Информация по реабилитации / Апанасенко Г.Л., Попова Л.А., Магльований А.В. - Санологія. Медичні аспекти валеології - 2011

Статеві відмінності в тривалості життя можуть бути пояснені і гемізиготністю чоловічих особин за генами, зчепленим з Х-хромосомою. Оскільки особи жіночої статі мають дві Х-хромосоми, «патологічні» гени, які розташовані на цих хромосомах, можуть виявити свій несприятливий вплив на життєздатність тільки в тому випадку, коли вони успадковані від обох батьків (мають на увазі рецесивні гени). У чоловічих особин, що мають тільки одну Х-хромосому, рецесивний ген веде себе як домінантний. Класичним прикладом таких співвідношень є гемофілія: це захворювання чоловіків, оскільки ймовірність того, що жінка успадкує ген гемофілії від обох батьків, невелика. Інший приклад  —  частота дальтонізму. В популяції міста Києва частота ано- малійкольорувчоловіківстановить7,1%,ужінок —  0,5%(В.П.Войтенко).

Однак є підстави вражати, що аномалії сприйняття кольорів асоціюються з якимись іншими несприятливими особливостями у функціях організму, тому що носії гену аномалії кольору рідше доживають до старшого віку, ніж люди з нормальним сприйняттям кольорів.

Біологічні переваги жіночої статі не абсолютні. Наприклад, рак щитоподібної залози і злоякісна меланома у жінок зустрічається в 1,5-2 рази частіше, ніж у чоловіків. В основі цього явища лежить періодичність підвищеного виділення гіпофізом тиреотропного і меланоцитстимулюючого гормонів, пов’язана з менструальним циклом. Щитоподібна залоза і меланоцити знаходяться під постійною «гормональною напругою», що сприяє виникненню пухлини.

Таким чином, встановлено, що в цілому захворювання появляються у чоловіків молодшому віці, ніж у жінок, але деякі захворювання можуть появлятися раніше у жінок. Наприклад, тромбози і тромбофлебіт у жінок в середньому розвиваються на 12 років раніше; середній вік жінок, що надходять в неврологічні стаціонари, на 10 років нижчий від середнього віку чоловіків, які знаходяться в клініках цього профілю.

Добре відома велика схильність жінок до автоімунних захворювань. Все це, мабуть, свідчить про різноманітність механізмів, що впливають на відмінності в тривалості життя; більша їх частина проявляє вплив на жіночу стать, а деякі з них переважають у чоловіків.

12.3.3. Конституція людини як прогностичний фактор

Одним з підходів у прогнозуванні здоров’я є оцінка психосоматичної конституції людини, оскільки адаптаційні можливості і нахил до різних психічних та соматичних захворювань пов’язані з приналежністю до певних конституційних типів.

Конституція людини  —  це сукупність морфологічних, фізіологічних та психологічних особливостей, отриманих унаслідок спадковості й набутих протягом життя. Велике значення при цьому належить генетичному

151

впливу.Поняттяконституціїаналогічнепоняттюгенотипу.Чиможназмінити конституцію?  Практично ні, але її можна коригувати. Оптимальний період для корекції  —  це період формування конституції. Виділяють власне соматичну конституцію, яка особливо інтенсивно формується до 5-6 років (І. А. Аршавський, 1975), статеву і психічну, формування якої в основному закінчується до 12 років (М. Еріксон).

При оцінці конституції існує два підходи: 1) виявлення певних зовнішніх ознак, «стигм», наявність яких корелює з життєздатністю людини, певними психічними якостями, схильністю до тих або інших захворювань. Ця кореляція пов’язана зі зчепленоїпередачею більшості генів (так званих «неменделюючих»)відбатьківдітям.Найбільшуінформаціюприцьомуможна отримати при дослідженні «мінісистем подібності» організму (долоня, стопа,вушнараковинатощо),2)оцінказагальноїпсихосоматичноїконституції. Останній підхід використовується найчастіше при прогнозуванні здоров’я. Зупинимося на ньому докладніше.

Формування психосоматичної конституційної приналежності людини залежить від багатьох факторів: 1) ступеня розкриття потенцій зародкових листків; 2) особливостей ендокринного статусу людини; 3) генетично зумовленого ступеня розвитку різних структур мозку і особливості формування психічної конституції тощо.

Зупинимося на перших двох факторах.

Відомо,щопереважнозектодермиформуютьсянервовасистема,органи чуття, шкіра, частина слизових оболонок. Таким чином, ектоморфний тип (за Шелдоном) буде мати добре розвинену нервову систему, красиву шкіру з повноцінними придатками (густе волосся і т. д.), високу питому поверхню тіла при малій її масі. Цей тип нагадує опис астенічного типу конституції (за Е. Кречмером та О. О. Богомольцем) і церебрального (за К. Сіго).

Мезодерма є основним джерелом для формування опорно-рухового апарату, серцево-судинної, сечовидільної та статевої систем. Мезоморфний тип за Шелдоном тяжіє до атлетичного.

Ентодерма необхідна для утворення системи травлення і частково дихання. Ендоморфний тип за В. Шелдоном відповідає дигестивному (травному) за Сіго і пікнічному типу за Е. Кречмером. Цей тип характеризується схильністю до повноти. Очевидно, що потенції кожного зародкового листка визначають функціональні резерви тканин, що утворюються з нього.

Основними «скульпторами» нашого тіла, що постійно змінюється протягом життя, є тиреоїдні та стероїдні гормони. Тільки ці гормони проникають всередину клітини, взаємодіють безпосередньо з її генетичними структурами і відкривають нові онтогенетичні програми, тобто є істинними індукторами генів. Тому зовнішній вигляд людини завжди містить у собі інформацію про кількісне співвідношення жіночих і чоловічих статевих стероїдів, тобто про статеву конституцію.

152

Щитоподібна залоза найбільш активна в дитячому та юнацькому віці. Тиреоїдні гормони є провідними регуляторами формування ЦНС. При цьому вони забезпечують високу чутливість нервової системи, що сприяє розкриттю почуттів, особливостей до навчання, синтезу інформації (особливо в період так званої юнацької інтроверсії). Тому творчість найбільше властива першій частині життя. Тиреоїдні гормони активують обмін речовин, тому в молодому віці людина виглядає більш крихітною і стрункою, ніж у зрілому.

Якщо внаслідок генетичних особливостей щитоподібна залоза довго домінує в «гормональній симфонії» людини в молодості та залишається відносно активною протягом усього життя, то ми бачимо творчу, молодіжного складу особистість зі стрункими контурами тіла. Цей «щитоподібний» тип близький до астенічного (за Е. Кречмером і за О. О. Богомольцем), ектоморфного (за В. Шелдоном), церебрального (за К. Сіго).

Представники цього типу мають високу психічну чутливість та фізіологічну реактивність, у них добра трофіка тканин і висока активність репаративних процесів. Вони є низько агресивними і схильними до філософії, «мислителями», часто бувають психологічними лідерами в колективі. У ситуації, що травмує психіку, вони схильні реагувати сльозами і швидкою концептуалізацією минулих подій.

Процес адаптації у представників цього типу забезпечується, в основному, щитоподібною залозою. Механізми довгострокової фізичної адаптації, що вимагають перерозподілу не тільки енергетичного, а й пластичного матеріалу в організмі, у них слабкі, що зумовлює швидкий «відхід з дистанції» в умовах високих і тривалих фізичних навантажень.

Тип фізіологічної адаптації, властивий цій конституції,  —  в основному,«стаєрський»(заВ.П.КазначеєвиміС.В.Казначеєвим,1981),щохарактеризуєтьсястійкістюдослабкихідовготривалихчинників.Застійкістюдо стресів представників «щитоподібного» типу відносять до середнього ступеня. Незважаючи на підвищену невротизацію, вони, зазвичай, першими можуть вирішувати ситуації, що травмують психіку, їх осмислювати, тому що є найбільш філософськи налаштованою частиною людства.

Після закінчення етапу підготовки до життя, забарвленого впливом тиреоїдних гормонів, людина вступає в пору зрілості, домінантною ендокринною залозою якої є кора надниркових залоз. Кортикоїди підвищують фізичну та психічну витривалість, при цьому послаблюються романтичні тенденції, людина стає більш практичною, здатною до реальних дій. При цьому з’являються зовнішні ознаки «кортикоїдності»: повніють обличчя, шия, живіт при збереженні стрункості кінцівок. Гормони кори надниркових залоз є основними гормонами довгострокової адаптації, оскільки тільки глюкокортикоїди мають протеокатаболічний ефект і тим самим можуть забезпечити формування «структурного сліду адаптації» (за Ф. Меєрсоном).

153

Якщо кора надниркових залоз у загальній «гормональній симфонії» людини проявляє себе в ранньому віці, і вище описані ознаки з’являються вже

вмолодості, то формується пікнічний тип конституції за Е. Кречмером. Цей тип має відносно виражену кореляцію з ендоморфним типом за В. Шелдоном і дигестивним за К. Сіго.

Якщо при цьому активність щитоподібної залози є досить високою, то такі «наднирково-щитоподібні» типи, зазвичай, мають сангвінічний (сильний, рухливий, врівноважений за Павловим) темперамент. Це емоційні, комунікативного складу особистості. Занурившись у повсякденне життя, вони не люблять ставити далекосяжних цілей. Мають хороші фізичні адаптаційні ресурси, мають схильність до «спринтерського» типу адаптації (за В. П. Казначеєвим і С. В. Казначеєвим,1980), для якого характерна стійкість до сильних і короткочасних навантажень.

Стійкість до стресів у них низька, оскільки вони є слабкими концептуалізаторами та філософами, то важко виходять із ситуацій, що травмують психіку. Реагування в гострій ситуації має бурхливий словесно-руховий вираз (кричить, лається, розмахує руками).

Якщо людина при високій активності надниркових залоз має конституційно зумовлену знижену функцію щитоподібної залози, що проявляється

вдеякій психічній загальмованості та пастозності сполучної тканини, то можна говорити про флегматичний тип (сильний, малорухливий, урівноважений за І. П. Павловим). Така людина є «стаєром» за типом адаптації.

Атлетичний тип конституції значною мірою залежить від анаболічного впливу чоловічих статевих гормонів на опорно-руховий апарат і пов’язані з його діяльністю системи, корелює з мезоморфним типом за Шелдоном. Оскільки андрогени сприяють також концентруванню уваги і прояву агресивності, то особини атлетичної конституції часто мають холеричний темперамент (або епілептоїдну акцентуацію).

По осі «щитоподібна залоза  —  кора надниркових залоз» можуть бути індивідуальні відхилення як в один, так і в інший бік. Відповідно характер адаптації може набувати різні відтінки, але в загальному він  —  спринтерський.

Атлетичний тип відрізняється високою стійкістю до стресів, у ситуації, що травмує психіку, він агресивний, основна форма реагування  —  м’язова (скидає напругу в русі), характеризується міцним здоров’ям. Представники цього типу конституції сильні, мужні люди авторитарного складу, які вміють формулювати цілі та досягати їх. Це тип лідера, політичного діяча, воїна, спортсмена, місіонера.

Показано,щокожентипконституціїмаєсвої«слабкімісця»,своїпритаманніхвороби.Зазвичай,уражаютьсятіорганисистеми,якієнайслабшими або найсильнішими, схильними до перенапруження і передчасного зношування в даного типу. Так, у астенічного (ектоморфного, «щитоподібного»)

154

типу слабкий ендодермальний зачаток, а сильний  —  ектодермальний. Це створює схильність до гіпофункціональних станів різних відділів травної трубки, слабкої утилізації їжі.

Природжена функціональна недостатність тканин легень при вузькій груднійклітціможебутичинникомризикустосовнозапальнихзахворювань дихальної системи. Високий ступінь розвитку, сприйнятливість, чутливість нервової системи призводить до неврозів, а з психічних хвороб  —  до шизофренії.

Пікнічний (ендоморфний, «наднирковий») тип у похилому віці має схильність до великої кількості хвороб. Це ожиріння, діабет, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, імунодефіцитні стани, дискінезії жовчовивідних шляхів, рак шлунку. За складом своєї психіки представники цього типу є циклоїдами і схильні до маніакальних та депресивних станів.

Атлетичнийтипвідрізняєтьсянайміцнішимздоров’ямзусіхтипівконституції. Для нього характерні ураження опорно-рухового апарату (артрити, артрози), радикуліти, подагра, псоріаз, а з психічних захворювань —  епілепсія.

Важливе значення має кореляція між приналежністю до певної групи крові та схильністю до деяких хвороб. Носії І/0/ групи мають найбільше виражені холеричні риси темпераменту, при ситуаціях, що травмують психіку, реагують дуже бурхливо і легко невротизують. Їм властиві також імунодефіцити стосовно банальної інфекції, схильність до виразкової хвороби шлунка. Носії ІІ/А/ групи крові ближчі до пікнічного типу конституції. Носії ІІІ/В/ групи схожі на ІІ/А/, але менш контактні. Виявлено схильність до туберкульозу. Представники IV /AB/ групи крові характеризуються найвищим рівнем здоров’я і найвищою психічною стійкістю.

Припрогнозуванніздоров’язурахуваннямтипуконституціїслідпам’ятати, що«чистих»типівпрактичнонемає(«тип» —  цеабстракція),апрогнозування здоров’я потребує врахування й інших прогностичних критеріїв.

12.3.4. Тип кровообігу як критерій прогнозу

Всі фізіологічні константи можна розділити на 3 групи. До першої групи належать ті з них, які у різних людей (здорових) не відрізняються між собою: рН крові, температура тіла тощо. Друга група  —  це константи, однакові не для всіх здорових людей, а тільки для певних конкретних груп  —  типів, що об’єднані будь-якою спільною ознакою. До таких ознак, що їх об’єднують, відносять, наприклад, тип психо-соматичної конституції, групакровітаін.Цетакзванітиповіпоказники.І,нарешті,дотретьоїгрупи входять виключно індивідуальні ознаки, що існують тільки в однині і властиві тільки даній конкретній людині. Це  —  генотип, папілярний малюнок пальців та ін. Ці три групи фізіологічних констант поєднані між собою і складають єдину, неповторну людську індивідуальність.

155

Виходячи з такого уявлення про три групи фізіологічних констант, стає очевидним, що розраховувати середні у всіх людей можна тільки за показниками, які належать до I-ї групи. Усереднення показників другого типу без попереднього розділення обстежуваних на групи за певними типами призводить до помилок. Що ж стосується показників третьої групи, то їх усереднювати не можна взагалі.

На жаль, все це враховується не завжди. Завдяки усередненню показників другої групи (а їх більшість) без урахування типових особливостей виходить величезний розкид «норми». Саме до цієї групи належать показники серцевого викиду (ударний об’єм  —  УО і хвилинний об’єм кровообігу  —  ХОК).

Згідно з концепцією Савицького М. М. (1974), функція циркуляторного апарату визначається рівнем обмінних процесів в організмі. На основі цього було запропоновано розраховувати належні величини ХОК  —  НХОК і належний периферичний опір судинного русла  —  НПО.

За даними Савицького М. М. (1974) та його учнів, фактичні величини цих показників  —  ХОК і ПО, отримані в умовах основного обміну, у здорових людей не повинні відрізнятися від НХОК і НПО більше, ніж на 10 %. Однак результати обстеження здорових людей спростували це твердження.

Для максимальної індивідуалізації цих показників було запропоновано приводити їх до поверхні тіла. Таким чином, з‘явився серцевий індекс (СІ), щовираховуєтьсяяквідношенняХОКдоповерхнітілаіндивіда(ПТ)таударний індекс (УІ), тобто ставлення ударного об’єму (УО) до ПТ. Але й у цих індексів виявився значний діапазон коливань. Стало очевидним, що ці показники відносяться до другої групи фізіологічних констант, тобто це типові показники. Таким чином, у здорових людей є різні варіанти гемодинаміки, або типи кровообігу (Г. Л. Апанасенко, 1975 р., І. К. Шхвацабая, 1981 р.).

Ще М. М. Савицький, при розгляді різних патогенетичних варіантів розвитку гіпертонічної хвороби, виділив 3 типи кровообігу (ТК): гіпокінетичний,еукінетичнийтагіперкінетичний.Уздоровихлюдей(знормальним рівнем артеріального тиску) гіпокінетичний тип характеризується низьким СІ (менше 2,75 л/хв /кв.м). При цьому типі визначають також відносно високі величини периферичного судинного опору. При гіперкінетичному ТК СІ> 3,5 л/хв/кв.м і відповідно низькі значення ПС. У межах СІ 2,75  —  3,5 л/хв/кв.м ТК вважається еукінетичним.

На думку більшості дослідників, які вивчали типи кровообігу в здорових людей, при гіперкінетичному типі серце працює в найменш економному режимі, і діапазон компенсаторних можливостей цього типу обмежений. При цьому має місце висока активність симпатико-адреналової системи. Навпаки, гіпокінетичний тип кровообігу є найбільш економним і серцевосудинна система при цьому типі кровообігу має великий діапазон мобілізації функції.

156

Так, при гіперкінетичному типі адаптація до фізичного навантаження відбувається за рахунок мобілізації іно- і хронотропних функцій міокарда без підключення механізму Франка-Старлінга. При гіпокінетичному типі підключається цей механізм, що свідчить про більш економний режим адаптації. Таким чином,типикровообігувідрізняютьсяодинвідодногонетількикількісно,алеі якісно. Це означає, що індивіди з різними типами кровообігу мають різні адаптаційні можливості, а, отже, і різний ступінь стійкості до екстремальних впливів.Цейвисновок підтверджується даними, представленими в таблиці 15. Згідно з цими даними, найменшою стійкістю до впливу комплексу несприятливих факторів зовнішнього середовища мають індивіди з гіперкінетичним ТК (40 % гіпертензивнихреакцій),найбільшу —  еукінетичнийТК.Щостосуєтьсягіпокінетичного типу, то він, в основному, займає проміжне становище.

Таблиця 15

Деякі показники функціонального стану молодих здорових чо­ ловіків до (чисельник) і після (знаменник) 102-добового впливу ком­ плексу несприятливих­ чинників (перебування в ізольованому при­ міщенні малого об’єму, гіперкапнія 1,5-2,3 %, гіпокінезія, високе нервово-психічне напруження; за Г. Л. Апанасенком, 1975 р.)

Більш детальний розгляд стану функцій осіб з гіпокінетичним ТК дозволяє встановитинеоднорідністьцієїгрупи:внеївходятьякособизвисокимрезервом функцій, що проявляють високу стійкість до екстремальних впливів, так і індивіди з початковими формами порушення регуляції тонусу прекапілярного русла,щохарактеризуютьсянизькоюрезистентністюдодіїстресора.Критерієм, щодозволяєвідрізнитиціальтернативніпідгрупи,можутьслугуватирезультати функціональних проб з фізичним навантаженням (табл. 16).

Таким чином, особи з еукінетичним та гіпокінетичним ТК внаслідок економічності функцій при добрій фізичній тренованості мають вищу стійкістьдостресовихвпливів,ніжпредставникигіпокінетичногознизькою оцінкою функціональних проб і гіперкінетичним типом кровообігу.

157

Таблиця 16

Індекс двохвилинного степ-тесту (ум. од.) залежно від типу кровообігу (за Г. Л. Апанасенком, 1975 р.)

Цей висновок підтверджується і результатами систематичних спостережень за спортсменами високого класу: при зростанні спортивної майстерності та підвищенні рівня функціональних резервів знижується серцевий індекс і зростає відсоток спортсменів з гіпокінетичним ТК. І навпаки: детренованість і зрив механізмів адаптації супроводжується збільшенням серцевого індексу та поступовим зменшенням кількості спортсменів з гіпокінетичним ТК (А. Г. Дембо, Е. В. Земцовський, 1989 р.).

12.3.5. Фактори ризику

Встановлено,щорозвитокбагатьохсоматичнихзахворюваньпов’язаний з негативним впливом екзота ендогенних факторів. Ці чинники називають чинниками ризику. Так, гіперхолестеринемія збільшує ризик розвитку ІХС у людей у віці 35-64 р. у 5,5 разів, підвищений рівень АТ  —  у 6; тютюнопаління  —  в 6,5; малорухливий спосіб життя  —  в 4,4; надмірна маса тіла  —  у 3,4 рази. При поєднанні декількох факторів ризику ймовірність розвитку захворювання збільшується (в даному випадку  —  в 11 разів). Особи, у яких відсутні ознаки захворювань, але виявлені перераховані фактори ризику, формально відносять до групи здорових, але в них можливість розвитку ІХС у найближчі 5-10 років досить вірогідна.

Кліматично-географічні особливості місця проживання людини (спека або холод, сухі або вологі грунти, перепади температури і т.д.), завжди були найважливішим фактором, що формує захворюваність та смертність.

Історичне досягнення людства  —  ліквідація однозначної залежності від зовнішнього оточення  —  ніколи не стане абсолютним. Порівняно невеликий вплив несприятливих кліматично-географічних умов на зниження тривалості життя в середньому для всього населення Землі не може заперечити того, що в окремих регіонах ця проблема залишається гострою. При цьому важливо враховувати не тільки екстремальні природні чинники, а й наявність тонких кореляцій між показниками смертності, а також деякими параметрами навколишнього середовища.

158

Так, в Україні рівень захворюваності на рак шкіри або губи змінюється відповідно до широтного напрямку, при тому збільшується з півночі на південь відповідно до збільшення інтенсивності сонячної радіації. В Івано-Франківській області частота ІХС значно відрізняється у жителів передгірської, гірської та рівниної частин, де спостерігаються неоднакові грунтово-кліматичні умови. Виявлено також взаємозв’язок між рівнем сер- цево-судинних захворювань і сольовим складом питної води.

Людство своєю діяльністю сформувало ще комплекс так званих антропогенних чинників, таких як урбанізація, забруднення навколишнього середовища тощо. Із загальним впливом антропогенних факторів корелює поширеність великого числа захворювань. Таким же чином, прогностично несприятливими є тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків і т.д.

У даний час існує багато класифікацій факторів ризику. Одна з них, найбільш детально розроблена, наводиться нижче. Об’єднання численних факторів ризику в якісно однорідні групи дозволило визначити відносну значимість кожної групи у виникненні та розвитку патології у населення (табл. 17).

Таблиця 17

Фактори ризику розвитку захворювання

Клімато-географічні

159

Дослідження показали, що головну роль у впливі на здоров’я людей відіграють фактори ризику, об’єднані під загальною назвою «спосіб життя». На такі фактори ризику, що впливають на спосіб життя (правильніше  —  «стиль життя»), як тютюнопаління, нераціональне харчування, вживання алкоголю, гіпокінезія, самотність, зловживання ліками і вживання наркотиків, низький освітній та культурний рівень тощо, припадає приблизно половина всього шкідливого впливу на здоров’я людей. Приблизно по 20 % займають генетичні фактори ризику та фактори навколишнього середовища (Ю. П. Лісіцин, Ю. М. Комаров, 1987 р.).

Чи можна при повній та достовірній інформації про фактори ризику, які супроводжують життєдіяльність конкретного індивіда, дати такий же достовірний прогноз щодо тривалості його життя? Відповідь буде швидше негативною, оскільки в цьому випадку не враховується прогностична зна-

160