова артикуляційного апарату

Губи – товсті, м’ясисті, короткі, малорухливі , розщеплення.

Зуби – рідкі, мілкі, криві, поза щелепною дугою; великі, без проміжків між ними; з великими проміжками; відсутні якісь зуби.

Прикус – відкритий передній, відкритий боковий, глибокий, мілкий.

Щелепи – верхня висунута вперед; нижня висунута вперед.

Піднебіння – вузьке, високе або пласке, низьке.

Язик – масивний, маленький, великий, вкорочена підязикова вуздечка.

Б) Перевірка стану знань органів артикуляції

№ п/п	Завдання	Виконання за інструкцією	Виконання по показу
1.	Що це? (показую на собі) верхня губа; нижня губа; верхні зуби; нижні зуби; кінчик язика; альвеоли; нижня щелепа
2.	Покажи у себе верхню губу; нижні зуби; тверде піднебіння; альвеоли; кінчик язика; верхню губу.

В) Уточнення і доповнення знань

№ п/п	Завдання	Виконання за інструкцією	Виконання по показу
1.	Знайди помилку: показую верхню губу, а говорю – нижня і т.д.
2.	Знайди те, до чого я доторкнусь: верхня губа; кінчик язика; нижні зуби.

Г) Вміння керувати органами артикуляції

- Знайди кінчиком язика нижню губу, верхні зуби, альвеоли…. - Висунь широкий язик, оближи верхню губу, зроби гострий язик….

- Зроби трубочку губами

- Зроби язик ковшем (чашечкою) і тримай доти, доки я буду рахувати.

- Переключення : доторкнутися до верхньої губи, а потім до нижніх зубів; поклади

язик у верхній кут рота, а потім підніми до піднебіння.

Д) Формування вмінь виконувати і розрізняти основні способи утворення перешкод

(перед цим пояснюють слова «зімкнення» і «щілина»

1. Визнач, що я утворила:

• зімкнення губами

• щілина зубами

• зімкнення зубами.

2. Утвори:

• зімкнення губами

• щілину зубами

зімкнення кінчик язика з верхніми зубами

У посібнику Малярчук А.Я., зокрема, подані такі методичні рекомендації щодо обстеження будови та моторики артикуляційного апарату ( з посиланням на друковані праці Мастюкової О.М [8].): оглядаючи артикуляційний апарат, логопед відзначає дефекти губ, зубів, прикусу, язика, піднебіння (можливі дефекти будуть вказані далі). Під час перевірки моторики (рухливості) артикуляційного апарату логопед пропонує виконати різні вправи:

• для губ: розтягнути губи у посмішку, потім зробити губами трубочку, закласти нижню губу на верхню і навпаки та ін.;

• для язика: підняти язик до піднебіння, потім опустити вниз до нижніх зубів; переміщувати кінчик язика від одного куточка губ до іншого, цмокати язиком та ін.;

• для м'якого піднебіння: пропонуємо дитині кілька разів вимовляти звук "а" і в цей час спостерігаємо за рухливістю м'якого піднебіння; перевіряємо видих повітря через ніс, рот;

• для щелеп: перевіряємо рухливість нижньої щелепи; про­симо її висунути вперед, праворуч, ліворуч і т. д.

Усі результати обстеження фіксуються, оскільки навіть незначні від­хилення в руховій функції артикуляційного апарату можуть при­звести до мовленнєвих вад, а тому вони фіксуються логопедом у мовленнєвій картці чи протоколі обстеження мовлення. Зручно фіксувати результати такого обстеження у картці стану розвитку артикуляційної моторики і дихання розробленою Гавриловою Н.С.[10], яка подається у додатках до лекції ( Додаток № 1)

Б. Обстеження звукової системи мовлення

* Обстеження звуковимови

Проводиться з обов’язковим використанням наочності. Підбираючи дидактичний матеріал для виявлення стану звуковимови, ми користувались критеріями об'єднання приголосних фонем в артикуляційні групи, які викладає М.А. Савченко[9]: «...приголосні фонеми в українській літературній мові об'єднуються в 12 артикуля­ційних груп: п, б, м; т, т', д, д'; н, н'; к, ґ; х, г; ф, в; й; с, с', з, з'; ш, ж; ц, ц', дз, дз'; ч, дж; л, л', р, р'» також обстежується вимова йотованих звукосполучень і вимова голосних (при потребі).

Отже, в такому порядку і обстежуються всі приголосні звуки.

А) Як дитина вимовляє звуки поза мовленням

А – Аня са ра

О – Оля ше ло

И – им бе му

У – Уля пи ни

Б) Називання слів за малюнками (заданий звук повинен бути на початку, в середині і в кінці слова, а також у словах зі збігом приголосних.

В) Як дитина використовує звуки в мовленні

П – Б Петрик і Люба побували на палубі корабля.

Т – Д . Край дороги росли стрункі тополі і могутні дуби.

Х До завірюхи треба кожуха.

К Не краса красить, а розум

Г Ніс Гриць пиріг через поріг,

Став на горіх – упав на поріг.

В Водовіз віз воду з водопроводу.

Ф У Фросини новий сарафан і фартух.

Й Ходить полем з краю в край,

Ріже чорний коровай.

С -С' Босий хлопець сіно косить.

Босі ноги роса росить.

З -З' Зіна зразу відгадала загадку.

Ц - Ц' Цього вечора прийшов циклон

ДЗ- ДЗ' Дзвонити, дзьобик, дзюркіт, дзиґа.

С-Ш Саша , шосе, сушка….

Саша сушить сухарі.

Що посієш, те й пожнеш.

Йшла Саша по шосе, несла сушку і суфле.

Р-Л Верблюд, орел, балерина…..

Без вітру і трава не шелестить.

З велико хмари малий дощ буває.

З-Ж Замок, жало, жаба, зал….

Дружба дорожча за золото.

Жабка в озері жила, поблизу від журавля.

С-Ц Сонце, синиця…..

Любить співати на сосні синиця.

Софійка і Степан виступали на сцені.

Ш – Ж Вибіг Грішка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Грішка кішку,

Хай піймає кішка мишку.

Ч В чаплі чорні черевички.

Чапа чапля по водичці.

Черепаха чаплю вечором,

пригощала чаєм з печивом.

ДЖ джерело, джемпер, джигіт, бджола.

Л-Л' Лелека ластівку питає:

- Хто вище всіх птахів літає?

- Літають люди вище всіх,

На літаках своїх легких.

Р Подібні три брати:

Панкрат на Марата,

Марат на Кіндрата,

Кіндрат на Панкрата.

Р -Р' Під старою грушкою живе кріт.

Вивчаючи вимову кожного звука, зокрема, необхідно виявити вміння дитини вимовляти його ізольовано, в словах і використовува­ти у самостійному мовленні.

Вимова звуків перевіряється в такій послідовності. Логопед про­понує дитині вказати малюнки, у назвах яких досліджуваний звук стоїть у різних позиціях: на початку, усередині, в кінці слова і при збігу приголосних.

Якщо дитина не може вимовити звук у слові, їй пропонується ви­мовити ті самі слова відображено (за логопедом), а також повторити прямі і обернені склади з цим звуком.

При обстеженні стану звуковимови особливу увагу треба звер­нути на те, чи не плутає дитина у самостійному мовленні фонеми, подібні за артикуляцією чи звучанням (с — з, с — ш, з — ж, ж — ш та ін.).

У процесі діагностування дитини логопед занотовує характерні особливості вимови звуків кожної артикуляційної групи у завчасно заготовленій таблиці і за допомогою умовних позначень. Наводимо зразок такої таблиці і умовні позначення, подані у методичному посібнику М. А. Савченко.

Звук	Самостійна вимова	Відображена вимова	Висновок
с с' з з'	с –>с' + з –> з' +	+ + + +	с, з — не автома­тизовано
ш ж	ш—>с' ж—>с'	ш—>с' ж—>з'	ш, ж — вади місця творення перепони
ц ц' дз дз'	ц–> т' ц–> т' дз—>д' дз—>д'	ц–>т' ц–>т' дз–>д' дз–>д'	ц, ц', дз, дз' — вади місця й способу творення перепони
р р'	Р– >гарк.вим. р'– > гарк.вим.	р — гарк. вим. р' — гарк. вим.	р, р' — вади місця творення перепони (вібрує м'яке піднебіння)
л л'	л—>л' +	л—>л' +	л — вади участі спинки язика

Умовні позначки

–>	заміна звука
	плутання звуків
	звук має кілька замінників
м / з	міжзубна вимова
п / з	призубна вимова
г / з	губно-зубна вимова
бок. вим.	бокова вимова
нос. вим.	носова вимова
гарк. вим.	гаркава вимова

Далі обстежується використання звуків у власному мовленні дитини – для кожного звука чи групи звуків добираються речення, які дорослий пропонує повторити, або добираються сюжетні малюнки , у назвах зображень яких є необхідний звук і пропонує дитині описати малюнок.

* Обстеження складової структури слова

Як вважає Лєвіна Р.Е. та інші фахівці, цей матеріал може бути поданий, як в усному варіанті, так і з опорою на наочність, але обов’язково з урахуванням віку дитини.

Ведмідь Акваріум

Двері Демонстрація

Трамвай Холодильник

Верблюд Перехрестя

Абрикоси Телевізор

Проспект Фотографуватися

Скатертина Мотоцикліст

Ластівка Велосипедист

Рушничок Чорнильниця

Іграшки Транспорт

Під мухомором Зліпити сніговика

*Обстеження рівня розвитку фонематичних процесів та стану звукового аналізу слова

– розрізнення не мовленнєвих звуків( стук по столі, звучащі предмети; потім ставимо ширмочку і дитина має вгадати звук – (стук , хлопки, бубон, брязкальце, металофон)

– повторення ритму: відстукування олівцем, плескання в долоні;

– запам’ятай і відтвори звук (на збережених звуках дитини);

І И Е О

І Е А У

– повторення складів за логопедом : па-ба-да, са-со-сі, са-ша-за.

Використовуються всі звуки (ті що дитина вимовляє, і ті у вимові яких

дитина відчуває труднощі);

– розрізнення даного звука серед інших збережених звуків.(Якщо почуєш

звук «с» плесни у долоні) а, п, к, с, л, е, с, з; с, з, ш, с, ч, ш, с;

У – о, у, в, и, у, і

Т – м, п, т, к, н, т

– повторення слів за логопедом – це ряд в якому слова відрізняються одним

звуком (бити, пити, жити, мити, лити, вити….);

– розрізнення слів – паронімів . На столі розкладаються картки з малюнками

коза

гілка

коса

білка

рак

мак

Озвучуються назви всіх картинок і дається інструкція дитині : «Покажи

де рак, а де мак……….

– визначення наявності звука в слові: « Я буду називати слова, якщо ти

почуєш звук «в» підніми руку (вікно, риба, сова, фара, острів…)

Ш - шахта, космос, ніс, подушка, каша, жолудь, шуба, ніж…

С - фазан, сокіл, чапля, зозуля, сестра, квасоля, лоза, синиця, олівець…

Ч - хлопчик, лице, заєць, водичка, личко, м’яч, синиця, калач…..

Р - риба, роса, липа, жир, пил, хор, рис, дятел, корито, касир, гілка…..

Л - галушка, масло, ворона, голуб, клуб, воза, бал, пломба, салат, комар

( це завдання може виконуватися і на наочному матеріалі, але тоді інакше звучить інструкція «Покажи малюнки, у назвах яких е звук П, Б, Т, Ш,С…)

– виділення наголошеного голосного на початку слова: « Я буду називати

слова, ати скажи з якого звука вони розпочинаються (Оля, акула, удав….)

– виділення кінцевого наголошеного голосного в словах (мука, село, коти…)

– виділення приголосного звука на початку слова ( з малюнками):

а) з якого звука починається слово (показуємо картинку);

б) знайди малюнок, назва якого починається звуком «ш»;

– виділення кінцевого приголосного у слові за тією ж схемою що і на початку

слова;

– назви перший і останній звук в слові: костюм, матрос, мороз….

– Визначення звука в середині слова: сом , мед, Аня, дуб…….

– поділ малюнків на групи із заданими звуками: « Розклади малюнки на дві

купки «л» «р» .

Це завдання дитина виконує самостійно, логопед слів не називає, а

коли перевіряємо просимо пояснити свій вибір і назвати слова.

– назвати послідовно всі звуки в словах (для дітей з 7 років) : ау, уа, мак,

раки, салат, булка, цирк, книжка, трактор……

- визначення місця звука в слові (на початку, в середині, в кінці слова)

П – шапка Б – барабан

Ч – чапля В – дерево

Р – ракета И – мило

К – рак Ц – яйце

- придумай слово із вказаним звуком (завдання ускладнюється, коли ще вказується місце звука у слові);

- склади слово за поданими крапками під малюнком (кількість крапок відповідає кількості звуків у слові);

- покажи малюнки, у назвах яких є : 3 звуки, 4 звуки……

- визнач кількість складів у словах: мак, кит, Коля, тачка, санки…..

- утвори нові слова, додавши або віднявши один звук на початку чи в кінці слова : оса, їжак – к; коло, буря – к,с; грак-гра; колія – Коля……

Для школярів завдання можуть бути важчими

- добери малюнок за кількістю звуків чи складів;

- запиши слова (пароніми) і поясни чим вони відрізняються;

- запиши слово і утвори з нього інші слова, змінивши букви : мак-лак-бак-рак…..

- із запропонованих букв склади слова ( за допомогою розрізної азбуки);

– друковані завдання на картках ( впиши пропущені літери, виправ помилки……..)

В . Обстеження словника дитини

Разом із перевіркою активного словника перевіряється і пасивний словник дитини (розуміння слів).

Малюнки, котрі дитина не змогла назвати, занотовуємо для себе.

Після перевірки активного словника дитини демонструємо їй ці малюнки та просимо показати, наприклад, де жирафа. Якщо дитина показує, то це слово є в її пасивному словнику. Необхідно також ставити питання до тих чи інших слів, щоб відповіді дитини давали можливість побачити, як вона розуміє лексичне значення слова.

Наприклад:

Логопед: Що таке сокира?

Дитина: Сокирою рубають дрова, або Сокира — це інструмент, котрим рубають дрова.

При виконанні цих завдань можливі різні рівні допомоги з відзначенням швидкості засвоєння невідомого матеріалу та переносу його на нову пізнавальну ситуацію.

1. Називання дитиною іграшок, предметів

Наприклад: – Покажи де слива ? Що це?

• Покажи де метелик? Що це?

2. Назвати самостійні предмети та узагальнити їх : автобус, тролейбус, трамвай, автомобіль, потяг – транспорт………..

3. Назви ознак « який цей предмет (за формою, величиною, кольором)

Яблуко червоне, кругле, велике

Олівець……………..

Пожежна машина…………

4. Називання присвійних прикметників : чия лапа. роги, хвіст, вуха, сліди. ( заяча лапа, вовчий хвіст……..

5. Називання частин предметів, частин тіла тварин чи людини ( у чайника є ручка, кришка…..)

6. Назвати дитинчат тварин: У корови – теля, а у кішки…….

7. Назвати предмети та дії за їх описом :

а) логопед дає опис, а дитина називає предмет

• предмет у якому готують чай; предмет яким пишуть;

• як називають дітей, які ходять до школи?

• Через що у кімнату заходить свіже повітря і світло?

• Як називається будиночок для шпаків?

• Що може робити собака?

• Хто як розмовляє?

• Розглянь малюнки. Дай відповідь на питання. Що це?

б) логопед показує картинку і просить описати її

8. Називання дій людини: дівчинка біжить; діти купаються; дівчинка поливає квіти;

жінка шиє; хлопчик іде…..( або дай відповідь на запитання : Хто як пересувається?)

9. Підбір означень до слів за уявою та картинкою : гарненька, жовтогруда, весела, маленька, швидка; великий, жовтий, пелехатий, смачний; маленький, пухнастий, гарненький, рудий, зеленоокий ( картинки із зображенням синички, кошенятка, соняшника)

10. Утворення означень від іменників та узгодження їх за родами:

• кружка зроблена з заліза. Яка вона?

• Хвіртка зроблена з дерева. Яка вона?

• Плаття пошите із ситцю. Яке воно?

• Глечик зроблений із глини. Який він?

Підбір антонімів . Дається інструкція ? «Закінчи речення»

• Камінь твердий, а вата…..

• Помідора червона, а огірок….

• Взимку холодно, а влітку…..

• Кішці весело, а мишці….

• Вночі темно, а вдень….

• Штани старі, а спідниця….

12. Підбір синонімів :

Радість………..

Печаль………..

Червоний……….. ( багряний, лікувати, дорога, сум, крик, веселощі)

13. Підібрати спільнокореневі слова до слів:

Земля……………..(землянка, земляк, земляний……….)

Ліс………………...( лісник, лісовик, лісовий, лісиста…)

Сад……………….( саджати, садівник, саджанець, садовий….)

14. Назвати професії ( з опорою на наочність чи за словесним описом)

А) картинки із зображенням маляра, космонавта, міліціонера……..

Б) – Хто пише книги?

– Хто доглядає за телятами?

– Хто вирощує хліб?

– Хто…………….

Г .Обстеження граматичної будови мовлення

1. Складання речень за малюнками.

2. За серією сюжетних малюнків, в тому числі з використанням прикметників

( має визначити спочатку послідовність подій і скласти розповідь)

3. складання речень за опорними словами і малюнками, заданими

прикметниками чи прийменниками (для школярів може бути і у

письмовому варіанті)

4. Доповнити речення назвами малюнків:

– у лісі росте багато

– хлопчик одягнув

5. Утворення множини від іменників, поданих в однині : літак-літаки……. Та

навпаки , утворення однини від іменників поданих у множині : раки-рак….

6. Від дієслів минулого часу утворити дієслова теперішнього часу і навпаки:

Мама читає книжку Мама читала книжку ……

7. Утворення зменшувальних форм іменника ( Я буду називати великий предмет, а ти –

маленький): стіл-столик, їжак – їжачок, риба – рибка …

8. Перевірка використання в мовленні прийменників: де лежить олівець? Куди впав олівець?

Підстав у речення відсутній прийменник ( усно чи письмово) Склади речення за малюнком.

9. Вживання іменників у різних відмінкових формах? На чому їде хлопчик? Чим грається

хлопчик? Що читає дідусь? Кого годує дівчинка?

10. Вживання відмінків в залежності від числівника: Що тримає дівчинка? Скільки снігурів сидить

на гілці? На скількох велосипедах їздять ведмежата? Скільки гусей випустила бабуся?

11. Утворення форми родового відмінку множини: перераховувати багато кого (чого). По кожній

картинці дитина утворює речення.

12. Узгодження прикметника та числівника з іменником ( Що це? Якого кольору? Скільки?)

13. Утворення прикметників від іменників ( Що це? З чого зроблений предмет? Який він:) по

необхідності можна дати зразок (шафа зроблена з дерева, вона дерев’яна)

14.Перевірка використання суфіксів ( Утвори слова за зразком: школа – школяр, дача - ……,

робота - …..аптека - …..)

15. Визначення слова від якого утворене похідне слово : мильний - мило,

сніговик- сніг……..

16. Перевірка використання префіксів в дієсловах ( Утвори слова за зразком: летіти – перелетіти,

йти - …., їхати - ….; відкрити – закрити, принести - ….., прийти - ….) Утвори речення з

словами : перескочити, записати, відрізати, прибігти.

17. Підбір спільнокореневих слів : робота - робітник, робот, робочий….

18. Визначення слова від якого утворене похідне слово : мильний - мило, сніговик- сніг……..