- •1.Наукова, життєва та народна психологія, парапсихологія як джерела знань про психіку
- •2.Етапи становлення і напрями психологічної науки
- •3.Методи наукової психології
- •4. Розвиток наукових знань про природу психіки
- •5. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного поступу людства
- •6.Мозок і психіка
- •7. Принципи психологічної науки
- •8. Психологія в системі наук
- •9. Галузі психології
- •10.Основні теорії особистості
- •11. Особистість в "описовій психології" в. Дільтея й е. Шпрангера
- •Типологія особистостей о. Ф. Лазурського
- •12. Типологія особистостей о.Ф. Лазурського
- •13. Фрейдизм і неофрейдизм
- •14. Гуманістичні теорії особистості
- •15. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
- •Особистість у культурно-історичній теорії л. С. Виготського
- •16. Особистість у культурно-історичній теорії л.С.Виготського.
- •17. Особистість у логотерапії в. Франкла
- •18. Особистість у теорії с. Л. Рубінштейна
- •19. Теорія діяльності о. М. Леонтьєва та поняття особистості
- •22. Поняття «індивід», «людина», «особистість», «індивідуальність» «суб’єкт”.
- •24. Характеристика типів темпераменту
- •26. Діяльність та особистість
- •27. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •28. Психологічна структура особистості
- •29. Свідомість і несвідоме. Самосвідомість особистості
- •30. Загальна характеристика онтогенезу психічного розвитку особистості
- •31. Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда
- •32. Відчуття та сприймання в системі інтелектуальних властивостей особистості
- •33. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання
- •34. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання
- •35. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації
- •36. Пам'ять, Теорії пам'яті
- •37. Види пам'яті. Загальна характеристика процесів пам'яті
- •38. Вивчення пам'яті Розвиток пам'яті Виховання пам'яті
- •39. Увага. Поняття уваги.
- •41. Увага. Властивості уваги
- •43. Вивчення властивостей уваги. Розвиток і виховання уваги
- •44.Мислення як процес
- •45. Класифікація видів мислення
- •46. Принцип єдиного інтелекту та професійне мислення
- •47. Мислення і мовлення
- •48.Уява і види уяви
- •49. Фізіологічні основи уяви. Уява та органічні процеси
- •50. Уява й фантазія. Розвиток уяви
- •51. Поняття про творчість. Творчість як розв'язування творчих задач
- •52.Проняття про емоції
- •53. Емоції та почуття
- •54. Воля
- •56.Класифікація потре б
- •58. Мотиви та цілі діяльності
- •Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
- •59. Воля і мотив. Мотиви і навички. Мотиви та емоції
- •60. Основні положення психологічної теорії діяльності
- •62. Ефекти соціалізації
- •Соціальні атитюди та диспозиції
- •63. Соціальні групи. Класифікація груп
- •Класифікація соціальних груп.
- •Референтні групи.
- •64. Закономірності функціонування малих груп
- •65.Групи колектив Поняття про групи
- •Колектив
- •66.Спілкування і діяльність. Функції спілкування.
- •67. Вербальна та невербальна комунікація
- •1.1. Спілкування і діяльність
- •69. Стадії міжособистісного розуміння
- •70. Феномени ідентифікації, рефлексії та емпатії
- •71. Структура конфлікту його динаміка
- •72.Розумові операції
- •73. Рефлекторний характер психіки
- •74.Рецептори та аналізатори. Компенсаторні можливості в області відчуттів Аналізатори (сенсорні системи), їх структура. Подразники та їх природа. Рецептори, органи чуття та їх значення
- •75. Форми переживань почуттів (стреси афекти фрустрація пристрасть настрій тощо)
- •Зорові відчуття
- •Слухові відчуття
- •77. Характер, акцентуации характера
- •1) Самоуверенность — неуверенность;
- •78. Референтні групи їх роль у формуванні особистості
- •87. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людей
26. Діяльність та особистість
Однією з важливих психологічних характеристик особистості є її активність, яка виявляється у формі поведінки та діяльності Зв'язок між поведінкою, діяльністю й особистістю був найбільш чітко досліджений О. М. Леонтьєвим, С. Л. Рубінштейном, Г. С. Костюком, В. В. Давидовим та їхніми послідовниками. Так, О. М. Леонтьев основу особистості людини
визначав як сукупність її суспільних за своєю природою відношень до світу, що реалізуються діяльністю, точніше розмаїттям діяльностей особистості Тільки завдяки діяльності особистість стає суб'єктом пізнання та перетворення об'єктивної дійсності. Сукупність діяльностей, що їх реалізує особистість, творить зв'язки індивіда зі світом, і це стає основним параметром особистості.
Другим важливим параметром особистості, за О. М. Леонтьєвим, с ступінь ієрархізованості мотивів діяльностей. Серед них виділяється головний мотив або життєва мета людини. Життєві мотиви людини можуть мати різний зміст і різну об'єктивну значущість, але саме вони психологічно творять для людини сенс і щастя життя. Вершина життєвого шляху людини досягається тоді, коли провідний мотив або мета підносять людину до розуміння загальнолюдських цінностей, поєднують її життя з життям людства, а не уособлюють її, відривають від запалу.
Одним із найважливіших положень діяльнішого підходу О. М. Леонтьєва до особистості є визнання того факту, що особистість не може розвиватись у межах задоволення потреб. Однією з головних ознак розвитку особистості, самої суті особистості визнається ЇЇ здатність до творчості, продуктивної діяльності, досягнення суспільно і особистісно значущих результатів.
О. М. Леонтьєв стверджує, що справжня основа особистості людини лежить не тільки у закладеній у ній генетичній програмі, не в глибинах її природних задатків за впливів і навіть не в набутих нею навичках, знаннях та вміннях, а в тій "системі діяльностей", що реалізується цими знаннями і вміннями. Діяльність виступає як універсальна основа, наскрізний вимір уявлення про особистість, який охоплює усі підструктури соціально-психолого-індивідуального виміру особистості
Г. С. Костюк вважає, що найбільш продуктивним у процесі розкриття психологічної проблеми особистості є підхід, що спирається на аналіз її діяльності. Суспільні умови визначають психічні властивості особистості не самі по собі, а завдяки її діям, загалом - діяльності. Він робить дуже важливий висновок про те, що структура особистості повинна розглядатися не лише в горизонтальному (діяльнішому), а й у вертикальному (соціально-психолого-індивідуальному) плані. Вона є дуже складним ієрархічним утворенням, до якого входять підструктури різної онтогенетичної давності, котрі включаються в загальну організацію особистості як "суб'єкта діяльності різних видів - спілкування, пізнання та праці. Ієрархічний характер, зокрема, мають її мотиваційна сфера і операційна система". За поглядами Г. С. Костюка, вертикальні соціально-психолого-індивідуальні властивості особистості, що належать до різних підструктур, мають, незважаючи на розбіжності між ними, загальні горизонтальні діяльнісні риси. В процесі аналізу можна виділити структурні компоненти діяльності - мотиви, знання, засоби дій тощо.
Узагальнюючи відповідні погляди П. К. Анохіна, М. О. Бернштейна, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьева, Ф. Лерша, О. Р. Лурії, С Л. Рубінштейна, В. М. Русалова та інших дослідників, можна зазначити, що діяльність становить базовий вимір багатоярусної структури особистості, який доцільно диференціювати на такі головні компоненти діяльності, як потребнісно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, цілеутворюючий, результативний, емоційно-чуттєвий.