Формування елементарних навичок читання і письма

Основою для формування елементарних навичок читання і письма є загальномовленнєвий розвиток дітей. Особливе значення надається формуванню усвідомлення чужого і свого мовлення. Предметом уваги для дитини стають елементи мовлення, особливості мовленнєвої поведінки, довільність і свідомість мовленнєвих висловів. Показниками готовності до оволодіння елементарними навичками читання і письма у дітей з нормальним мовленнєвим розвитком є уміння:

зосереджувати увага на вербальному завданні; довільно і планово будувати свої вислови;

вибирати найбільш відповідні мовленнєві засоби для виконання вербального завдання;

усвідомлено оцінювати виконання вербального завдання.

Таким чином, усвідомлення явищ мови і мовлення передбачає двосторонній зв'язок між повноцінним процесом розвитку мовлення і підготовкою до оволодіння елементарними навичками читання і письма. У випадках відхилення у розвитку фонематичних, лексичних і граматичних компонентів усного мовлення порушується послідовно накопичуваний в нормі досвід пізнавальної роботи, як у сфері звукових узагальнень, так і у сфері морфологічного аналізу (Р. Левіна). У дітей, формування мовлення яких протікало в аномальних умовах (пізній його початок, бідність лексики, обмеженість спілкування, дефекти сприйманняя та ін.), готовність до засвоєння елементарної грамоти традиційними методами і в звичайні терміни відсутній. У дітей з ФФНМ основною перешкодою до оволодіння навичками читанняі письма є недостатній розвиток фонематичного слуху. Вони володіють так званим первинним фонематичним слухом, який їм забезпечує розуміння мовленя і повсякденне спілкування, але недостатній для розвитку вищих його форм, необхідних для розділення звукового потоку мовлення на слова, слова на складові звуки, встановлення порядку звуків в слові. Вони не готові до виконання спеціальних розумових дій з аналізу звукової структури слова. У дітей з ФФНМ, як показали спеціальні дослідження, фонематичне сприймання необхідно послідовно розвивати, використовуючи логопедичні прийоми у певній системі, що передбачає поєднання корекції вимови і формування широкого орієнтування дітей в мовленнєвій дійсності. Пріоритетні завдання корекційного навчання у даному розділу: сформувати у дітей необхідну готовність до оволодіння елементарними навичками письма і читання; навчити дітей елементарним навикам письма і читання. Обов'язковою методичною умовою є формування елементарних навичок читання і письма на матеріалі звуків, заздалегідь відпрацьованих у вимові й відповідних нормативам української мови. У системі навчання передбачено певна відповідність між звуками, що вивчаються, доступними формами звукового аналізу і початкового етапу навчання читанню і письма. Для того, щоб закласти основи успішного засвоєння дітьми даних навичок, передбачається підготовчий період навчання, тривалість якого два місяці. Протягом цього часу спеціальних занять з формування елементарних навичок письма і читання не виділяється – підготовка до оволодіння елементарною грамотою здійснюється одночасно з формуванням вимовних навичок. В результаті спеціальних вправ у дітей виховується спрямованість на звукову сторону мовлення, вони вчаться чітко вимовляти, розрізняти і виділяти правильно вимовлювані звуки у словах. Для підготовки дошкільників до оволодіння елементарними навичками письма і читання необхідно вирішити два завдання: підготувати дітей до аналізу слів; навчити злито, читати прості прямі склади ПГ (П – приголосний, Г – голосний). Наступний, букварний період навчання триває 6 місяців (листопад – квітень). В цей час фронтальні заняття з формування елементарних навичок письма і читання проводяться двічі в тиждень, підгрупові – за потребою. Крім того, на кожному занятті з вимови виділяється близько 5-ти хвилин на вправи у читанні. Не дивлячись на тривалу попередню підготовку, формування елементарних навичок письма і читання протікає в умовах, що відрізняються від звичайних тим, що система фонем у дітей підготовчої групи ще не повністю сформована. Це примушує не лише розтягувати в часі процес оволодіння навичками елементарної грамоти, але і інакше розташовувати матеріал, користуватися особливими методичними прийомами. Характерні особливості так званого букварного періоду навчання: засвоєння елементарних навичок письма і читання нерозривно пов'язані з формуванням вимовних навичок. Застосування усних вправ, спрямованих на розрізнення на слух і диференціацію окремих звуків, а також на виховання навичок правильного вживання звуків у мовленні. Вони поєднуються з аналізом слів, складової структури складу яких поступово ускладнюється, і виділенням із слів наголошених і ненаголошених голосних; відповідність порядку вивчення букв послідовності засвоєння дітьми правильної вимови звуків; тимчасовий розподіл вивчення букв, що позначають близькі за артикуляцією або акустичними ознаками звуки ([с] - [ш], [п] - [б] та ін.); тимчасове виключення з перших вправ букв, що позначають звуки, близькі до тих, що вивчаються; включення в матеріал для читання в певній послідовності слова різного складового складу після усної підготовки; акцентування уваги на розумінні дітьми читаних слів, речень, текстів; застосування різних форм наочності, ігрових прийомів, вправ; здійснення переходів від поскладового читання до злитого. Закріплення і розширення отриманих дітьми знань, умінь і навичок. В результаті навчання значна частина дітей повинна оволодіти технікою читання, правильним розумінням прочитаного, умінням відповідати на запитання за змістом прочитаного, ставити запитання до тексту, переказувати його; умінням викладати з букв розрізної азбуки, списувати і писати слова різного складового складу і речення із застосуванням всіх засвоєних правил правопису.

Таким чином, у підготовчій групі здійснюється робота з формування елементарних навичок письма і читання. У дітей поступово формуються навички звукового аналізу в тій послідовності, яка була розроблена Д. Ельконіним, П. Гальперіним, Л. Журовою: встановлення порядку дотримання фонем в слові, на основі їх правильної вимови і чіткого сприймання; усвідомлення різної функції фонеми; виділення основних фонематичних зіставлень. Оволодівши правильною артикуляцією всіх звуків, діти з ФФНМ навчаються на власному кінестетичному і перцептивному досвіді давати якісну характеристику звуків і моделювати структуру слова у вигляді схеми його звукового складу.