9. Конкуренція, антимонопольні розслідування та шпигунство

Збіг двох фактів закінчив це домінування: уповільнення ПК через ріст, який почався у 2000 році та збільшення ринку дешевих ПК. Наприкінці 1990-х потужність процесорів перевищила рівень, який потребувало програмне забезпечення. За винятком найпотужніших серверних систем та програмного забезпечення, попит на якій зменшився з крахом доткомів, користувацькі системи ефективно працювали і на дешевих системах після 2000 року. Стратегія Інтел виробляти ще потужніші процесори та висвітлення існуючих процесорів як морально-застарілих спіткнулась, залишаючи можливість для швидкого росту конкурентів, в особливості AMD. Це, в свою чергу, знизило прибутковість процесорів та закінчило еру безпрецедентного домінування Інтел на ринку комплектуючих.

Домінування Інтел на ринку x86 мікропроцесорів призвело до численних антимонопольних позовів протягом всіх років лідерства, включно з розслідуванням Федеральної Торгової Комісії у кінці 1980-х та у 1999, та громадським акціям, наприклад звернення у 1997 році компанії Digital Equipment Corporation (DEC) та патентне звернення Intergraph.

Монополія Інтел (одночасно компанія утримувала більше 85% ринку 32-бітних процесорів) поєднувалось із грубими діями у правових відносинах (як наприклад її відомий позов по 338 патенту  проти виробників ПК), що зробило її гарною мішенню для судових позовів, але мало хто добився позитивних результатів.

Справа про індустріальний шпіонаж виникла у 1995 році та втягнула як Інтел, так і AMD. Гільєрмо Гаед, аргентинський емігрант, офіційно був працівником і AMD, і Intel, був арештований у 1993 р. за спробу продати архітектури i486 та Pentium у AMD та у деякі іноземні компанії. Гаед записав на відеоплівку дані з екрану свого комп'ютера у Інтел та надіслав поштою її у AMD, що попередила Інтел та влада, арештувавши Гаеда. Гаед був засуджений і ув'язнений на 33 місяці у червні 1996.

16 грудні 2009 р. Федеральна торгова комісія США (FTC) подала позов в суд проти Intel. Комісія звинуватила корпорацію в тому, що та «шляхом тиску, підкупів та погроз припинення співпраці» примушувала виробників ПК, відмовлятись від співпраці з конкурентами. Все це, на думку Комісія призвело до позбавлення споживачів права вибору, а також до маніпулювання цінами та перешкоджанню інноваціям в мікроелектронній промисловості.

Протягом 1980-х Інтел була серед десяти провідник продавців транзисторів (десята у 1987 році). У 1991 році Інтел здобула перше місце і тримає його дотепер. До списку лідерів компаній-виробників електроніки також належать Samsung, Texas Instruments, Toshiba та STMicroelectronics.

Головний конкурент Інтел на ринку x86 процесорів є Advanced Micro Devices (AMD), з якою Інтел має домовленості повного взаємного обміну ліцензіями з 1976 року: кожен з партнерів може користуватися патентами без оплати після проходження деякого часу. Деякі менші конкуренти, такі як VIA та Transmeta виробляють процесори малої потужності для малих комп'ютерів та портативного обладнання.

У жовтні 2006 року Transmeta подала позов проти Інтел за патент, який приховує архітектуру процесорів та енергозберігаючі технології.

Конкуренцію Інтел у виробництві чипсетів складають: VIA Technologies, SiS, ATI та NVIDIA. Конкуренти у мережевому апаратному забезпеченні: Freescale, Infineon,Broadcom, Marvell та AMCC; на ринку флеш-пам'яті: Spansion, Samsung, Qimonda, Toshiba, STMicroelectronics та SK Hynix.