Istoria_Ukrainy / Словник истор. терминив
.rtfІГОР (?- 945) - великий князь київський з 912 р. Проводив дуже невдалу політику по відношенню до Візанії (походи 941, 944 pp. закінчились поступками Константинополю). Підкорив племена древлян, уличів, уклав мир з печенігами. Вбитий древлянами у 945 р. під час повстання.
ІМПЕРІЯ - велика держава, на чолі якої знаходиться імператор, монарх. Як правило для І. характерний колоніалізм. Українські землі тривалий час перебували у складі І. Російської та Австро-Угорської. Уряди цих І. викорінювали національну самобутність та людську гідність.
ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС - найдавніше староруське літописне зведення, укладене в Україні на початку ХV ст., в якому викладено історію Київської Pyci. Поділяється на три частини: "Повість минулих літ" (доводить до 1117 р.). Київський літопис (від 1118 до 1199), та Галицько-Волинський літопис (від поч.ХІІІ ст. до 1292).
КАЛНИШЕВСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ (1691-1803) - останній кошовий отаман Запорозької Cічі (Нової). Родом з козацької старшини м.Ромни. Обирався на вci козацькі посади від походного полковника до кошового осавули, судді та кошового отамана. Пікся про колонізацію козацької території, розвиток господарства та торгівлі. Будував на Cічі церкви та собори, збирав церковні книги. Приймав активну участь у російсько-турецькій війні 1768-1674 pоків, за що царем був нагороджений золотою медаллю на Андріївській стрічці. Захищав права запорожців від зазіхань російського уряду, за що після розгрому Cічі був засланий у Соловецький монастир. Проживши 112 років там i помер.
КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (1758-1823) - письменник та громадський діяч. Народився на Полтавщині у дворянській ciм’ї, що мала козацькі коріння. Займав посади предводителя дворянства Київської губернії, генерального судді, директора народних училищ, маршала дворянства Полтавськоїі губернії. Був членом просвітницького гуртка, виступав проти закріпачення селянства, ініціював ідею відновлення українського козацтва. Товаришував з декабристами - П. Пестелем та С. Муравйовим-Апостолом.
КАРМАЛЮК (КАРМЕЛЮК) УСТИМ ЯКИМОВИЧ (1787-1835) - національний герой, "український Робін Гуд". Очолив повстанський рух на Поділлі направлений на напади на панські маєтки, пограбування їx та роздачу багатств бідноті. Апогей боротьби - 1830-1835 роки, коли у pyci приймало участь 20 тис. чоловік i було здійснено більше 1 тис. нападів. Царизм неодноразово К. засуджував до каторги, але той втікав з Сибіру.
КАРПАТСЬКА УКРАЇНА - автономна територіально-адміністративна одиниця у складі Чехословаччини, утворена 8 жовтня 1938 р.. Проголошення нeзaлeжнocтi К.У. у березні 1939 року, співпало з вторгненням угорських військ на територію краю, після чого К. У перестала існувати.
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ - один з перших вищих навчальних закладів в Україні, та й у Сх. Європі. Бере свій початок з 1631 р., коли за митрополита П. Могили Лаврська та Братська школи були об"єднані у колегіум, а згодом у К.-М.а. Із стін її вийшло чимало видатних вчених, державних діячів, козацьких старшин, церковних ієреїв. У 1817 р. академію було закрито.
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (ще братство) - політична, таємна, національна та патріотична організація, створена у Києві (1845-1847). Засновниками були викладачі та студенти Київського університету: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров та ще 9 oci6 ( також Т.Шевченко). Співчуваючих та контактуючих було за 100 чоловік. Основною метою К.-М. т. було досягнення державної незалежності України у федеративному союзі незалежних слав"янських держав. Братчики прагнули скинути самодержавство та кріпацьке ярмо. "Книга буття українського народу" - програмний документ товариства. Громадську роботу братчики проводили у руслі освіти народу, видавали популярні книжки, створювали початкові школи. Царизм покарав братчиків (12 чоловік) засланням та Т.Шевченка віддав у солдати.
КІМЕРІЙЦІ - ipaномовні племена, які сформувалися у ІХ-VIII ст. до н.е. на території Нижнього Поволжжя. 3 цим етносом пов"язані також групи прийшлого населения з території сучасного Казахстану та Південного Сибіру. Активно використовували природні ресурси східно-европейських степів, займались скотарством - конярством (греки їx називали "споживачами кобилячого молока"). Самостійне існування К. закінчується VI ст. до н.е., після чого вони асимілюються 3i скіфами.
КІШ - центральний орган управління Запорізької Ciчі. Відав питаннями адміністрації, фінансів, козацького суду.
КОЛАБОРАЦІОНІЗМ - співробітництво з фашистськими загарбниками в захоплених ними країнах під час Другої світової війни. В Україні на перших порах війни на шлях К. стала ОУН, яка намагалась за допомогою німців здобути право України мати свою незалежність. Однак, згодом, усвідомивши помилковість таких дій, перейшли до збройної боротьби УПА проти гітлерівського режиму та радянської влади.
КОЛЕКТИВІ3АЦІЯ - один з напрямків соціалістичного будівництва в СРСР у аграрному секторі економіки. Політичний курс проголошено у листопаді 1929 р. ЦК ВКП(б). Основними методами запровадження К. були введения продрозкладки та надзвичайщини у хлібозаготівлях з 1928 по 1932 pp., розкуркулення різних прошарків населения, знищення селян середняків-одноосібників (становили 2/3 сільських господарств). У наслідок насильницькоі К. було усуспільнено 70% селянських господарств до 1932 р.. К. стала причиною голодомору 1932-33 pp.
КОЛЕКТИВНИЙ СЮЗЕРЕНІТЕТ - спільне управління слов"янською державою - Київська Русь, за часів и роздробленості. Основні питания в державі вирішувались на колективних з"іздах князів, нащадків Рюрика.
КОЛІЇВЩИНА - народне визвольне повстання гайдамаків в Правобережній Україні проти панування поляків (1768-1769). Повстанці боролись проти кріпацтва та панщини, релігійних утисків. Учасники К. прагнули и до об"єднання Лівобережної та Правобережної України. Керівником повстання був М.3алізняк, І.Гонта та П.Уласенко. Поляки та Російський царизм люто розправились з повстанцями.
КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ (1687) - україно-російська угода, укладена на козацькій раді 25 липня на р.Коломак, під час обрання гетьманом І.Мазепи. Договір був обмеженням та поступками царатові, Україна втрачала економічну, соціальну та зовнішньо-політичну самостійність. У гетьманську столицю вводились стрілецькі полки, заборонялось вести торгівлю з Кримом та в Московії, обмежувався козацький реєстр, наголошувалось на злиття Українського народу з російським.
КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН (1891-1938) - військовий та політичний діяч. Студентом Львівського університету, активно працював у громадах та просвітницьких організаціях. 3 1918 по 1919 роки - командир Українських Січових-Стрільців (командир дивізії, корпусу, армійськоі групи). Після саморозпуску С.С. перебував у польському таборі для інтернованих. К. інцііатор створення УВО (1921) та ОУН (1929).
КОРЕНІЗАЦІЯ - національна політика більшовицької партії в 20-30-ті роки направлена на розвиток та заохочення серед керівництва республік СРСР розвитку національних культур, підготовки та висування кадрів корінної національності у партійному та державному апараті. К. сприяла діяльності навчальних та культурних закладів, виданню газет, журналів тощо, мовами корінних національностей. В Україні політика К. знайшла таку форму як українізація.
КРЕВСЬКА УНІЯ (1385)- державно-полігичний союз Польського королівства i Великого князівства Литовського оформлений у м.Крево (Білорусія). За умовами унії Литовський князь Ягайло за руку Ядвіги, спадкоємиці польського короля, сідав на польський престол, зобов"язавшись прийняти католицизм, передати на користь польської корони литовську казну, території, включаючи Литовську та Руську (білоруські та українські). Умови К.у. вже з 1386 р. почали виливатися в життя, але знайшли сильну протидію з боку литовських бояр та слов"янської знаті.
КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР (1774) - укладений між Pociєю i Туреччиною у невеличкому селі в Болгарії після російсько-турецької війни 1768-1774 pp. За договором до Pocii відійшли південні Українські землі, що забезпечувало їй право вільного мореплавства на Чорному мopi. Визнавалась незалежність Кримського ханства від Туреччини i протекторат Pociї над Молдавією та Волощиною.
"ЛИТОВСЬКІ СТАТУТИ" (1529, 1566, 1588) - кодексові закони Литовської держави мали назву Литовського статуту. Литовські статути були кодексом законів феодального права. У них все населения поділялося чітко на дві нерівноправні групи. Перша група - панівний клас - феодали (княжата, панята, шляхтичі, магнати), які мали всю повноту влади. Другу, нижчу групу становило феодально єксплуатоване населения, права якого поступово зменшувалися i більша частина якого перетворювалася на кріпаків. До цієї групи належали тяглові селяни, ремісники та ін. Литовськими статутами користувалися в судах України, особливо Правобережної не тюльки в XVI, а часто i в XVII-XVIII ст.
ЛЮБЕЧЕСЬКИИ 3'Ї3Д КНЯЗІВ (1097) - перед загрозою з боку половців князі роблять спроби залагодити справу миром й припинити усобиці. Для чого, скликають князівські з'ізди. Першим з таких з"їздів був з"їзд 1097 р. у Любечі На ньому було визнано принцип, за яким кожний князь мусить володіти своєю вотчиною, тобто землею, виділеною йому батьком, i не посягати на землі інших ккнязів. Це узаконювало роздроблення Давньоруської держави на окремі спадкові князівства.
ЛЮБОВ ДО ІСТИНИ (1818 - 1819). — масонська ложа, яка діяла у Полтаві. Вона основний наголос робила на національні проблеми України. Серед її членів були відомі Українські діячі І. Котляревський, В. Капшет, В. Лукашевич, а також пізніші лідери декабристського руху П. Пестель, М. Орлов i М. Бестужев-Рюміи. Чутки про ложу дійшли до Петербурга, i цар Олександр І закрив її особистим указом.
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ (1569) — польський король Сигізмунд II Август скликав спільний сейм (парламент) у Любліні на якому польська шляхта виступила з проектом повної інкорпорації литовських провінцій до Польщі що викликало різкий протест литовців (з українцями i білорусами), i Сейм затягнувся на кілька місяців. Аби схилити на свій бік литовських депутатів, король у цей час надав деякі привілеї шляхті Волині, Київщині i Поділля, а непокорним пригрозив суворими репресіями. Врешті унія була укладена. Згідно Люблінської yнії створено спільну державу — Річ Посполигу, на чолі якої стояв один державець, що мав титул короля польського та великого князя Литовського. Єдиними для Литви й Полыщі мали бути сейм i сенат, а також окремі польські феодали діставали право володіги землями в Литві, а литовські — в Польщі. Після Люблінської унії більшість українських земель опинилися в складі шляхетськог Польщі
МАЛОРОСІЯ — назва України з середини XVII ст. у офіційних актах царської Pociї.
МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ (1722-1727) — російський цар Петро І 29 квіня 1722 року видав Указ про створення Малоросійської колегії. У ньому говорилося, що оскільки в судах, збиранні податків i взагалі, в управлінні Гетьманщини багато непорядків, цар наказав заснувати із 6 штаб-офіцерів російських полків, розташованих в Україні, колегію, на чолі з президентом — бригадиром, яка и стала вищим судовим, контролюючим органом краю.
МАРКСИЗМ — це філософське та соціально-політичне вчення, засновником якого був К. Маркс у співдружності з Ф. Снгельсом. Марксизм — теорія про революційне перетворення природи та суспільства, виникло в 40-х pp. XIX ст.
МАСОНИ — члени релійно-філософського товариства, котре виникнуло в XVIII ст. в Англії, згодом i в інших країнах. Це організація правлячих кіл. Вона існувала й в Pociї (Санкт-Петербурзі) i в Україні (Киеві, Полтаві та інших містах).
МОГИЛА ПЕТРО СИМЕОНОВИЧ (1596-1647) — митрополит Київський i Галицький (1632-1647). Biн був меценатом i покровителем наук i мистецтв, заснував Київську колегію. Його зусиллями и коштами були вперше грунтовно реставровані Софіївський собор й багато споруд Киево-Печерського монастиря. Могила був чудовим оратором i полемістом. Його перу належить кілька книжок релігійно-філософського змісту: "Євангеліе учительне" та "Анфологіон" в яких обгрунтовувалося верховенство православної церкви на Україні i доводилась антинародна суть уніатства.
МОНАРХІЯ — єдиновладдя, форма державної влади, в якої вища влада належить одному голові держави, спадковому монарху. Але монархії розрізняють — необмежену (абсолютну) и конституційну — обмежену парламентом. В сучасний період існують держави з конституційною монархією.
МОСКВОФІЛЬСТВО (1848) — народилось під час революційних подій 1848 р. Москвофіли робили ставку на російську династію Романових. Це були прибічники русифікації України.
НАТО (1949) — North Atlantic Treanty Organization (Організація Північно-Атлантичного Договору). Це войськово-політичний альянс. Він був заснован з ініціативи Північних Штатів Америки 4 квітня 1949 року в Вашингтоні. В нього ввійшли США, Англія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Ісландія (12 держав). В 1952 р. до НАТО приєдналися Греція i Турція, а в 1955 році ФРН, в 1982 р. — Іспанія, 1998 р. — Польща, Угорщина, Чехія. НАТО має об'єднане військове командування. Вищим органом НАТО є сесія наради, Генеральний секретар. Штаб НАТО знаходиться в Брюселі.
НАРОДОВЦІ — це передова Українська інтелігенція, яка прагнула до національного відродження, не знаходила підтримки з боку москвофілів в боротьбі проти загрози полонізації.
НАРОДНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (НУП) (1902) — відокремилась від Революційної Української партії, але в умовах зростаючої революційної хвилі прийшла в занепад.
НАЦІОНАЛІ3М — психологія, ідеологія, світорозуміння й політичне звеличення своєї нації над іншими. Він виступає й як великодержавний шовінізм i як місцевий націоналізм.
НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА (НЕП) (1921-1929) — в 1921 р. відбувся перехід від політики "военного комунізму" до НЕПу, дозволялася певна лібералізація i децентралізація економіки, вільний ринок, який сприяв розвиткові приватної ініціативи. Для України це був значний крок уперед. НЕП дав свої результати. Селянські господарства швидко підвищували продуктивність. Виробництво предметів споживання, також сягнуло довоєнного рівня.
ОКУПАЦІЯ — тимчасово зайната територія однієї держави силами іншої.
ОПРИШКИ (1529) — народні борці проти феодального и національного гноблення в Галичині, на 3акарпатті и Буковині. Назва походить від латинського слова "opreser" (знищувач, утискувач) i пов'язана з тим, що вони винищували, утискували шляхту, орендаторів, багатіїв, католицьких та уніацьких священників. Вони виступали невеликими загонами, застосовуючи партизанську тактику несподіваних нападів.
ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН) (1929) — у Відні була створена ОУН. ЇЇ метою проголошувалася розбудова незалежної держави, в якій мали бути об'єднані вci Українські єтнічні землі. У 1938 р. керівник ОУН Є.Коновалець був убитий. Напередодні другої світової війни кількість членів ОУН становила до 20 тис. У органазації було дві фракції, які очолювали А. Мельник і С. Бендера. Фракція А. Мельника орієнтувалась на нацистську Німеччину. 3 ініціативи А. Мельника були створені Українські частини "Нахтігаль" i "Роланд". Командування вермахту використовувало їx для каральних дій. С. Бендера вимагав, щоб ОУН створила підпільну армію. Головним ворогом він вважав рядянський режим. Після нападу Німеччини на Радянський Союз С. Бендера добився підтримки нацистського уряду. Восени 1942 р. ОУН створила Українську повстанську apмію (УПА), яка на початку 1944р. налічувала до 100 тис., вона вела відкриті бої проти радянських партизан i регулярних військ Радянського Союзу.
ОРЛИК ПИЛИЛ (1672-1742). Найближчий прибічник Мазепи. Він був генеральним писарем гетьмана Мазепи. Після разгрома шведського війська Орлик разом з Мазепою втік до Бендер. По смерть Мазепи у травні 1710 р. він був проголошений “гетьманом” — без війська, землі и народу. П. Орлик був автором "Пакти i Конституція прав i вольностей Запорозького війська".
ПАНСЛАВІЗМ — ідея об'єднання славянських народів під владою російського царя наприкінці XVII — на початку XIX ст.
ПАНЩИНА — здійснення повинностей і виплата податків селянами на користь феодала.
ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ (1979-1929) — у 1905 р. був одним з лідерів УСДРП, редагував газету "Слово", у 1912 р. — журнал "Українская жизнь", що виходив у Mocквi. У 1916 р. працював помічником уповноваженного на Західному фронті. У червні 1917 р. було створено перший український уряд — Генеральний секретаріат, генеральним секретарем військових справ був Петлюра С. В. У листопаді 1918 р. була створена Директорія, в яку входив Петлюра. Петлюра вів воєнні дії проти Радянської Pocii у 1918-1920 p.p. Після поразки Директорії Петлюра С. В. емігрував у Польщу, а потім у Францію, де у 1926 р. був вбитий.
ПЕРЕБУДОВА — оновлення соціально-економічного, суспільно-політичного й культурного життя в Україні, національного відродження радянського народу. Це новий шлях творіня майбутнього народу, відродження нації, початок якого з 1991 р.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ СТАТТІ (1654) — після Переяславської Ради з'явилися документи "Статті" Богдана Хмельницького, які визначали становище України i характер взаємовідносин її з Россією. Статті з 11 пунктів з Указами Царя i жалувані грамоти — це повний текст договору між Українською державою i Pocією.
ПОЛОВЦІ — кочові племена, які мешкали в прикордонних з Киівською Руссю степах. Вони спустошували українські землі, разгромили руські війська під Триполем, на р. Желяни и в інших місцях. У цих умовах 7 руських князів об'єднали свої дружини i в 1103 р. вщент розгромили половців на р. Самарі. В битві загинуло понад 20 половецьких ханів. У 1107 р. Київський князь Святополк i переяслівський Мономах завдали поразки половецьким ордам Бокана и Шарукана під Лубнами, а в 1113 р.— на р. Донець.
ПРОСВІТА (1868) — заснована у Львові. Це культурно-просвітницьке товариство, яке видігравало чималу роль в духовному відродженні українського народу. "Просвіта" існувала в Києві, Чернігові, Одесі та інших мicтax України.У ній активно прцювали М. Коцюбинський, Леся Українка. "Просвіта" сприяла виданню книг i газет українською мовою. Вона організовувала бібліотеки в селах.
РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) (1899) — вона була проголошена у Харкові. Своєю метою РУП ставила створення політичної незалежності України. Вона вважала головною рушійною силою майбутньої революції селянство.
РЕЄСТРОВЕ КОЗАЦТВО (1524) — польський король Сигізмунд Ш доручив Киівському намістнику Полозовичу й Чорнобильському державцю Кмитичу створити в Середньому Подніпров’ї з місцевих жителів військо чисельністю до 2 тис. чол. Вони мали служити переважно на перевезеннях i охороняти литовські володіння. Але це розпорядження короля не було виконано і тільки в 1572 р. король Сигізмунд-Август видав універсал про формування найманного загону 300 чол., які мали перебувати на державному утриманні. 3араховані на службу козаки вписувалися до реестру (списку), звідци и дістали назву реестрових. Так було покладено початок реестровому козацтву.
РЕНЕСАНС — відродження в культурному i ідейному розвитку країн Європи у XV-XVI ст. В Украіні в архітектурі XVI ст. особливо було відчутне европейське відродження. До споруд, на яких позначився вплив ренесансу, слід віднести ратушу та Успенську церкву у Львову замки в Перемишлі, Староконстянтинові, Бучачі та інших містах.
РЕПРЕССІІ — наприкінці 20-30-х pp. відбулись масові репрессії. Вони були спрямовані не лише на інтелігенцію, робітників, селян, а й на службовців, апаратних працівників, членів компартії, військових. Загинули вci 17 наркомів Українського уряду. Репрессіі зазнали 37 % членів КП(б)У, тобто 170 тис. чол., 150 чол. командного складу військових вищого рангу.
РЕФОРМАЦІЯ — (лат.— перетворення, виправлення) — широкий антифеодальний и антикатолицький рух в Європі в першій половині XVI ст. цей рух мав на меті зірвати з феодальних відносин "ореол святості". Ідеологи реформації заперечували верховну владу римського папи, вимогали створення національних церков i богослужіння національною мовою, проти культу святих, проти церковного землеволодіння. В Україні в XVI ст. широкого реформаційного руху не було, бо буржуазні елементи були слабкими.
РУЇНА — після смерті Богдана Хмельницького в Україні почався період "руїни". Україна розділилася на Лівобережну i Правобережну. Хаос, безладдя, постійні війни, заколоти, переходи гетьманів i старшин з російського боку до польського i навпаки, втручання в українські справи, крім поляків та росіян, ще и татар i турків, — все це були характерні риси періоду так званої "Руїни". У другій половині XVII ст. здобутки часів Хмельничини були значною мірою втрачені.
РУСЬКА ПРАВДА — збірник законів. Давньоруське право стояло на сторожі інтересів князя та його адміністраццї, дружинної знаті, пізніше феодалів — землевласників. Разом з тим "Руська правда" утверджувала в судовій системі більш цивілізовані стосунки, обмежуючи кровну помсту, а пізніше ii заборонила.
РУСЬКА ТРІЙЦЯ (1832) — у Львові виник гурток прогресивної інтелігенції. Його утворили вихованні Львівського університету Маркін Шашкевіч, Іван Вагілевич та Яків Головацький. Група членів гуртка проголосила метою перетворення української народної мови на справжню літературну. "Руська трійця" намагалась поширювати українські історичні традиції, фолькльор, ідеї об'єднання українських земель. 3 цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах "Зоря", видання якого заборонила цензура. В 1837 р. побачив світ альманах під назвою "Русалка Дністрова".
РУСЬ — мае чотири основних значення: етнічне — “русь” — народ, племя, тоще;
соціальне — “pycь” — суспільний порядок або стан; географічне — “русь” як територія, земля; політичне — “русь” як держава. Русью називалася уся територія, яку населяли руські люди, тобто східні слов'яни. Цим же словом назвали — “Руська земя” и Давньоруську державу.
РЯДОВИЧІ — одна з категорій залежних селян у Київській Pyci, які працювали на феодала по договіру (ряду), а звідти їx назва — "рядовичі”. Коли рядовичі помирали, не виконавши термін договору, його повинна була виконувати родина померлого.
САМОЙЛОВИЧ ІВАН САМІЙЛОВИЧ (? - 1690) — гетьман Лівобережної України в 1672-1687. Вів тривалу й запеклу боротьбу з гетьманом правобережноі України П. Дорошенком. У 1674 р. його військо разом з російським здійснило великий похід на Правобережну Україну, наслідком якого було приєднання десяти розташованих полків до Лівобережної України. Старшинська рада в Переяславі проголосила Самойловича гетьманом i Правобережної України. У 1687 р. він взяв участь у невдалому поході російського війська під командуванням князя Голіцина до Криму. Мазепа цим вміло скористався, добився усунення Самойловича и посів його місце. Самойловича було арестовано и зіслано до Тобольска, де він і помер у 1690 р.
САРМАТИ - кочові племена, які прийшли з Дону на Приазовьє, Північне Причерномор'є, їх називали Сарматами. Частину скіфів вони витисли в Крим і на Дунай, інших підкорили.
САТЕЛІТ — співучасник, людина, або держава, котра виконує чужу волю. Держава підлегла іншій сильнодіючій державі.
“СІЧ” (1900), “СОКІЛ” (1898) — спортивно-пожежні товариства, які стали зародком маибутнього українського війська.
СКІФИ — племена, які прийшли зі Сходу. Вони панували в VII-VIII ст. до н.е. у степових районах Північного Причерноморья, а також у Криму. Скіфи поділялись на кочовиків і землеробів. У скіфських племен з'являються ементи державності.
СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ (1646-1722) — після втечі Мазепи до Карла XII на козацькій раді в Глухові Скороподського обрано гетьманом. Він очолив Українські козацькі полки, що допомогли російській армії розбити шведів під Полтавою.
СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ (і873-і945) — влггку і9і7 р. вш украішзував 34-й армійський корпус на Гйвденно-Захщному фрокл (40 тис. солда-пв и офщерів). У і9і8 р. П. Скоропадський став головнокомандуючим i очолив гетьманську державу УкраГн^ У і9і9 г. був усуненД втік у Имеччину до инцясвогожиття.
СМЕРДИ — категорія залежних селян Киівськоі Pyci. Вони працювали на феодала. ГПсля смерп ix майно переходило до феодала. Якщо не було чоловічоі ста-л.
СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ (СНД) (7 грудня 1991) — у беловезьській пущі під Брестом зібрались лідери Білорусі (С. Шушкевич), Poccii (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук). Результатом ix переговорів стало підписання угоди про створення СНД. Три держави, які підписали союзний договір 1922 р., заявили, що СРСР як держава — суб'ект міжнародного права i геополітична реальність — припиняе свое існування. Утворюється Співдружність Незалежних Держав. Кожна з них забезпечує своїм громадянам piвні права i свободи, визнає i поважає територіальну цілісність інших членів співдружності, недоторканість існуючих кордонів, гарантує їхню відкритість, свободу пересування i передачі інформації.
СПІЛКА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ) (1914) — соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини — В. Дорошенко, О. Скоропис-Йолтуховський, Д. Донцов, А. Жук, М. Меленевський, М. 3алізняк створили у Львові “СВУ” яка своєю метою проголосила відродження самостійної української держави. Для досягнення цієї мети його діячі встановили тісні зв'язки з урядовими колами Німеччини та Австрії. Від них “СВУ” регулярно отримувала матеріальну допомогу, що вважалось державним боргом майбутньої Української держави. “СВУ” діяла у Відні, де призупинила свою діяльність наприкінці червня 1918 р.
СТАЛІНЩИНА - командно-адміністративна система, зосередження влади в руках однієї людини - И. В. Сталіна.
СТРАЙК — одна з основних форм боротьби робітничого класу, трудівників за задоволення економічних i політичних вимог.
СЮЗЕРЕНІТЕТ — верховне право великого феодала, княза у відношенні до васалу, верховне право однієї держави до іншої.
ТОВАРИСТВО ОБ'ЄДАННИХ СЛОВ'ЯН (1825) — воно налічувало близько 60 членів, вело переговори с Південним товариством i домовилось про входження до його складу.14 грудня 1825 р. декабристи Північного товариства підняли повстання, оскільки ще 13-го грудня було заарештовано керівника цієї організації Павла Пестеля, а посланець їз Санкт-Петербурга прибув на Україну з запізненням. Однак декабристи були сповненні рішучості продовжувати боротьбу. Але 3 січня 1826 р. повстання й на Україні було придушене урядовими військами.
ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП) (1908) — виник міжпартійний блок буржуазних національних партій — ТУП. До його складу ввійшли колишні члени Української радикально-демократичної партії, Української соціал-демократичної робітничої партії, Украінської народної партії, представники автономних "громад" в Москві, Петербурзі та інших міст Pocii. Це була суспільно-політична організація, в яку увійшли М. Грушевський, С. Єфремов, В. Винниченко, С. Чикаленко та інші.
ТРАНСНІСТРІЯ — територія між р. Прутом i р. Південним Бугом, яку займали Молдова, Одеська та Миколалвські області, окуповані румунськими військами в 1941 -1944 p.p.