Технологія виготовлення виробів із скла
Процес виготовлення художніх виробів із склапочинається з готування шихти. Шихта – суміш різних матеріалів, підібраних відповідно до виду скла, що виготовляється, яку піддають ретельній обробці. Далі – процес варіння скла. Це дуже важлива операція у виробництві скла. Від неї багато в чому залежить якість готових виробів. Варять скло у спеціальних скловарних печах при поступовому підвищенні температури від 700° до 1450–1480°С. Після цього масу охолоджують. Далі починається виготовлення або формування виробів різними способами. Існує кілька способів формування художніх скляних виробів: видування, пресовидування та лиття.
Видування може бути механізованим, вакуум-видувним, ручним у формах і вільним. Перші два способи застосовують найчастіше при виготовлення недорогих сувенірів. Ручне видування у форми за допомогою склодувної трубки дозволяє створювати вироби, що характеризують майстерність кожного майстра. Вільне видування, або гутня полягає у вільному формуванні виробу без форми. Майстер, набравши на кінчик трубки, що іскриться, кульку скла, швидко роздмухує кулю, періодично підправляє кулю дерев'яними брусками, перекидає трубку то в одну, то в іншу руку, одночасно безупинно обертаючи її. Отриманий виріб знімають із трубки та поміщають на «понтій» (залізний стрижень), щоб обробити виріб: розкрити верх або розкатати нижню частину для одержання необхідної форми виробу. Вироби, виконані таким способом, відрізняються неповторністю. Як би не намагався майстер у точності виконати зразок за ескізом художника, відхилення неминучі. Оскільки у кожного майстра своє бачення, і, нарешті, своя фантазія, під час роботи в нього виникають свої уявлення про створюваний виріб. Основними ознаками видувних виробів є невелика товщина стінок виробу, висока прозорість, більш складні різноманітні форми.
Пресовидування характеризується тим, що формування виробів проходить дві стадії: спочатку їх формують у прес-формі, а потім у гарячому виді – повітрям. Вироби стають більш товстостінними, менш прозорими, мають рельєфні прикраси.
Лиття здійснюється під дією відцентрових сил.
Після формування вироби обпалюють (витримують у печах при 530–580°С) і повільно охолоджують для підвищення їх термічної та механічної стійкості, потім обробляють (обрізають верхівки виробів, вирівнюють шліфуванням краї, денце, горловину) і оздоблюють. Оздоблення наносять на гарячий виріб або на готовий виріб.
До оздоблень, що наносяться на гарячий виріб, відносять: нацвіт, сульфідне скло, атласне скло, іризацію, краклє, кольоровий насип, прикрашання склониткою.
Нацвіт – оздоба з кольорового скла, нанесена на поверхню безбарвного скла.
Сульфідне скло – одержання мармуроподібних і опалових смуг різноколірних відтінків.
Атласне скло – комбінація молочного та кольорового скла за допомогою форм, що мають виступи й заглиблення різного розміру.
Іризація – обробка виробів у гарячому виді парами солей олова або срібла з додаванням сполук стронцію, які утворюють на поверхні тонку плівку, яка переливається різними кольорами.
Краклє (прикраса «під мороз») – утворення у безбарвній або кольоровій скломасі сітки тонких тріщин довільної форми.
Кольоровий насип – різнобарвні утворення на тлі безбарвного або кольорового скла.
Оздоблення склониткою – кольорові нитки й смуги, які розміщуються на поверхні або всередині скломаси у вигляді візерунка довільної форми, спіралі; паралельних смуг тощо.
Декорування готових виробів виконують механічним способом (наприклад, гравірування), хімічним (травлення), живописом, металевими плівками, металізованими фарбами та ін.
Гравірування – матовий візерунок, що відрізняється різноманітністю малюнків із дрібними контурними деталями, виконується за допомогою мідних дисків різного діаметра та абразивної маси.
Травлення – нанесення візерунка за допомогою сумішей розчинів кислот, які розчиняють скло. Існує кілька видів травлення: просте – вироби покривають мастикою (парафін, віск та ін.), потім наносять за допомогою голки візерунок, а далі – суміш для травлення на 15–20 хв і промивають водою характерними візерунками такого травлення є кільця, спіралі, зиґзаґи; пантографне – дозволяє одержувати більш складні орнаменти на виробах зі скла; глибоке – проводиться на виробах з товстого скла, цим способом можна створювати складні високомистецькі малюнки.
Живопис – створення малюнка за допомогою щіточки та трафарету силікатними фарбами з наступним випалюванням при температурі 550°С.
Оздоблення металевою плівкою – нанесення на безбарвне й кольорове скло на матову і травлену рельєфну поверхню рідкого (12%-го) або порошкоподібного золота. Золото наносять на виріб пензликом тонким рівним шаром, а потім виріб підсушують і обпалюють.
Оздоблення металізованими фарбами – нанесення металізованих фарб на безбарвне й кольорове скло пульверизатором або щіточкою з наступним випалом для одержання на поверхні виробу блискучої металевої плівки. Це оздоблення дозволяє одержувати різне забарвлення виробів зі скла: жовтогаряче, жовте, блакитне, рожево-бузкове та ін.
Алмазна грань – візерункове різьблення на виробах із скла, яке наносять за допомогою шліфувальних кілець з наступним поліруванням. Малюнки алмазної грані різноманітні: багатогранники, зірки, промені, а також сюжети, отримані комбінацією дрібних і глибоких граней.
Наліпи – нанесення на готовий, зазвичай виконаний в гутній техніці виріб, рідкого скла (у вигляді крапельки) з наступним видуванням його для утворення потрібної форми: кульки, гриви коня, гребеня півня і т.д.
Для окремих видів художніх скляних виробів застосовують комбінацію різного оздоблення: металізованими фарбами та золотом, скляною крихтою та золотом, алмазною гранню та піскоструминною обробкою тощо.
Класифікація виробів. Художні вироби зі скла класифікують за призначенням, матеріалом, способом виготовлення, розмірами, підприємствами-виробниками.
За призначенням вироби зі скла поділяють на утилітарні, декоративні й сувеніри. До першої групи відносять: предмети домашнього побуту – вази для фруктів, цукерок, салатниці, графини, фужери, чарки, стакани для чаю, столові комплекти, набори різних предметів; попільниці; предмети туалету – настільні пудрениці, пульверизатори.
До групи декоративних виробів належать: предмети інтер'єру – вази для квітів, дрібна скульптура, декоративні композиції, панно; прикраси – запонки, намисто, брошки та ін.
До групи сувенірів відносять: медалі із зображенням історичних пам'ятників, мініатюрні скульптури тощо.
За матеріалом розрізняють художні скляні вироби із звичайного (вапняно-натрієвого), кришталевого (з додаванням оксиду свинцю) і сульфідно-цинкового скла.
За розмірами вироби зі скла поділяються на великі (вази для квітів висотою більш 250 мм, графини місткістю більш 500 мм3, крюшонниці, салатниці діаметром більш 150 мм і т.д.), середні (келихи, вази для квітів висотою до 250 мм, фужери, цукерниці діаметром до 150 мм, тарілки й блюда діаметром до 150 мм і ін.), дрібні (блюдця для варення, стаканчики, підставки для ножів, сільнички і ін.).
Обробка виробів зі скла. Механічна обробка. Скло має високий коефіцієнт заломлення світла, що дозволяє наносити на вироби грані, що ефективно заломлюють світло. У такий спосіб створюють підвіски, грановані вази і т.д. Фацети (фасети) – це скошені бічні грані на елементах скла. Нерідко наноситься на дзеркала, товсте листове настільне скло і т.п. Художні вставки з фацетом застосовуються у вітражах, меблях, дверних полотнах. Особливим видом гранованого скла є кришталь.
Особливим прийомом є різьблення по двошаровому склі. Біла або прозора основа проступає у місцях, де вирізаний малюнок. Використовується також технологія «алмазна грань».
Обробка у гарячому виді. Дубльоване (накладне) скло – на глуху молочно-білу основу наноситься плівка безбарвного або кольорового скла, обробленого парами кислоти. Іноді використовується накладне скло різних відтінків, для імітації китайської порцеляни.
Спеціальні фізико-хімічні процеси обробки. Фарбування скла проводиться або введенням кольорових компонентів у скломасу, або – поверхневим способом.
Металізація – скло покривають золотом і сріблом, іншими дорогоцінними металами, а також тонкими плівками оксидних покриттів.
Кришталь більш м'який матеріал, ніж просте скло, тому традиційною для кришталю обробкою є алмазна грань. Наноситься вона вручну за допомогою кілець із синтетичного алмазу що, швидко обертаються. Потім полірується хімічним способом – підігрітими кислотами. Кришталь також прикрашають гравіруванням. Алмазна грань «російський камінь» була винайдена кращими майстрами кришталю ще в XIX ст. і нині є самою складною, гарною та ошатною. У світовій практиці вона так і називається – «російський камінь».
Виробництво кришталю – унікальна технологія, що практично не зазнала змін за більше, ніж п'ять тисяч років існування склоробства на Землі.
Кришталь – різновид скла, матеріал винайдений генієм людського розуму. Так само, як і в доісторичні часи, його основу становлять природні сировинні матеріали, суміш яких вариться у спеціальних печах при температурі близько 1500°С.
Різновиди кришталю:
гірський –природний кварц;
богемский – без вмісту свинцю (калієво-кальцієве скло);
барієвий – замість свинцю – барій;
кришталь свинцевий – було винайдено 350 років тому в Лондоні, ученим Ровенкрофтом, який одержав широке поширення у світі. Вміст оксиду свинцю від 6 до 36%. Світовий стандарт – 24%;
Кришталь свинцевий варять при температурі близько 1500ºС. Кришталь не руйнується кислими, лужними або спиртомісткими рідинами, тому абсолютно нешкідливий. Художні вироби із скла маркують шляхом наклейки на їхнє дно заводської марки із зазначенням найменування підприємства-виробника або товарного знаку, номера стандарту, роздрібної ціни. Форма марки для кожного підприємства різна. Для кожного сорту виробу встановлюють свій колір марки.
Художні вироби та сувеніри із скла упаковують у футляри й рекламні коробки. Коробки мають перегородки (для фужерів, чарок) або вироби, що перебувають у коробці (вази, салатниці і т.д.), попередньо загортають у м'який папір. На кожну коробку наклеюють етикетку або наносять штампик із зазначенням основних маркувальних даних: товарного знаку та найменування підприємства-виробника, його відомчої підпорядкованості й місцезнаходження; виду виробу, артикула, номера малюнка, або сорту, номера пакувальника та дати пакування.
Для транспортування художніх виробів із скла та сувенірів коробки з ними укладають у ящики, заповнюючи вільні місця стружкою або іншими матеріалами. Перевозять вироби в контейнерах або вагонах, на яких підприємство-виробник великим шрифтом повинен зробити напис «Обережно, скло!». Для уникнення поштовхів, ударів, неправильного положення на ящиках роблять написи: «Верх», «Не кантувати», «Не перевертати», «Не кидати», «Обережно, скло».
Відомі майстри:
Роксоляна Павлик – народилася 1978 року у Львові.
У 1993–1999 рр. – навчалася у Львівському коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша (відділ живопису).
У 1999–2001рр. – Львівська академія мистецтв. Відділ монументального живопису. Спеціаліст образотворчого мистецтва.
Майстерня Роксоляни Павлик займається усіма видами вітражного мистецтва – від декорування інтер'єру вітражними вставками до виготовлення справжніх писанок у техніці вітража. З кольорових шматочків скла, спаяних між собою, Роксоляна та її помічники виготовляють дзеркала, освітлювальні прилади (лампи, бра), сувенірну продукцію (фоторамки, вази, шкатулки, підсвічники, ангели, комахи). У скляних композиціях художниця відтворює як традиційні орнаменти так і авторські інтерпретації бачення світу.
Творча майстерня Роксоляни Павлик працює у Львові з 2001 року.
З 2005 р. – член спілки дизайнерів України.
Роботи експонуються на міжнародних виставках України та за кордоном:
1999 р. – персональна виставка ЛКДУМ, Львів; Міжнародна виставка – осінній салон «Високий замок», Львів.
2000 р. – Конкурс «Скульптура Лева». 2 – місце, Львів, МО »Дзига».
2006 р. – Міжнародна асамблея моди та мистецтва, Москва; Різдвяний ярмарок подарунків, Москва.
2007 р. – Національний Сорочинський ярмарок, село Великі Сорочинці; «Ваш дом Одесcа», Одеса; Осінній салон, Львів; Всеукраїнська художня виставка «Різдвяна», Київ.
2009 – Виставка робіт членів спілки дизайнерів України, Львів.
Роботи зберігаються у приватних колекціях: України, Росії, Франції, Польщі, Італії, Білорусії, Англії, Швейцарії, Голландії, США.
Василь Білоус – народився у 1955 році у смт Верхнє Синьовидне (Сколівщина), Львівської області.
Романна Гудима-Білоус – народилася у 1954 році у Львові.
У 1981 – закінчила Львівську академію мистецтв. Є художником декоративно-ужиткового мистецтва. Працює у царині гутного скла.
До кожної нової роботи подружжя майстрів художнього шкла підходить витончено, натхненно, експериментуючи. Все відшліфовано до найдрібніших деталей: кольорова крихта, скляні нитки, рифлення, ліплення. Особливе місце у їхній творчості посідає декорування виробів «венеціанською ниткою», секрет якої Василь Білоус запозичив у відомого майстра художнього скла Мечислава Павловського. Це – композиції «Метаморфози», «Сльози Христові» (розміщені над розп'яттям Спасителя). Милуючись витонченими лініями, пластикою, забуваєш, що ця одухотворена краса у роботах «Медове кохання», «Жіночі фігури» – зі скла. Форми, поєднання кольорів, вдале застосування природних властивостей матеріалу – то все завдяки творчим здібностям і таланту Романни Гудими і Василя Білоуса. Це окремі роботи («Морський мотив», «Смарагди для моєї дружини»), так і цілі композиції зі скла («Подих віків», «Аквалегія»). Авторську техніку представляли – «Античність», «Весняна рапсодія».
Романна Гудима та Василь Білоус є членами Національної спілки художників України, авторами мистецьких ідей у царині гутного скла. Самобутні і неповторні твори цих митців здобули визнання як в Україні, так і за її межами – у Польщі, Німеччині, Фінляндії, Канаді, США, Голландії, Данії, Угорщині, Чехії, Росії.
Андрій Бокотей –народився 1938 р. у с. Брід Закарпатської обл.
У 1965 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, кафедра кераміки (від 2004р. – Львівська національна академія мистецтв). У 1965 році він закінчив Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, що перетворився тепер у Львівську національну академію мистецтв, з якої Бокотей і понині зв'язаний самими тісними узами: з 1992 року він доцент, завідувач кафедри художнього скла, професор, проректор, ректор цього прославленого в Україні художнього вузу. У 1989, 1992, 1995, 1998, 2001, 2004, 2007, 2010 рр. – Голова Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові
Бокотей А. – Заслужений діяч мистецтв України (1989); професор (1996); дійсний член Академії Мистецтв України (2001); лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2002); Народний художник України (2007).
Виставкова діяльність:
1983-1984 рр. – Палац Єлагіна, Ст. Петербурґ, Росія.
1988 р. – Музей Українського мистецтва, Львів, Україна.
1992 р. – Галерея «Ovadia», Нансі, Франція.
1992 р. – Галерея «C.E.R.F.A.V.», Ван ле Шатель, Франція.
1993 р. – Галерея «San Luk», Льєж, Бельгія.
1995 р. – Галерея «Ґердан», Львів, Україна.
1996 р. – Галерея «Pavlovsky Art & Kraft», Утрехт, Нідерланди.
1998 р. – Національний Музей у Львові, Львів, Україна.
1998 р. – Музей Павла Тичини, Київ, Україна.
1999 р. – Галерея «Триптих», Київ, Україна.
2002 р. – Національний художній музей України, Київ.
2003 р. – Палац мистецтв у Львові, Україна.
2003 р. – Виставка художнього скла, м.Ставангер, Норвегія.
2003 р. – Декоративне мистецтво України кінця XX ст. 200 імен, м. Київ.
Виставка приурочена до днів Львова у Кракові. Польща, м. Краків.
2004 р. – Виставка арт-проекту «Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен» в залах Штаб-квартири ЮНЕСКО, м.Париж, Франція.
2005 р. – Виставка скла на прийомі Президентом України послів диппредставництв, акредитованих в Україні, Маріїнський Палац, Київ, Україна.
2006 р. – Виставка художнього скла, Будапешт, Угорщина.
2007 р. – Виставка робіт учасників Міжнародного мистецького пленеру в Гайдусобосло (Угорщина), Виставкові зали АМУ, Київ, Україна Персональна виставка скла. Регіональний музей в Стальовій Волі, Польша.
2008 р. – Групова виставка «На Андрія», Музей етнографії і художнього промислу, Львів, Україна.
2009 р. – Міжнародна виставка скла у Дюсельдорфі, Німеччина.
1989-2010 рр. – Міжнародні симпозіуми гутного скла у Львові. Національний музей у Львові.
Творчість львівського художника Андрія Бокотея от уже три десятиліття демонструє оригінальність художніх ідей віртуозного майстра гутного скла. Учасник більш 80 виставок – в Україні, Франції, Бельгії, Голландії, Німеччині, США, Японії, Італії, Данії, Росії, Чехії, Угорщини, ініціатор і організатор чотирьох міжнародних симпозіумів скла у Львові, народний художник України Андрій Бокотей має щасливу творчу долю. Він завжди був і залишається цікавим глядачеві, має незаперечний авторитет у своїх побратимів по мистецтву. Талант цього майстра надзвичайно високо цінується закордонними колегами, і вони, здебільшого, прагнуть бути учасниками бокотеевских симпозіумів скла у Львові.
Авангардні об'ємно-просторові об'єкти зі скла – космічні фантазії А. Бокотея 70-х рр. у формах прозорих куль із багатоскладовим внутрішнім простором, вирішеними незвичними мальовничо-графічними, а винятково виразними засобами склодувної техніки – тими різноманітними світо-пластичними ефектами, які виникають у процесі видування гарячої скляної маси, радикально змінили сприйняття українського гутного скла як матеріалу, зв'язаного лише зі створенням посудин. Скло А. Бокотея, що пожертвувало каноном, трансформувалося у скульптурну пластику, що підняло майстра на нову художню висоту. З перших кроків свого творчого шляху Бокотей переконував, що він не тільки творець прекрасних предметів зі скла, але насамперед філософ, мислитель у склі, і це реноме майстрові вдається підтримувати довгі роки, підкріплюючи його кожною новою виставкою.
Масштаб особистості й таланта художника Андрія Бокотея дозволяє віднести його до плеяди найбільших зірок сучасного українського мистецтва.