Завдання третього рівня:

1. На вашу думку, у чому полягає основна проблематика етногенезу та етнічної історії?

2. У чому полягає сутність конструктивістської концепції етносу та нації?

3. Що є найвищою точкою у розвитку етногенетичного процесу?

4. Виділіть основні антропологічні ознаки людини.

Тема 4. Природа етнічності та етнічні процеси Зміст теми.

Етнічність та її складові: етнічна спільність, етнос, етнічна група, етнонація, нація. Етнічне середовище: родина, сусідство, громада, етнічна група, нація, суспільство. Примордіалістська та конструктивістська концепції етнічності. Природне середовище і господарсько-культурні типи. Історико-культурні та історико-етнографічні області.

Етнічні процеси. Різні позиції щодо розуміння етнічних процесів: процеси, що призводять до зміни етнічної приналежності людей, і процеси, що характеризують динаміку властивостей та якостей етносів. Типологія етнічних процесів щодо розуміння різної їх природи: етнотрансформаційні (зміни етнічної приналежності людей) і етноеволюційні (зміни характеристик етносів); власне етнічні й етносоціальні процеси. Поділ власне етнічних процесів на об’єднуючі та роз'єднуючі. Поділ етнооб'єднуючих процесів — на консолідашйні, асиміляційні. міжетнічно інтеграційні, міжетнічно міксаційні і, консолідаційні. Поділ останніх — на внутрішньоетнічну і міжетнічну консолідації.

Зміст етнооб'єднуючих процесів: міжетнічна консолідація — злиття споріднених щодо культури й мови народів у новий етнос; внутрішньоетнічна консолідація — внутрішнє субетнічне або етнографічне єднання етносу; асиміляція — розчинення колись самостійного етносу або його частини у середовищі іншого етносу; міксація — взаємодія не пов'язаних спорідненістю народів у новий етнос.

Етнороз'єднуючі процеси: парціація — поділ колись єдиного етносу на кілька частин, які не ототожнюють себе зі старим етносом (Ю.В.Бромлей); етнічна сепарація — відокремлення від етносу його частини, що формує новий етнос (П.І.Пучков); етнічна дисперсизація — відокремлення від етносу частини, що не формує новий етнос, а залишається етнічною групою.

Міжетнічні та міжнаціональні конфлікти, їх причини та шляхи запобігання

Традиційно-побутова культура — це компоненти культури народу, які мають традиційний, масовий характер і виявляються в повсякденному побуті. У сфері матеріальної культури такими є традиційні види житла, господарського начиння, одягу, їжі, традиційні знаряддя праці тощо. У духовній культурі традиційно-побутове коло охоплює звичай, обряди, народне мистецтво, релігію, народні знання, форми сімейного і громадського побуту, фольклор тощо.

Соціонормативна культура — спосіб регулювання стосунків між людьми, що історично склалися серед етносу. Основні форми стосунків: у сфері праці (порядок розподілу трудових обов'язків, форми взаємодопомоги і трудової благодійності); норми поведінки на зібраннях (молодіжних вечорницях і посиденьках, у хороводах, на вулицях, в ігрищах і забавах); етика взаємовідносин поколінь (авторитет старших, батьків, матері); норми сімейних стосунків. Традиційне звичаєве право.

Визначення категорій: етнічна свідомість (теоретичний зміст, усвідомлення етнічного як цінності), етнічна самосвідомість (самосвідомість особистості, відчуття Батьківщини як елементу самосвідомості), етнічна ментальність (ментально-архетипний зміст етнічного, етноси як етноментальні феномени).