Види плетіння з рогозу

При п р о с т о м у п л е т і н н і листки, що застосовуються для утка, переплітаються з основою під прямим кутом.

Основним конструктивним елементом плетінням є мотузочка (мал. 76), її можна плести з двох, трьох, чотирьох і п’яти кінців.

При виконанні мотузочки двома кінцями, їх трохи закручують навколо своєї осі, перевивають між собою, охоплюючи стояк, потім знову перевивають уточини між собою, заплітаючи разом з цим і наступний стояк і т.д. Цей різновид плетіння є найбільш щільним і міцним і надає виробу необхідну жорсткість.

А ж у р н е п л е т і н н я виконують заготовками із серцевини. Контурне плетіння може мати практично різний малюнок: ромбовидний, стовпчиковий, спіральний (мал. 77).

Мал.76. Плетіння мотузочкою: а, б – мотузочка з двох кінців; в – мотузочка з трьох кінців

Мал. 77. Контурне плетіння

Ажурне плетіння має перевагу в економії матеріалу.

П л е т і н н я в «ш а х м а т к у» або «ш а ш к у». Цей вид плетіння аналогічний плетінню квадратів, можна плести через одну, дві або три стійки.

При плетінні стрічками з розрізаних листків на лицьовий бік завжди заплітають глянцеву частину листка, а на внутрішній – розрізану губчасту.

Додаток 4

Виготовлення черевиків із рогозу

З рогозу черевики плетуть із задником та без нього. Черевики із задником в основному плетуть на колодках. Їх плетіння багато в чому подібне до плетіння ажурних виробів із рогозу.

Спочатку проводять підготовку (мал. 78). Для цього беруть рогозові стрічки другого чи третього сорту довжиною 400-500 мм, товщиною 10-12 мм на уточини і потрібну кількість заготовок першого сорту на основу. Основу розкладають поперек і посередині проплітають мотузочку довжиною, яка коротша довжини колодки.. У передній і задній частині

підошви мотузочки не доплітають на відстань, що дорівнює половині колодки у найвужчій її частині. Далі цією мотузочкою, не перериваючи плетіння, обплітають першу три рази, а також у попередній та задній частинах проплітають по одному ряду поперек для видовження підошви. Далі обплітають підошву ще двома мотузочками, при цьому після четвертого ряду з обох боків виплітають по допоміжній мотузочці для розширення до розмірів колодки.

Мал. 78. Черевики рогозові

Знову проплітають один ряд мотузочки по підошві. Після цього нарощують по одній поперечній мотузочці на носку і п’ятці до розмірів колодки.

Коли підошва виплетена до розміру колодки, її прив’язують в трьох місцях стрічками з рогозу або прибивають цвяхами і переходять до плетіння верхньої частини черевиків, починаючи з трьох рядів мотузочки в три кінці основи. Мотузочку в три кінці плетуть крайнім зліва кінцем за два стояки ззовні і за один стояк зсередини.

Четверту мотузочку в задній і середній частинах плетуть щільно до попередньої (третьої), а на носку відривають від третьої і проплітають дугоподібно на відстані довжини пальців, залишаючи стовпчикоподібний ажур. Поверх цієї мотузочки плетуть щільно ще ряд мотузочки в дві уточини.

Наступну мотузочку заплітають як четверту і знову залишають смужку ажурну на кіску з перехрещених попарно кінців основи. Знову поруч з цією проплітають другу мотузочку.

Закінчують плетіння трьома рядами мотузочок з кінців основи, при цьому останню мотузочку плетуть по краю плетіння з введенням кінців назовні.

Кінці рівномірно обрізають ножем. Особливістю виготовлення черевиків із рогозу без задників є те, що після закріплення підошви до колодки проплітають ряди мотузочки з формуванням носка.