Розвиток зв'язного мовлення у дітей з ффнм

Діти з ФФНМ, що навчаються в підготовчій групі, у міру виправлення і вдосконалення звукової сторони мовлення і нормалізації фонематичного сприймання виявляються здібними до засвоєння основної функції зв'язного мовлення – комунікативної – в об'ємі, передбаченому загальноосвітньою програмою. Поступово здійснюється робота по збагаченню словникового запасу дітей. У них удосконалюється уміння використовувати різні частини мови відповідно до мети вислову. Продовжується робота з діалогічної і монологічної форм мовлення в тісному зв'язку з формуванням звукової сторони мовлення. Переказ займає значне місце в системі формування зв'язного мовлення дошкільників. Для оволодіння переказом діти повинні уміти: прослухати текст, зрозуміти його основний зміст, запам'ятати послідовність викладу, осмислено і зв'язно передати текст, правильно оформивши його фонетично. Якість переказу залежить від рівня мовленнєвого розвитку дитини з ФФНМ і від ефективності попередньої корекційної роботи з формування вимови звуків, фонематичного сприймання й інших видів роботи з розвитку мовленнєвої діяльності. З метою активізації інтересу і уваги дітей доцільно використовувати низку методичних прийомів: підбір картинок (карток) до прочитаного тексту, переказ якої-небудь виділеної частини розповіді, доповнення деталей або епізодів, переказ від першої особи, переказ із зміною часу дії. Вибір творів для переказу дітьми з ФФНМ напочатку достатньо обмежений їх мовленєвими особливостями. Тексти мають бути доступні за об'ємом, мати чітку композицію з легко визначуваною послідовністю подій, бути динамічними і привабливими по сюжету. Корисно використовувати тексти, що містять діалог. Текст не повинен містити слова незасвоєної звуко-складової структури, складні граматичні обороти. Широко використовується план переказу у різних варіантах: спочатку план, складений логопедом або вихователем, пізніше – складений разом з дітьми. Спочатку дітей навчають відповідати на питання, що відносяться до окремих частин розповіді. Потім формулюються розділи плану. Дуже корисно для дітей з порушенням фонематичного сприймання формувати події у просторовому моделюванні тексту, в якому фіксуються його основні частини. Логопед може використовувати прийом відображеного мовлення. На основі знання індивідуальних особливостей мовленєвої і пізнавальної діяльності дітей з ФФНМ логопед сам починає вислів, а дитина повторює його. У другому півріччі вимоги до переказу підвищуються. Окрім розповідних текстів використовуються описові. Дітей навчають контролювати відповідність переказу прочитаному тексту, виявляти пропущені деталі в переказі товаришів, оцінювати якість переказу з фонетичної точки зору (правильність вимови звуків, темп, плавність, відсутність тривалих пауз та ін.), виразність.