3.3 Перспективи розвитку стратегій ведення інформаційних війн

Зміну світогляду на рубежі третього тисячоліття зумовила революція у сфері комунікацій та інформації. Масова комп’ютеризація, упровадження та розвиток новітніх інформаційних технологій привели до вражаючого прориву в освіті, бізнесі, промисловому виробництві й наукових дослідженнях [10].

До недавнього часу як у теорії, так і на практиці забезпечення державної безпеки основна увага приділялася військовій складовій. Сьогодні стала очевидною обмеженість цього підходу, оскільки науково-технічна революція привела до створення інформаційного суспільства, в якому інформація є головним фактором управління сучасним світом та основним інструментом влади.

Глобальні соціальні зміни, події у світі в кінці XX ст. потребують об’єктивного аналізу інформаційного середовища світової спільноти. До цього проблема забезпечення інформаційної безпеки в нашій державі не лише не розглядалася, але й фактично ігнорувалася. При цьому уважалося за можливе її ви рішення шляхом уведення тотальної таємності, різних обмежень. І лише в останні роки стала очевидною важливість цього питання.

Сучасна геополітична ситуація вимагає принципово іншого підходу до

проблеми забезпечення національної безпеки, аналізу змісту й еволюції усього спектра геополітичних факторів, найважливішим із яких є інформаційний. Сьогодні правомірно стверджувати, що за інших рівних умов досягнення державою стратегічних переваг залежить від її інформаційних можливостей. Про це свідчать підсумки “холодної війни” із США, яка велася передусім інформаційними засобами: досягнувши паритету у військовій сфері, СРСР зазнав поразки в інформаційному протиборстві. У цьому контексті стають зрозумілими оцінка американським військово-політичним керівництвом ролі інформації та причини постійного збільшення асигнувань на розвиток і вдосконалення інформаційних технологій. Якщо в 1980 р. на придбання інформаційних технологій США витратили близько 8 млрд дол., то в 1994 р. – понад 25 млрд.

Із приходом до влади адміністрації Р.Рейгана відбулися кардинальні зміни в теорії та практиці інформаційного впливу. Почалася ера глобальної боротьби за суспільну свідомість народів із використанням новітніх інформаційних технологій на основі координації діяльності усіх державних структур і транснаціональних корпорацій. Скоординована діяльність інформаційно-психологічних структур (державних, суспільних і комерційних організацій) дала свої результати: зараз США домінують у світовому інформаційному просторі. А за допомогою розвитку інтернету вони прагнуть установити стратегічне лідерство в глобальному інформаційному просторі і в XXI ст. Перегляд пріоритетів та акцентів в інтерпретації проблем національної безпеки поставив науку і практику перед необхідністю розроблення абсолютно нового аспекту – безпеки психологічної [11].

Нині створено багато нових засобів впливу на психіку людей і управління їхньою поведінкою. У пресі періодично з’являється інформація про американські програми “МК-ультра”, “Артишок”, а також аналогічні напрацювання Франції, Німеччини, Ізраїлю, Японії тощо.

В останні десятиліття можливості впливу на психіку людини різко зросли. Однією з головних причин цього є значні досягнення у сфері психотроніки, парапсихології, біоенергетики, інших психофізіологічних феноменів. Пошук нових форм і методів впливу на психіку особи, великих мас людей розгорнутий у більшості провідних країн світу. Лідером у цій справі є США, які мають у своєму розпорядженні найбільш розгалужену мережу інститутів, центрів, лабораторій, підприємств для проведення відповідних теоретичних досліджень і вирішення завдань військово-прикладного характеру. Великий інтерес до подібних розробок проявляють військові відомства США.

Технічно стало можливим впливати на психіку людини за допомогою супутників. У зв’язку з цим викликає занепокоєння розгортання супутникової системи “Теледесик”, яке має здійснити за допомогою російських ракет СС-18 (РС-20) американський мільярдер Б.Гейтс. Вартість проекту становить близько 5 млрд дол. Ця система може використовуватися як у військових цілях, так і для ведення інформаційного протиборства. Велика кількість супутників (більше 300) забезпечить можливість опромінення будь-якої точки Землі одночасно як мінімум із двох супутників. США мають зараз на орбіті 420 супутників та займають панівне становище в інформаційному просторі планети [10].

Отже, для захисту соціальних об’єктів (особи, суспільства, держави) від небезпечних інформаційних впливів необхідно створювати систему інформаційно-психологічної безпеки як складової національної безпеки.

Об’єкти інформаційно-психологічного впливу такі:

-інформаційно-психологічне середовище суспільства, яке є частиною інформаційного середовища світової спільноти та пов’язане з використанням інформації, інформаційних ресурсів, інформаційної інфраструктури, що можуть здійснювати вплив на психіку та поведінку людей;

- інформаційні ресурси (духовні, культурні, історичні, національні цінності, традиції тощо);

-система формування суспільної свідомості (світогляд, політичні погляди,

духовні цінності);

-система формування громадської думки;

-система ухвалення політичних рішень;

-психіка та поведінка окремої людини.

У зв’язку з цим інформаційно-психологічна безпека повинна включати такі складові:

-захист психіки населення, соціальних груп, військовослужбовців, громадян від деструктивних інформаційно-психологічних впливів;

-протидія спробам ворожих політичних сил маніпулювати процесами

сприйняття інформації населенням і військовослужбовцями, що проводиться з метою ослаблення обороноздатності противника;

-відстоювання національних інтересів, цілей і цінностей в інформаційному просторі (глобальному, регіональному, субрегіональному, національному);

-постійний моніторинг ставлення суспільства до найважливіших про-

блем національної безпеки (діагностика громадської думки), психічного стану населення, військовослужбовців;

-протидія інформаційній експансії в духовно-етичній сфері.

На всіх етапах історичного розвитку інформація була об’єктом боротьби. Інформаційне протиборство велося практично в усіх війнах. Його основний зміст довгий час становили дії з ведення розвідки та протидії їй. Значних кількісних і якісних змін інформаційне протиборство стало зазнавати з моменту створення єдиного світового інформаційного простору.

Сучасна науково-технічна революція здійснила справжній переворот в інформаційному забезпеченні людської діяльності. З’явилася масова інформація – призначені для необмеженого кола осіб друковані, аудіо-, відео- та інші повідомлення. Були створені засоби їх швидкого поширення.

Інформаційне протиборство у військовій сфері включає три складові [79].

Перша – комплекс заходів щодо добування інформації про противника та умови інформаційного протиборства; збирання відомостей про свої війська; оброблення інформації та обмін нею між органами (пунктами) управління з метою організації й ведення бойових дій. Інформація має бути достовірною, точною та повною, а інформування – вибірковим і своєчасним. Вирішення зазначених завдань логічно назвати інформаційним забезпеченням управління військами та зброєю.

Друга – інформаційний вплив. Включає заходи щодо блокування добування, оброблення й обміну інформацією, упровадження дезінформації.

Третя – заходи інформаційного захисту, що передбачають дії з розблокування інформації, необхідної для вирішення завдань управління, і блокування дезінформації, упровадженої та поширюваної в системі управління.

Розробляючи теорію інформаційного протиборства, варто ураховувати, що воно має проводитися на стратегічному, оперативному й тактичному рівнях. В основному на стратегічному рівні повинні діяти найвищі органи державної влади, а спецслужби та армійські підрозділи – на оперативному й тактичному рівнях [73].

Роль і місце інформаційного протиборства в системі забезпечення національної безпеки будь-якої держави поступово зростає. Провідні країни світу (США, Японія, Франція, Німеччина та ін.) сьогодні мають у своєму розпорядженні потужний інформаційний потенціал, який може забезпечити їм досягнення політичних цілей, тим паче, що досі відсутні міжнародні юридичні норми ведення інформаційного протиборства.

Для захисту соціальних об’єктів від негативних впливів у ході глобального інформаційного протиборства необхідне створення системи інформаційнопсихологічного забезпечення як складової національної безпеки. Ця система повинна забезпечити захист психіки особи, суспільства та держави від негативного інформаційно-психологічного впливу.

Інформаційно-психологічний вплив є цілеспрямованим продукуванням і поширенням спеціальної інформації, що здійснює безпосередній вплив (позитивний чи негативний) на функціонування й розвиток інформаційно-

психологічного середовища суспільства, психіку й поведінку населення, військовослужбовців. Різновиди інформаційно-психологічного впливу – психологічний та пропагандистський впливи.

У зв’язку з появою та прискореним розвитком електронних ЗМІ різко поси лилася роль суспільної думки, яка стала здійснювати потужний вплив на суспільно-політичні процеси, особливості функціонування інформаційно психологічного середовища суспільства, психічний стан військовослужбовців під час воєн і збройних конфліктів. Тому система формування суспільної думки є одним з основних об’єктів інформаційно-психологічного захисту. Необхідно також вивчати особливості формування й функціонування суспільної думки під час збройних конфліктів, на основі чого можуть здійснюватися практичні кроки щодо забезпечення психологічної безпеки військовослужбовців.

Широка інформатизація збройних сил створила якісно нову ситуацію в розвитку військової справи. Ілюстрацією цього слугують збройні конфлікти та локальні війни останніх десятиліть. Їхній аналіз свідчить про те, що хід і результати бойових дій будь-якого масштабу в сучасному світі багато в чому визначаються майстерністю ведення інформаційного протиборства.

Аналіз збройних конфліктів другої половини XX ст. показує, що відбулося перенесення зусиль у застосуванні сил і засобів інформаційно-психологічного впливу на більш ранній період (від одного-двох місяців до кількох років перед початком бойових дій); з’явилися новізасоби та способи інформаційно-психологічного впливу (інформаційна зброя) [75].

Об’єктами впливу інформаційної зброї можуть бути інформаційно-технічні системи; інформаційно-аналітичні системи; інформаційно-технічні системи, що включають людину; інформаційно-аналітичні системи, що включають людину; інформаційні ресурси; системи формування суспільної свідомості та думки, що базуються на засобах масової інформації та пропаганди; психіка особи.

У тих випадках, коли інформаційна зброя безпосередньо або опосередковано використовується проти психіки людини (або соціальної групи), мова йде про інформаційно-психологічний вплив.

Людство стало заручником складних інформаційних технологій і спроможності їх безпечного використання. Неважко уявити наслідки аварій в інформаційно-телекомунікаційних системах управління трубопроводами, енергосистемою, екологічно небезпечними виробництвами, системах управління супутниковим зв’язком, авіаційним чи залізничним сполученням.

Особливе місце в інформаційній сфері суспільства займають індивідуальна,

групова і масова свідомість, які усе частіше піддаються агресивним інформаційним впливам, що призводить до втрати психічного та фізичного здоров’я громадян, руйнації моральних норм суспільства, дестабілізації соціальнополітичної обстановки. Тому захист індивідуальної, групової та масової свідомості громадян від протиправних інформаційних впливів має становити основний зміст діяльності щодо забезпечення інформаційної безпеки.

Сфера індивідуальної свідомості. Основою інформаційної безпеки у сфері індивідуальної свідомості є здатність людини адекватно сприймати навколишню дійсність, своє місце у зовнішньому світі, формувати з урахуванням свого жит тєвого досвіду певні переконання та приймати рішення відповідно до них.

При цьому основною загрозою індивідуальній свідомості буде порушення такої здатності шляхом здійснення прихованого й неусвідомлюваного людиною впливу на психічні структури її підсвідомості (наприклад, “25-й кадр”) або свідомості, що створить можливість “силової” зміни її психічних реакцій і поведінки.

Суттєву небезпеку для індивідуальної свідомості громадян становлять релігійні секти та групи, що проповідують фанатизм, екстремізм і людиноненависництво. Ритуали цих сект і груп, як правило, направлені на зміну мотиваційних установок їхніх членів, що суперечать нормам суспільної моралі; формування стереотипів асоціальної поведінки та небезпечну корекцію психіки [22].

Одним із джерел загроз індивідуальній свідомості громадян, особливо тих, які перебувають за межею бідності, є агресивна реклама дорогих товарів, що нав’язує установки на входження у “великосвітську еліту” будь-якими способами. Можливо, саме це сприяє зростанню злочинності, її озлобленню, залученню до кримінального світу молоді.

Не менш небезпечними є представники “окультних наук”, котрі пропонують громадянам свої послуги із “зняття пристріту”, “повернення коханих”, “привороту на крові” із “двохсотвідсотковою гарантією”. Ці “фахівці” нерідко не мають відповідної медичної освіти, тому їхня діяльність також може завдати шкоди психічному здоров’ю громадян. Наслідком прояву цієї загрози можуть бути як порушення психічного здоров’я людей, так і дії громадян на шкоду інтересам суспільства й держави.

Сфера групової свідомості. Основою інформаційної безпеки групової свідомості є загальні інтереси групи, що становлять мету її створення; прийняті й усвідомлені членами групи та втілені в їхню індивідуальну свідомість правила поведінки, здатність до задоволення цих інтересів і досягнення поставленої мети та готовність до протидії наявним загрозам. Захист права на створення суспільних об’єднань та умов для його реалізації є необхідною умовою формування цивільного суспільства [12].

Загрози груповій свідомості можуть проявлятися у вигляді протиправних інформаційних впливів інших груп, громадських або державних організацій із метою руйнування спільних інтересів групи, створення труднощів на шляху реалізації цих інтересів, дискредитації членів групи, здійснення психологічного тиску на них.

Джерелами загроз груповій свідомості є недобросовісна конкуренція з боку інших груп, кримінальні “переділи” власності, конфронтаційні стосунки між релігійними конфесіями та етнічними групами. Наслідком прояву цих загроз може стати розпад групи, порушення взаємодії з іншими групами, громадськими й державними організаціями.

Сфера масової свідомості. Підґрунтям інформаційної безпеки у сфері масової свідомості є її консервативна і динамічна складові [15].