олефир / 15-16-17

1) Формування у дітей узагальненого уявлення про тверді та м"які звуки.

а) на початку цієї роботи лінгвістичні терміни „твердий" та „м'який" звук педагогом не використовуються. Для цього дітям пропонується практичним шляхом визначити один (з пари пред'явлених) звуків (..Який звук, ,л" чи .ль', чи чуєш у слові?'). Ці аналітичні вправи розпочинаємо з найбільш легкої фонетичної позиції, тобто з виділення звука в кінці рядуслів: пгнач, вчитель, футбт, сгтл. січь. У даному випадку педагогом можуть бути використані спеціально підібрані малюнки;

б) потім пара звуків, які відпрацьовуються, виділяється з середини слова: галка, галька, білка, полька і т.п.;

в) далі звуки, що відпрацьовуються, виділяються з тих слів, при написанні яких діє складовий принцип позначення м'якості приголосних. Відповідно до цього принципу в українській мові м'який приголосний перед голосним позначається йотованими голосним: я, ю.є, ї (люди, луки, лижі, літо і т. д.)

2. Після того, як літа навчилися виділяти м'який звук у найбільш складних випадках, необхідно переходити до порівняння цих звуків в застосуванням термінів „твердий", „м'який". При цьому дгга практичним шляхом, тобто орієнтуючись на слухові враження (сприймання звуків на слух) і мовленнєво-рухових відчуттів (промовляння цих звуків), повинні дійти висновку, що при вимові м'яких звуків спинка язика (передня частина спинки язика) своєю більшою площиною прилягає (м'яко прилипає) до твердого піднебіння (до „стелі" в роті).

3. Після того, як відпрацьовується декілька пар твердих-м'яких звуків (л-ль, н-нь, т-ть,...). педагог формулює узагальнення про те, що л, н, т - це тверді звуки, а такі звуки, як ль, нь, ть є м'якими звуками.

4. Закріплення навчального матеріалу проюдиться у процесі виконання дітьми спеціально підібраних педагогом завдань:

а) педагог називає твердий звук, діти-відповідний йому м'який (і навпаки): С ЗЦДЗЛТДН

сь зь ць дзь ль ть дь нь

б) слово, що розпочате педагогом, діти закінчують відповідним приголосним звуком і визначають, який цей звук - твердий чи м'який:

ДИВА...Н СОДДА...Т

КАМІН...НЬ ПС.ІЬ

в) педагог називає склад з твердим приголосним, діти - з м'яким (і навпаки): АЛ-АЛЬ ЕЛ-ЕЛЬ ЯЛ-ЯЛЬ ИЛ-ИЛЬ АТ-АТЬ ЕТ-ЕТЬ ЯТ-ЯТЬ ИТ-ИТЬ

г) педагог називає ряд слів, в яких є або твердий, або м'який звук. Діти піднімають руку, почувши слово із заданим м'яким звуком:

ТЬ ЛЬ

ЛІКОТЬ КАРТОПЛЯ

КУТ ВИДЕЛКА

НІГОТЬ ВИЛА

ТАНК ОРЕЛ

д) педагог називає склад, діти виділяють з нього приголосний звук ЛА-Л ЛЯ-ЛЬ ЛЮ-ЛЬ

ТАТ ТЯ-ТЬ ТЮ ТЬ

НА-Н НЯ-НЬ НЮ-НЬ

є) педагог пропонує дітям розкласти малюнки, в назвах предметів, що зображені на них, є один з шреляційних звуків (ЛИС, ЛОСЬ, НЕ, РИСЬ, АВТОБУС, КОЛОС, АНАНАС);

є) дитині пропонується визначити спільний для всіх запропонованих слів твердий (або м'який) приголосний звук:

ЛИСТ ОЛІВЕЦЬ

ЛАМПА КЛЮЧ

ЯБЛУКО ЛІНІЙКА

МОЛОТОК ХЛШ

ж) з пред'явлених малюнків (їх кількість може бути від трьох до шести) дитина вилучає зайвий, тобто той, в назві предмета, зображеного на ньому (у порівнянні з іншими малюнками), є звук, протилежний за ознакою твердості - м'якості: ПАЛЬТО, ФІАЛКА, КОЛЕСО;

з) дитина на завдання педагога згадує і називає слово, в складі якого є м'який (або твердий) звук і визначає місце цього звуку в слові.

Примпка: Бажано, щоб при цьому всі слова були, крім того, обумовлені певною граматичною категорією, наприклад, відповідали на запитання: хто? або що?, що робить? і т. ін.

і) педагог пропонує дитині прослухати ряд слів (або речень) і з нього відтворити (повторити) по пам'яті ті слова, в яких є м'які або тверді приголосні:

-ПАЛКА, ПАЛЬМА, ПИЛКА, КЛІТКА, СЛИВА;

• ГРУША, ВІДРО, БУРЯК, АКВАРІУМ, РЮКЗАК; -ЯЛЮБЛЮ ВАФЛІ ЗМОЛОКОМ

• ЛЮДИ ЗАХОДЯТЬ У ЛІФТ.

• ЗА ГОРАМИ ГРИМИТЬ ГРІМ -МАРИНА ПОРЯДКУЄ НА ПОДВІР'Ї.

Всю роботу по формуванню у дпей узагальненого уявлення про тверді та м'які приголосні ажлию проводити паралельно з розвитком пам'яті, особливо мовленнєвої, адже саме гам"ять іевною мірою є підґрунтям формування у дггей уявлення про звуковий образ слова. Наведемо ідповідні приклади такої робота:

а) повторення за педагогом ритму відстукування олівцем по столу,

б) відбирання із запропонованих малюнків тих, що послідовно називає педагог; юзташування к у тій же послідовності, в якій їх назвав педагог,

в) називання педагогом слів з однієї або кількох лексичних тем; повторювання їх дитиною у аданій послідовності:

- ХВИЛИНА, СЕКУНДА, ГОДИНА, ВЕЧІР, ДЕНЬ; -ШАФА, ЛІГО, МАШИНА, СИЛ, ВЕСНА, ТРАКТОР.

г) прослуховування дитиною пар слів; запам'ятовування їх дитиною. Після чого педагог змову зачитує перше слово кожної пари. Дитина повинна згадати і записати (назвати) друге слово цієї пари слів:

КНИГА-ВІКНО ЧАШКА-ТРАВА РУЧКА-ХМАРА СОСНА-ЛОЖКА

З цією ж метою педагогом пропонуються також пари слів для осмисленого їх запам'ятовування дитиною: ПОШТА-ЛИСТ СКЛЯНКА-ЧАЙ НЕБО-ЗІРКИ РИБА-РГЧКА

д) педагог зачитує речення, а дитина повторює за ним це речення: -ДОБРА СВИТА, ТАНЕНАМЕНЕСШИТА.

- ЗАЧЕПИВСЯ ЗА ПЕНЬ, ТА Й ПРОСТОЯВ ВЕСЬ ДЕНЬ.

- КОБИЛА ЗА ВОВКОМ ГНАЛАСЬ, ТА ВОВКОВІ В ЗУБИ ПОПАЛАСЬ. -ПРИЙШОВ ХТОСЬ, ТА ВЗЯВ ЩОСЬ, АЯ ЗА НИМ ТА НЕ ЗНАЮ, ЗА КИМ

є) педагог зачитує оповідання і пропонує дитині переказати його.

ВЕСНА

ПРИГРІЛО ЯСНЕ СОНЦЕ. ЗАДЗЮРЧАЛИ ВЕСЕЛО СТРУМОЧКИ. ВЕСЬ СНГ РОЗТАНУВ. ЗАЗЕЛЕНІЛО ВЖЕ ЛИСТЯ НА ДЕРЕВАХ. З'ЯВИЛАСЬ ВЖЕ І МОЛОДЕНЬКА ТРАВИЧКА. ЗАЦВІЛИ ПЕРШІ ВЕСНЯНІ КВІТИ.

СИНИЧКА

СИНИЧКА- МАЛЕНЬКА ПТАШКА. ВОНА ЖИВЕ В ЛІСАХ І САДАХ. ЇСТЬ СИНИЧКА РІЗНИХ КОМАХ. ВОНИ НИЩАТЬ БЕЗЛІЧ ШКІДНИКІВ. СИНИЧКА -КОРИСНА ПТАШКА. ЗИМОЮ ВОНА У НАС. УЗИМКУ П ТРЕБА ПІДГОДОВУВАТИ. ДОПОМАГАЙТЕ НАШИМ МЕНШИМ ДРУЗЯМ!

СІЧЕНЬ

СІЧЕНЬ - НАЙХОЛОДНПІШЙ МІСЯЦЬ РОКУ. НИЗЬКО НАД ЗЕМЛЕЮ ПЮХОДИГЬ НА НЕБІ СОНЦЕ. МОРОЗ СКУВАВ ВОДУ НА РІЧКАХ І ОЗЕРАХ. ЗЕМЛЮ ВКРИВ БІЛИЙ СНГ. СЬОГОДНІ ПІСЛЯ ДОВГОЇ НЕГОДИ ПРОЯСНИЛОСЯ. СОНЦЕ АЖ СЛШИТЬ ОЧЬ ЗНАЧИТЬ, УНОЧІ БУДЕ СИЛЬНИЙ МОЮЗ. РОСЛИНИ І ТВАРИНИ ПО-РІЗНОМУ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ЗИМУ.

Після застосування цієї системи вправ необхідно переходити до виконання письмових тренувальних робіт (паралельно проводяться вправи з читання).

Найперше, практичним шляхом відпрацьовується графічне позначення м'якості приголосних. З цією метою пропонується така послідовність у роботі:

а) вивчення правила позначення м'якості приголосного в різних позиціях: в кінці слова (кінь), а також перед наступним приголосним (бруньки), перед голосним „О" (сльози), а також позначення м'якості приголосних за допомогою йотованих голосних Я, Ю, І, Є;

б) після вивчення правила з урахуванням принципу поступового переходу від легших завдань до більш складних використовуються письмові завдання. Для цього спочатку необхідно використовувати їх графічну схему з позначенням тільки одного звуку в слові (твердого чи м'якого). Наприклад, педагог диктує слова: ВІД СІЛЬ, ФУТБОЛ, КОРОЛЬ. При цьому дитина Одночасно показує сигнальні картки з надрукованими на них буквами (Л чи ЛЬ), а потім зображує названі слова графічно _Д ЛЬ. __Д ЛЬ. При складовому позначенні м'якості звуку на письмі у схемі слів (БЛАКИТНИЙ, КОЛЮЧИЙ, БЛУЗКА) записується лише потрібний склад БЛА . ЛЮ . БЛУ . тобто при здійсненні цій' роботи педагог може имористовувати так звані графічні словникові диктанти.

Поступово збільшуючи обсяг матеріалу, педагог весь час навчає дітей перевіряти написане: спочатку з допомогою педагога, а потім - самостійно. З цією метою проводиться спеціальна Робота з розвитку уваги ж контролю. У даному випадку педагог може виходити з тези: „Невсякий контроль є увага, але всяка увага є контроль". З ціао метою може бути проведена пеціальна робота дозволить загальні установки (типу: „Будьте уважні!'", яка ,Леревіряйте аписане") представити в конкретних видах роботи.

а) Спочатку, як уже зазначалося в попередньому розділі, дггей навчаємо порядку перевірки вписаного слова чи речення або тексту. Ця послідовність перевірки може бути записана на індивідуальних картках і оформлена як правило перевірки. Основні пункти цього правила такі:

Правило перевірки

1. Прочитай речення вголос.

2. Перевір, чи підходять ці слова одне до одного.

3. Чи немає пропуску слів?

4. Прочитай слова вголос по складах і відкресли кожен склад олівцем.

5. Чи підходять букви до слова?

6. Чи немає пропуску букв?

б) Потім дітям роздаються індивідуальні картки, на яких надруковані слова (або речення чи короткий текст).

в) Далі Им дається спеціальна інструкція, наприклад, до тексту: ,.У цьому тексті є помилки. їх потрібно знайти та виправши. Помилки в тексті різні. Є помилки в написанні слів. Є цілі слова, гцо пропущені, чи замість потрібного слова написане інше. Від цього речення втрачає свій смисл. Щоб знайти всі помилки, необхідно працювати за, ГІравилами перевірки", які у тебе є'".

Індивідуальні картки, в залежності від типу помилок, які наводяться в них, розподіляються на чотири групи:

а) з семантичними помилками (тобто помилками за змістом). Приклади семантичних помилок у реченнях і зв'язному тексті:

НАВЕСНІ З ЯБЛУНЬ ПАДАЄ БАГАТО ЯБЛУК. ОЛЕКСІЙ ЛОВИВ РИБУ СЕРЕД ДЕРЕВ. СОЛОДКІ ГРИБИ РОСТУТЬ НА КУЩАХ.

ОДИН ЧОЛОВІК ВИЙШОВ З ДОМУ І ПІШОВ ПРОГУЛЯТИСЯ. БІЛЯ РІЧКИ ВІН ПОБАЧИВ ЧОВНА. СВ У НЬОГО І ПОПЛИВ. АЛЕ ЧОВЕН ПЕРЕВЕРНУВСЯ І ЧОЛОВІ УПАВ НА ДНО. ЩЕ ВІН ПО ДНУ, ДИВИТЬСЯ, А НА ЗУСТРІЧ - АКУЛА. ВОНА ЙОГО ПРОКОВТНУЛА, АЛЕ ЧОЛОВІК РОЗПОРОВ ЇЙ ЖИВГГ ТА Й ВИЛІЗ НА БЕРЕГ;

б) з орфографічними помилками. Приклад даного типу помилок у тексті:

ВЕЧОРІЛО. ЧОТИРИ ТРОКТОРИСТИ НА ЧЕШ З БРИГАДИРОМ ГПДЇХАЛИ ВЩ ХАТИ. ЧЯСПШЕ ЗА СТУКАВ ДОШЧ ЗА ВЕКНОМ. АЛЕ ЇМБУЛО УХАТІ ТЕПЛО;

в) зі специфічними помилками (пропусками, перестановками, замінами, додаванням голосних і приголосних букв).

Приклади даного типу помилок: БЖОЛИЖИВУТВ ВУЛИКАХ. НЕ ДАЛЕХО ТИЧЕ НИВЕЛИЦКЕ ДЗИРЕЛЦЕ. ПГГ ПИЧУ СЕДИТЬ ВОЧКА ЗКУРЧАТАМ. УЧНИ ЧИТАЙУТ СЛАВА;

г) зі змішаними помилками. У текстах, реченнях і словах педагогом спеціально допущені семантичні, орфографічні і дисграфічні помилки.

Стосовно порядку роботи по виділенню складів із запропонованих слів і речень, то рекомендується така послідовність:

а) спочатку використовується голосне читання тексту та відокремлення складів вертикальною прямою;

б) через три-чотири уроки (заняття) природнім прийомом перевірки стає поскладове читання: діти починають легко виділяти склади лише голосом, без виділення 'їх у тексті;

в) через два-три уроки (заняття) дай можуть виконувати перевірку пошепки;

г) а ще через два-три уроки (заняття) діти перевіряють текст, виконуючи перевірку про себе", тобто у внутрішньому мовленні.

Після проведення цієї спеціальної корекційної роботи заклики вчителя до учня Перевір свою роботу!" не будуть наштовхуватися на невміння дітей виконати таке завдання.