3.2 Опис теплової схеми котельної
Принципова теплова схема котельної приведена на малюнку 3.1
Початкова вода з температурою 5°С насосом 1 подається в теплообмінник 2, в якому нагрівається теплотою води безперервної продувки до температури 25-40°С. Нагрівання до такої температури, необхідне для забезпечення ефективнішої роботи катіонітных фільтрів і запобігання конденсації водяної пари на трубах і устаткуванні хімводоочистки, далі вода поступає на хімводоочистку 4, де відбувається пом'якшування води (видалення солей Ca і Mg) і, при необхідності, зменшення солевмісту. Хімічно оброблена вода поступає в деаератор 9, в якому з води видаляються корозійно-активні гази (O2, CO2). Частина води з деаератора живильним насосом 11 подається в паровий котел 6, інша частина підживлювальним насосом 10 прямує на підживлення теплової мережі.
Паровий котел 6 виробляє насичену пару з тиском 1,4 МПа, пара використовується для підігріву води, що поступає в системи опалювання, вентиляції, гарячого водопостачання і для власних потреб котельної (деаерація).
Оскільки паро-водяні теплообмінники по умові міцності розраховані на тиск до 1МПа, тиск пари перед ними знижується редукціонним клапаном 7 до рівня 0,6МПа. Деаератор атмосферного типу працює при тиску 0,12МПа, яке підтримується редукціонним клапаном 8.
Підігрів мережевої води здійснюється таким чином: вода із зворотного трубопроводу теплової мережі насосом 14 подається у водо-водяний теплообмінник 13, в якому нагрівається конденсатом з паро-водяного теплообмінника 12, а потім в теплообмінник 12, де нагрівається пором до необхідної температури ~120-130°С.
Для використання теплоти випару з деаератора, встановлюється охолоджувач випару 15, що підігріває хімічно очищену воду що поступає в деаератор. Конденсат після паро-водяних теплообмінників подають у деаератор.
Рисунок 3.2 Принципова теплова схема виробничо-опалювальної котельної
1-насос початкової води; 2-охладитель безперервного продування (підігрівач сирої води); 4-хімводоочистка; 5-водомір хімочищеної води; 6-паровий котел; 7,8-редукціонний клапан; 9-деаератор;10-підживлювальний насос; 11-живильний насос; 12-мережевий підігрівач;13- охолоджувач конденсату; 14-мережевий насос; 15-охолоджувач выпару.
3.3 Розрахунок теплової схеми котельної
У загальному випадку основними цілями розрахунку теплової схеми котельної є:
-
визначення загальних теплових навантажень, що складаються із зовнішніх навантажень і витрати пари на власні потреби;
-
визначення всіх теплових і масових потоків;
-
визначення початкових даних для подальших техніко-економічних розрахунків (річних вироблень тепла, затрати палива і так далі).
Розрахунок теплової схеми дозволяє визначити сумарну продуктивність котельної установки при декількох режимах її роботи. Розрахунок проводиться для 3-х характерних режимів за відповідною температурою зовнішнього повітря в м. Одеса- для характерних режимів, що визначаються по СНіП 23-01-99 «Будівельна кліматологія» [1]:
-
максимально-зимового (-18 °С)
-
середньої температури найбільш холодного місяця (-8 °С)
-
середньої температури за опалювальний період (+5°С)
Задані теплові навантаження котельною зведені в таблицю 1.3.1
Таблиця 3.2 Максимальні теплові навантаження котельної установки.
Вид теплового навантаження |
Розрахункові теплові навантаження |
Характеристика теплоносія |
||
Зима |
Літо |
|||
Опалювання, вентиляція і гаряче водопостачання ГДж/год |
14 |
немає |
Вода 120/60°С |
Виходячи із заданих теплових навантажень на опалювання, вентиляцію та гаряче водопостачання для всіх характерних режимів визначаються: теплове навантаження на опалювання,вентиляцію та гаряче водопостачання:
, кДж/год,
де – розрахункове теплове навантаження на опалювання, вентиляцію і гаряче водопостачання, у максимально холодний зимній період, кДж/год;
– розрахункова температура усередині приміщень, приймається +18°С;
- температура зовнішнього повітря [1] °С;
- температура зовнішнього повітря при максимальному тепловому навантаженні на систему, °С.
Коефіцієнт зниження витрати теплоти на опалювання і вентиляцію та ГВС:
.
Поточна температура мережевої води в подаючому трубопроводі:
,°С,
де – розрахункова температура теплоносія в подаючому мережевому трубопроводі, °С.
Поточна температура мережевої води в зворотному трубопроводі:
,°С,
де – розрахункова температура теплоносія в зворотному мережевому
трубопроводі, °С.
Витрата мережевої води на опалювання і вентиляцію, ГВС:
, т/год,
де – теплове навантаження на опалювання і вентиляцію, кДж/год;
– температура мережевої води в прямому і зворотному мережевих трубопроводах, °С;
Св=4,19 кДж/(кг∙°С) - теплоємність води.
Загальна витрата води зовнішніми споживачами (ті що споживають тепло, отримане у котельній) в подаючій магістралі теплової мережі:
, т/год.
Витрата пари на опалювання, вентиляцію, гаряче водопостачання:
, т/год,
де – ентальпія пари, що подається на підігрівачі води після редуційного-охолоджувального клапану, кДж/кг (тиск 0,6 МПа);
– ентальпія конденсату на виході з підігрівачів води, кДж/кг:
4,19 кДж/(кг∙°С) ∙90°С=378 кДж/кг;
– ККД підігрівача;
приймаємо =0,98.
Визначаємо вироблення пари для зовнішніх споживачів:
, т/год.
Максимальне паровироблення котельної установки:
, т/год,
де – витрата пари на власні потреби котельної, т/год;
приймаємо =0,1;
– втрати пари усередині котельній, т/год;
приймаємо =0,02.
Визначаємо витрата живильної води, що подається у котел:
, т/год,
де – витрата продувальної води, т/год. Згідно СНіП II-35-76 «Котельні установки»[2], для котлів з тиском до 1,4 МПа включно, витрата живильної води повинна бути не більше 10% від ;
приймаємо =0,1=0,1∙3,45=0,35 , т/год.
Витрата підживлювальної води, згідно СНіП 2.04.07-86 «Теплові мережі» [3], приймається як 0,75% від об'єму води в системі теплопостачання.
=0,0075, т/год,
де – об'єм води в системі теплопостачання, м3:
=, м3,
де питомий об'єм води в системі, м3/МВт, для закритих систем:
=65 м3/МВт.
Визначаємо витрату випару з деаератора:
, т/год,
де – витрата деаерованої води, т/ч.
Кількість води, яка повинна піддатися пом'якшуванню:
, т/год.
Дійсна витрата сирої води, яка подається в котельну, буде дещо більше, оскільки частина води використовується для регенерації фільтрів:
т/ч;
Визначаємо температуру сирої води на виході з теплообмінника 2:
З рівняння теплового балансу теплообмінника 2:
, °С,
де, - температура початкової води;
приймаємо = 5°С для зимового періоду;
– температура продувальної води.
приймається рівній температурі насичення при тиску 1,3 МПа;
°С;
- температура продувальної води на виході з теплообмінника.
Приймаємо °С.
Після охолодження у теплообміннику 2, продувальна вода зливається у дренаж, адже із-за її засолення її не можна використовувати далі у технології.
Знайдемо температуру хімочищеної води на виході з охолоджувача выпару (на вході в деаератор):
, °С,
де - температура конденсату після охолоджувача выпара
приймаємо = 95°С.
Визначаємо витрату пари на деаерацію води:
, т/год.
Розрахункове значення витрати пари на власні потреби котельної:
, т/год.
Відносна погрішність розрахунку:
,%.
При <10% для середньосезонного режиму вважається, що розрахунок виконаний з необхідним наближенням і не вимагає перерахунку.
Температура на вході в мережевий підігрівач:
, т/год. |
|
Температура конденсату на виході з охолоджувача конденсату:
, т/год.
Результати розрахунку приведені в таблиці 3.3
Таблиця 3.3 Розрахунок теплової схеми котельної
№ п/п |
Найменування величин |
Режими |
||
Максимально-зимовий (min t найбільш холодної п'ятиденки) |
Середня температура найбільш холодного місяця |
Середня температура за опалювальний період |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
1 |
Температура зовнішнього повітря tн.в., °С |
-15 |
-5 |
5 |
||
2 |
Температура усередині опалювальних приміщень tв.н., °С |
18 |
18 |
18 |
||
3 |
Теплове навантаження на опалювання і вентиляцію Qо.в.г.в., ГДж/год |
14 |
9,75 |
5,51 |
||
4 |
Коефіцієнт зниження витрати теплоти на опалювання і вентиляцію Ко.в. |
1 |
0,69 |
0,39 |
||
5 |
Поточна температура мережевої води в подаючому трубопроводі t 1, °С |
120 |
89,1 |
58,2 |
||
6 |
Поточна температура мережевої води в зворотному трубопроводі t2 , °С |
60 |
47,3 |
34,5 |
||
7 |
Витрата мережевої води на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання Gо.в.г.в. ,т/год |
55,56 |
55,56 |
55,56 |
||
8 |
Витрата води зовнішніми споживачами в подаючій магістралі теплової мережі Gс, т/год |
55,56 |
55,56 |
55,56 |
||
9 |
Ентальпія пари, що подається на підігрівачі води hп, кДж/кг (тиск 0,6МПа) |
2756 |
||||
10 |
Ентальпія конденсату після паро-водяного теплообмінника hк, кДж/кг |
378 |
||||
11 |
ККД підігрівача |
0,98 |
||||
12 |
Витрата пари на опалювання, вентиляцію, гаряче водопостачання Dо.в., т/год |
6,01 |
4,19 |
2,37 |
||
13 |
Вироблення пари для зовнішніх споживачів Dвн, т/год |
6,01 |
4,19 |
2,37 |
||
14 |
Витрата пари на власні потреби котельної Dс.н., т/год |
0,3 |
0,21 |
0,16 |
||
15 |
Втрати пари усередині котельній Dпот, т/год |
0,12 |
0,08 |
0,05 |
||
16 |
Максимальна паропроизводительность котельної установки, т/год |
6,72 |
4,68 |
2,65 |
||
17 |
Витрата живильної води, що подається у котел Gпит, т/год |
7,4 |
5,15 |
2,91 |
||
18 |
Об'єм води в системі теплопостачання Vсист, м3 |
180 |
||||
19 |
Витрата подпиточной води Gподп, т/год |
1,35 |
||||
20 |
Випар з деаератора Dвып, т/год |
0,43 |
0,32 |
0,21 |
||
21 |
Кількість води, що піддається зм'якшуванню Gхво, т/год |
2,14 |
1,9 |
1,67 |
||
22 |
Витрата сирої води Gисх, т/год |
2,35 |
2,09 |
1,82 |
||
23 |
Температура початкової води на виході з теплообмінника 2 t'ив , °С |
44 |
33 |
25 |
||
24 |
Температура конденсату після охолоджувача выпара tд, °С |
104 |
102 |
100 |
||
25 |
Температура води на вході в мережевий підігрівач t’2, °С |
64 |
50 |
36 |
||
26 |
Температура конденсату після охолоджувача конденсату t’к,°С |
99 |
99 |
98 |
||
27 |
Витрата пари на деаерацію Dд, т/год |
0,23 |
0,2 |
0,16 |
||
28 |
Розрахункова витрата пари на власні потреби котельної, т/год |
0,23 |
0,2 |
0,16 |
||
29 |
Нев'язність витрати пари на власні потреби котельної, % |
28 |
4,3 |
1,4 |
||
30 |
Уточнене максимальне паровиробництво котельної, т/год |
6,41 |
4,5 |
2,57 |