ДОДАТОК 2

Вправи для вдосконалення дихальної системи та поліпшення якостей голосу

Вправа 1. “Фіксований видих”

Спробуйте після незначного спокійного вдиху зробити видих, прикриваючи повітря, що виходить з легенів, губами. При цьому не потрібно надувати щоки. Губи повинні бути зближені, а в середині між ними має залишатися маленька щілина, яку можна робити більшою або меншою, регулюючи тим самим струмінь повітря, що видихається. Піднесіть до рота руку, ніби тихенько її обдуваєте. Намагайтесь якомога довше дмухати на руку, зберігаючи при цьому до кінця видиху однаковий тиск повітря, що видихається.

Видихайте плавно і вільно, поки не з’явиться мимовільне бажання зробити вдих. Слідкуйте при цьому за правильною поставою і за абсолютною свободою плечового поясу, шиї, рук, обличчя. Не втягуйте в себе повітря під час вдиху! У момент секундної зупинки мисленно накажіть м’язам, що відповідають за видих, розслабитись. Через ніс в легені швидко і вільно, без зайвих зусиль увійде невелика кількість повітря – цілком достатня для того, щоб знову можна було “дмухати на руку”.

Вправа 2.

Виконайте “фіксований видих” одночасно рахуючи “про себе”. Намагайтесь розподілити тривалість видиху на 10, 12, 15 і більше секунд.

Вправа 3.

Розподіляючи тривалість видиху на 15 секунд, рахуйте до 10 або 12 мисленно, а потів завершуйте рахунок вголос. Замість рахунку можна промовляти голосні звуки: а, о, у, е, и, і або прислів’я, скоромовку, вірш.

Вправа 4. “Форсований видих”

Вдихніть носом, зробіть швидкий, різкий видих через рот, намагаючись відразу викинути з легенів повітря. Ця дія повинна супроводжуватися шумом, що нагадує вихід пари з паровозного котла (намагайтесь ніби вимовити при цьому “ху” або “пфу”, не використовуючи звуку голосу). Спочатку рекомендується виконувати цю вправу не більше трьох разів підряд. Надалі кількість повторів можна збільшити до 7-10 разів, але не більше. Інакше може виникнути запаморочення.

Вправа 5.

Виконайте попередню вправу з тією різницею, що намагайтесь видихнути все повітря з легенів у три прийоми, трьома поштовхами, що слідують відразу один за одним. Не “добирайте” в легені повітря під час секундних зупинок і в процесі потрійного видиху. Потім зробіть швидкий вдих носом і повторіть вправу. При цьому обов’язково слідкуйте за поставою.

Вправа 6. “Теплий видих”

Вдихніть повітря через ніс, затримайте на мить дихання і почніть плавний, повільний видих через відкритий рот. Піднесіть руки до обличчя,

— 132 —

намагаючись зігріти їх своїм диханням. Потім, вдихнувши дуже швидко через ніс, продовжуйте видих. Зробіть так 5-6 разів підряд, намагаючись постійно відчувати на руках тепло свого подиху.

Вправа 7. “Свисток”

Цявправадозволяєздійснюватислуховийконтрользатривалістюіплавністю видиху. Вдихніть носом, а видихаючи повітря, відтворіть тихий, тривалий, монотонний свист. Губи не напружені. Намагайтесь якомога економніше розподілятидихання. Звукнеповинензмінюватисянізависотою, нізасилою.

Вправа 8.

Глибокий короткий вдих. На видиху вимовляти звуки: ббб, ддд, ггг, бдг, дбг, гдб, зс, сз, пті, пб, дт, бп, тд, кг, гк, мн, нм, жш, шж, дж, дз. Вимовляючи звуки, слід уявити їхнє походження: робота відбійного молотка, бетонозмішувача, шум моторатощо.

Вправа 9.

Глибокий довгий вдих. На видиху вимовляти звуки: жжжжжжжжж,

зззззззззз, ннннннннннн, мммммммммммм. Уявляти політ бджоли, мухи, комара, великого жука.

Вправа 10.

На видиху промовляти звуки: ба-ба-ба-ба, бо-бо-бо-бо, бу-бу-бу-бу, бі- бі-бі-бі, би-би-би-би, бе-бе-бе-бе, бє-бє-бє-бє. Серії з чотирьох звуків вимовляти на одному регістрі й на однаковій висоті. Наступна серія – вище і так далі в межах голосового діапазону. Промовляючи вправу, слід уявляти “балакання” немовляти.

Вправа 11.

Довгий глибокий вдих. На видиху вимовляти звук ууууууууууу. Уявити собі гудіння теплохода.

Вправа 12.

Довгий глибокий вдих – і вимовляти склади: мам-мом-мум-мім-мем- мим. Уявити собі биття дзвонів.

Вправа 13.

Активне цілеспрямоване “мукання” із закритим ротом. Ця вправа сприяє правильному зімкненню голосових зв’язок і немовби “прочищає” голос, вивільняє його від непотрібних якостей. Під час виконання вправи максимально працюють резонатори, насамперед лобоносова та грудна порожнини.

Вправа 14.

“Ммм” з голосними і, а, е. За допомогою цієї вправи контролюється правильність звучання, досягнута в попередній вправі. Ці голосні (і, е, а) – головні звукоутворювачідлярештиголосних. Вправувиконуютьспочаткудовільно, апотім усупроводімузичногоінструментувмежахдоступногодляголосудіапазону.

Вправа 15.

Звукова атака на голосних а, і, е. Після розминки за допомогою звука “м” необхідно домогтися чистого і точного звучання приголосних.

Вправа 16.

Вправа на звуках бба, ббі, ббе і так далі з іншими голосними. Ця вправа необхідна для досягнення дзвінкості з уже “розім’ятими” резонаторами і свідомо “введеними” зв’язками.

— 133 —