3. Обстеження розуміння дитиною зверненого до неї мовлення (імпресивного мовлення): (за Бліновою г.Й.)

1. Встановити контакт з дитиною за допомогою іграшок, яскравих посібників лялькового театру і ін.

2. Обстеження дрібної і загальної моторики: спочатку вправи виконуються за наслідуванням, а потім за словесною інструкцією (покажи руки, пальчик, руки у замок, парканчик та ін., пальчики вітаються, подивися у бінокль, зроби трубочку, кулак-ребро-долоня) .

3. Визначення розуміння дитиною знайомих словосполучень (покажи де мама, поцілуй маму, візьми маму за руку, закрий очі) .

4. виконання простих завдань: покажи, де м’ячик, ведмедик; плесни в долоні; встань; візьми книжку.

5. Визначити, які іграшки і предмети побуту знає дитина. Інструкція: «Покажи де ……»

6. Визначити, як дитина розуміє і показує частини свого тіла, частини тіла іграшкових тварин чи зображень.

7. Чи впізнає дитина знайомі предмети, зображені на малюнку « Покажи де……»

8. Чи впізнає дитина предмети, зображені контурно, пунктирно, методом накладання.

9. Чи знає дитини назви дій «Покажи хто малює, пише, поливає квіти….»

10. Розуміння дій, подібних за ситуацією (Хто посуд миє, хто його витирає?).

11. Розуміння спрямованості дій об’єкту і місця дії: «Покажи хто ріже хліб; покажи чим ріжуть хліб; покажи що ріже бабуся.

12. Розуміння просторових розміщень предмета:

а) виконання інструкцій : «Сховай іграшку в коробку, поклади

іграшку під стіл, за спину»;

б) аркуш з зображеними на ньому предметами : «Покажи що

посередині, вгорі, зліва…..»

13. Впізнання дитиною предметів за їх призначенням: «Покажи з чого ти

п’єш молоко; чим ти їси суп; чим копаєш……»

14. Розуміння і виконання двох-трьох дій, сформульованих у одному

проханні: «Візьми зі столу олівець і поклади його на стілець. Встань і

тупни ногою……»

15. Розуміння дитиною ознак (зображення. що відрізняються величиною,

кольором, товщиною….. Інструкція дається непарно : « Покажи, де

великий будинок і тонка смужка; маленька лялька і червона машина;

Або покажи предмет про який я буду говорити: де висока ялинка, а

де –низенька …… »

16. Виявлення розуміння граматичних форм слів:

а) розуміння граматичних форм іменників в однині і множині «Покажи,

де вовк, де столи, де сова, де вовки…..»;

б) розуміння відмінкових форм ( перевіряється на сюжетних малюнках)

Наприклад: батько з хлопчиком майструють шпаківню. Ставимо

запитання. які відповідають всім відмінкам: чим , ким, на чому…….;

в) розуміння значення зменшувально-пестливих суфіксів (огірок,

огірочок…..), але не парами;

г) встановлення розуміння дітьми однини і множини дієслів ( дію

виконують одна і декілька осіб) – катається, танцюють, малює….;

д) розуміння дієслів з різними префіксами: прийшов, відійшов, закрив,

відкрив…..;

е) розуміння дієслів доконаного і недоконаного виду: підмітає, зрубав,

підмів, рубає…..;

ж) розуміння форми чоловічого і жіночого роду дієслів минулого часу:

грала, катався, грав, каталася….;

з) розуміння активного і пасивного стану дієслів : дівчинка купається,

дівчинку купають….;

и) розуміння прикметників в однині і множині : « Про кого я говорю?

Великий хто? Зелені що? Зубастий хто?

і) розуміння дитиною граматичних форм роду прикметників: зелена,

зелений, зелене, зелені;

ї) розуміння прийменників: « Покажи, де котик у коробці; за коробкою;

на коробці? Покажи, де собака біля будки; вилазить з будки…….»;

й) розуміння дитиною просторових відношень: питання до сюжетних

малюнків «Зайчик тікає від лисички, хто біжить першим», «Автобус

їде за машиною ( перед машиною), що їде першим?» Для дітей

молодшого шкільного віку запитання можуть бути без опори на

наочність;

к) розуміння часових відношень «Після того як закінчився дощ, діти

пішли збирати гриби. Діти пішли збирати гриби після того, як пішов

дощ»;

л) визначення розуміння відмінкових закінчень, які виражають

відношення предметів і осіб між собою «Покажи зошитом ручку.

Покажи ручкою зошит.»

17. Розуміння дитиною текстів різної складності ( описова розповідь, оповідання, оповідання-роздум з постановкою проблемного запитання, комбінований, з використанням діалогічного мовлення) .