Теми лекційних занять

1.Структура сучасної клінічної психології та її методи дослідження. Принципи розпізнавання психологічних феноменів та психопатологічних синдромів - 2 години.

2. Семіотика - 2 години.

3. Психологічні феномени та психопатологічні синдроми при психічних захворюваннях – 2 години.

4. Психічне реагування на захворювання та психологія соматично хворого – 2 години.

Теми семінарських занять

1.Структура сучасної клінічної психології та її методи дослідження – 2години.

2.Принципи розпізнавання психологічних феноменів та психопатологічних синдромів - – 2 години.

3. Семіотика – 2 години.

4.Психологічні феномени та психопатологічні синдроми при психічних захворюваннях – 2 години.

5. Психічне реагування на захворювання та психологія соматично хворого – 2 години.

6. Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями -2години

Завдання для самостійної роботи

1. Конспектування першоджерел та складання формалізованих схем модулів -15год.

Індивідуальні завдання

Оформлення термінологічний словників (глосаріїв) та конспекту-анатації з тематики що винесена на самостійне опрацювання– 15годин.

Теми для самостійної та індивідуальноїроботи

1.Патопсихологічні методи.

2.Нейропсихологічні методи.

3.Феноменологія клінічних проявів.

4.Семіотика.

5.Психологічні феномени та патопсихологічні синдроми при психічних захворюваннях.

6. Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями

Форми контролю

1. Опитування на семінарських заняттях.

2. Оцінка за виконання індивідуальних завдань та завдань для самостійної роботи.

3. Модульні контрольні роботи.

СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Запропонована схема оцінювання знімає ряд претензій до кредитно-модульної системи:

1. Уніфікує оцінювання по всіх навчальних дисциплінах незалежно від кількості годин і семінарських занять.

2. Не обмежує особисте змістовне наповнення дисципліни викладачем.

3. Не обмежує творчі потенції студента.

4. Не перевищує набрані студентом бали більше 100.

5. Не зобов’язує старанного студента виконувати надлишкову роботу, щоб набрати 100 балів.

6. Спрошує підрахунок балів.

Навчальна дисципліна поділена на модулі. За кожен модуль, незалежно від кількості семінарських занять, студент отримує підсумкову системну оцінку, яка є середньоарифметичним показником його успішності. Кожен вид роботи пропонується оцінити в межах від 0 до 5 балів. Наприклад, 0 – це відсутність на семінарському занятті, 1 – присутність на семінарському занятті без підготовки, 2, 3, 4, 5 – оцінювання викладачем продемонстрованих студентом знань. Таким чином, якщо модуль включає 5 семінарських занять, з яких студент одне пропустив, а за інші мав відповідно оцінки 3, 3, 4, 3, то системна оцінка вираховується таким чином: 0+3+3+4+3 = 13. 13 ділимо на 5 (це кількість семінарських занять) і отримуємо системний бал 2,6. За відповідною шкалою переводимо системну оцінку в рейтинговий показник. Відповіді на семінарських заняттях доповнюються оцінками за індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи. Так, якщо крім 5 семінарських занять студент повинен виконати ще й одне індивідуальне завдання, то сума набраних балів за всі види робіт в даному випадку вже буде ділитись не на 5, а на 6. Наприклад, якщо в нашому випадку, крім набраних на п’яти семінарах балів, студент виконав ще індивідуальне завдання на “5”, тоді до 13 балів ми додаємо 5 і ділимо суму на 6. В результаті отримуємо системну оцінку 3.

Оскільки реальні академічні групи надто великі і викладач не встигає опитати всіх студентів, внаслідок чого за 5 семінарських занять студент отримує тільки 4 оцінки, то системна оцінка вираховується поділом набраної суми балів не на 5, а на 4 (це певний кредит довіри до студента, бо набрані ним оцінки уже відбивають його реальне ставлення до навчання).