Основою змісту морального виховання дитини є ставлення, які вона реалізує у своїй етично-діяльнісній сфері. Мірою реального та потрібного суспільству типу моральних відносин виступає ідеал особистості. Він визначає близьку та далеку перспективу для виховання і самовиховання. Ідеали є різні: створені на основі багатства народної мудрості (від Котигорошка до героїв народних дум, борців за волю народу і справедливість); ідеали особистості, що їх пропонують кращі представники нації (Г. Сковорода, Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Ващенко, І. Франко, О. Довженко); християнський ідеал; "буденний" ідеал (батько, товариш, учитель).

Ідеал має дві основні форми. З одного боку, він — побудована суспільством модель людини вищого рівня буття, "сильна ідея", ідеальний образ її суті. В ідеалі відображено все найкраще, що існує та розвивається в особистості та суспільстві. Це — теоретична форма ідеалу. З іншого боку, існує первинна форма ідеалу як відображення живої дійсності, реальної живої людини, поведінку якої наслідують.

Ідеал — це творчо усвідомлена мислителями модель майбутньої людини. Ідеальне завжди відповідає своїй епосі. Ідеали належать їй не тільки генетично, але й функціонально. Вони слугують критичною корективою для регулювання поведінки кожної людини.

Визначені вище поняття становлять теоретичну основу морального виховання і самовиховання особистості.

7.3.3. Теоретичні основи правового виховання. Правова свідомість та правова культура

Правове виховання — це виховна діяльність сім'ї, школи, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та правомірної поведінки особистості. Як складова морального виховання, правове виховання сприяє більш повному розкриттю загальнолюдських моральних цінностей. Правове виховання покликане забезпечити формування у молоді високої правової культури, яка передбачає глибокі правові знання і прагнення поглиблювати їх, свідоме ставлення до прав та обов'язків, повагу до законів і правил людського співжиття, вироблених правом і мораллю суспільства, готовність їх сумлінно виконувати. Висока моральна і правова культура громадян є однією з базових засад утвердження громадського суспільства і правової держави, реалізації демократичних свобод.

Правове виховання на сучасному етапі розвитку педагогічної

— 224 —

теорії і практики має такі завдання:

—підвищення юридичної обізнаності учнів, інформування їх

зактуальних питань права;

—виховання поваги до держави і права;

—вироблення умінь і навичок правової поведінки;

—виховання нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, спонукання до посильної участі в боротьбі з негативними явищами в житті;

—подолання в правовій свідомості хибних уявлень, негативних навичок і звичок поведінки;

—формування толерантності особистості до виявів особистісних прав і свобод інших громадян.

У процесі правового виховання учні знайомляться з окремими положеннями державного, адміністративного, цивільного, кримінального та інших галузей права, що мають безпосереднє відношення до їхнього життя, навчання, існування в соціумі. Важливим у цьому контексті є знання учнями основних положень Конвенції про права дитини.

Правове виховання в загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється у навчально-виховному процесі (уроки правознавства, історії, літератури та ін.), позакласній та позашкільній виховній роботі (бесіди, лекції, диспути на правову тематику, зустрічі

з представниками правоохоронних органів, перегляд та обговорення кінофільмів, організація клубів на зразок "Підліток і закон", "Закон і ми" тощо).

Критеріями ефективності правового виховання є глибини та міцність правових знань, повага до права і визнання його верховенства, переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права, інтерес до їх вивчення, непримиренність до правопорушень, свідоме дотримання законів держави і норм співжиття.

Найвищим критерієм ефективності правового виховання є вироблення в учнів навичок правового самовиховання.

Правове виховання, як педагогічна проблема, що тісно пов'язана з моральним, громадянським, національно-патріотичним вихованням, має такі суттєві компоненти:

1. Морально-правове самоусвідомлення. Воно тісно по- в'язане з політикою, трудовим вихованням, соціально-побутовими й

економічними відносинами, які формуються на рівні суспільства й на рівні окремої сім'ї, а також відокремленої від неї особи. Мораль-

— 225 —